1 травня 1966 року два товариша по гуртожитку Григорій Москаленко ( родом з Одеси) і Віктор Кукса (родом з Київщини) на даху Київського інституту народного господарства (нині КНЕУ) встановили жовто - блакитний прапор. Це був зухвалий вчинок в часи московсько-радянської окупації.
Місце було обране з огляду на те, що в тому районі вранці московсько-радянським окупаційним режимом формувалися колони демонстрантів для участі в комуністичній пропагандистській акції.
Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: «Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ».
Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий.
О 6 годині 30 хвилин двірник інституту під час огляду території помітив синьо-жовтий прапор і повідомив адміністрацію навчального закладу. Ті викликали представників міліції. На виклик прибув співробітник московсько-радянського кгб, який забрав полотнища червоного та синьо-жовтого прапорів.
О 10 годині 30 хвилин до інституту прибула слідча група з криміналістом і оглянула місце, склали протокол, та порушили кримінальну справу за «посягання на територіальну цілісність УРСР».
В інституті спецслужбами московсько-радянського режиму був посилений студентський склад сексотами та проведенню письмових диктантів серед студентів, щоб виявити почерки, максимально наближені до стилістики напису на синьо-жовтому прапорі. Наприкінці 1967 року вжиті заходи дали позитивний результат: слідство вийшло на організаторів вивішування синьо-жовтого прапора.
Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані московсько
- радянськими окупантами 21 лютого 1967 року та на закритому засіданні суду були визнанні винними у проведенні «антирадянської агітації і пропаганди», та у «виготовленні та зберіганні вогнепальної зброї», якою назвали самопал Москаленка яким він планував віддякувати сторожа. Окупанти Москаленку присудили три, а Куксі два роки ув’язнення, в московсько - радянських концтаборах.
За часів Незалежності України, у 1994 році, пост-радянські суди і прокурори відмовили в повній реабілітації українських патріотів, через наявність в справі «зброї», тобто самопалу який зброєю навіть не був.
18 березня 2002 року в Києві створено Громадський комітет «За реабілітацію "першотравневої двійки"», який поставив за мету домогтися повної реабілітації Москаленка і Кукси.
Під тиском громадськості лише у 2007 році вони були реабілітовані Верховним Судом України. За рік до реабілітації, Указом Президента України обоє були нагороджені орденом «За мужність» І ступеня.
16 листопада 2006 року на будівлі вишу, над якою у 1966 році було піднятий жовто - блакитний стяг, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про геройський вчинок Кукси та Москаленка.
У 2016 році Кукса нагороджений орденом Свободи від Президента України «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм».