Пролог, Пісня 1, Пісня 2. Поема Генрі Лонгфелло "Пісня про Гайавату" Аудіо + текст + малюнки.
Цей твір входить до програми читання 6 класу і розповідає історію на основі переказів, міфів, легенд індіанців америки.
Ключові моменти відео:
0:13 - Пролог
05:12 - Пісня 1. Люлька миру (шкільна програма 6 клас)
12:09 - Пісня 2. Чотири вітри
Короткий переказ.
Пролог
Автор запрошує до прослухання давніх індіанських легенд про індіанського героя, про якого сам почув від славнозвісного індіанського співця.
01 Люлька миру
Верховне божество індіанців Гітчі-Маніту, який створив усі народи, споглядаючи на міжплемінні суперечки, робить люльку й розпалює її. Дим, що підіймається до небес бачать усі племена й збираються разом на це знак. Гітчі-Маніту звертається до людей із запитанням чому вони сперечаються й вбивають один одного, адже він дав їм все необхідне для мирного життя. Після цього він обіцяє людям, що прийшле до них вчителя (пророка), який буде їх навчати і, якщо вони послухають його, то все у них буде добре, а якщо ні - то зникнуть назавжди. Після цього Гітчі-Маніту пропонує усім воїнам зайти до річки й змити бойове розфарбування й закопати зброю в землю й зробити люльки миру, як він зробив й вирушати додому. Люди так і зробили.
02 Чотири вітри
Маджеківіс - великий герой, якого прославляють люди, адже він переміг Міші-Мокву, величезного ведмедя, жахіття усього людства. Він прийшов до Міші-Мокви, коли той спав на вершинах гір на півночі й зняв з його шиї пояс вампум, поки той спав. Після вдарив дубиною по голові ведмедя. Обурений ведмідь прокинувся й хотів покарати нахабу, але не зміг твердо стояти на ногах й почав ревти. Маджеківіс поставився зневажливо до свого ворога, насміхався з нього, а тоді вбив. Після цього Маджеківіс став західним вітром - Кобейном. Інші вітри він роздав своїм синам: східний - Вабуну, південний - Шавандазі, північний - злому Кабібоноцці.
Вабун почував себе одиноким, незважаючи, що линув зі сходу разом із сонцем, а тому його всі радо зустрічали - і тварини, і люди, і рослини. Одного разу він побачив на землі гарну дівчину, що збирала очерет. Він закохався в неї й почав до неї залицятися, дівчина відповіла на його кохання, бо теж була одинока. Вабун, огорнувши її хмариною підняв на небо й зробив зіркою Вабун-Алунг й відтепер вони завжди були разом - вітер Сходу й зоря Ранку.
Злий Кабібонокка, вітер Півночі, вийшов зі свого вігвама в північній пустелі Вобассо й пішов на південь. Він прогнав усіх птахів й зимувати залишився лише селезень Шінгебіс. Він сидів у своєму вігвамі, палив вогнище і їв рибу. Кабібонокка розлютився, коли побачив, що його хтось не боїться й увірвався у хижу селезня, але той лише збільшив вогнище. Злий Кабібонокка почав танути й вискочив назовні й зробив хуртовину, але Шінгебіс його не злякався. Тоді Кабібонокка викликав його на бій у тундру й Шінгебіс погодився й вийшов. Вони цілу ніч змагалися, а на ранок переможений і знесилений Кабібонокка подався на північ додому. Шінгебіс лише радісно співав йому вслід.
Шавандазі, південний вітер був повільним і лінивим. Одного разу в прерії він побачив гарну дівчину з жовтим волоссям. Він одразу закохався в неї і споглядав за нею день у день. Проте нічого не робив. Одного дня він побачив, що коси у дівчини змінились й стали білими. Звинувачуючи Кабібонокку в тому, що той вкрав його дівчину він повіяв, але лише розвіяв насіння по прерії. Його жовтоволоса дівчина зникла назавжди, адже це була кульбаба, Шавондазі залишилось сумувати.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ:
Цей матеріал створено виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків)
Інформація про використані для публікації матеріали та авторські права:
bit.ly/Haiwathasong
Контакти для побажань і пропозицій для авторів:
people.in.ukraine@gmail.com.