Палац та парк княгині М. Щербатової (пам'ятка архітектури кінця XIX ст., м. Немирів)
Сценарій, режисура: Олена Мортко
Відеограф: Костянтин Сніцар
2010 рік
"Мій дід був кучером у княгині Щербатової. Вона уважала його. Він її дуже слухав і виконував усі її забаганки. У любий час вночі його визивали, коли вона кудись їхала.
Моя бабушка була спеціаліст при підготовці таких унікальних страв. Бабушка визивалась тоді, коли приїжджали великі гості. Потоцькі, чи з Вороновиці - Можайські, знайомі.
Не вибаглива. Вона їла дуже скромно і мало. Бульйон для неї цідили через чотири слоя марлі, щоб був прозрачний, кремовий, спеціальний такий. Щоб жиринки навіть не було ні одної . Ну і там другі такі страви. Вона більше їла салати.
Ліжко у неї було з червоного дерева. На річці плавали лебеді чорні і білі, там була їхня будка. І з цього їхнього пір'я у княгині була зроблена пиринка, така дуже не висока. Вона спала на твердому - на досці.
Перше мені особисто запам'яталось, як були празники великі, княгиня устраювала там всякі ранки такі. А років тоді мені було мало - три. Подарунки там тоді роздавали, і мені дали подарок - ляльку здоровенну, якусь ,видно, імпортну. Як прижати, то вона казала: «Мама». Це було дуже цікаво, але не довго та лялька була. Бо переходи різні були. Партії проходили, їх було дуже багато, і забрали ту ляльку так само як багато чого конфіскували. Просто грабували людей"
Використана музика: "The Soho Strings-Poem Of A Woman", Запис звуку керується: IODA