А НЕБО КРИЧИТЬ, КЛИЧЕ НАС ДО СПАСІННЯ.
До Твого імені, Боже, світ вже давно звикся,
Вони з ним йдуть убивати, обкрадати, а потім молитись,
Твоїм Іменем вже знають ворожити та зцілювати,
Але Твоє святе слово, увесь світ вже давно забув.
Його склали на запорошені полиці,
Я прошу Тебе, я молю Тебе, щодня й щоночі,
Ти клич грішників до покаяння, не змовкай,
Бо вони думають, що небо мовчить, що небо їх не судить.
А небо кричить-кричить, щодня щоночі,
Заглянь в мої очі, не мовчи, щось скажи.
Але воно не мовчить, воно кровоточить,
Воно кричить, воно голосить, та тільки вуха наші його не чують.
Господь щодня стукає в людські серця,
Щодня промовляє до наших грішних душ,
Та тільки вони Його не чують, Його не бачать,
А небо кричить, щодня чекає, гіркі сльози проливає.
Війни, неправда і жорстокість стали звичайними справами,
Вони керують нами, вони керують світом,
Потреби, зради і гори - заливають диявольською отрутою,
Яка губить їхні душі й веде до вічною загибелі.
Здригається земля, піднімаються океани,
Світ почав повсюди поволі гнити,
Та тільки люди вірять в те, що небо далі мовчить,
І продовжують грішити, вірячи у свою безкарність.
А небо кричить, заливається гіркими сльозами,
І болить за нас серце самого Господа Ісуса Христа.
Який погинув на хресті, віддав за нас своє життя,
Щоб ми далі жили на цій землі, творили добро й любов.
А небо кричить щодня, щоночі безупинно,
Воно кличе нас до спасіння й вічного життя,
Та тільки його не всі чують, не всі розуміють його крик,
Бо наші серця оглушені мерзенними земними ділами.
Холодні погляди й злі серця,
І ми вже давно віддалені від самого Бога,
Ми вже давно забули Його Святе слово й молитви,
Ми вже давно забули про Його Святе Ім’я,
Світла любов перетворилась в мерзенний бруд,
Ми полюбили брехню й загубили назавжди свою совість,
Світ вже не чує Твоє слово, Твоє покликання до спасіння,
Вони заглушені диявольською пеленою.
А небо плаче пекучими сльозами,
І з болем дивиться, як ми поринаємо в страшні гріхи,
Які чимдалі, тим більше від’єднують нас від Бога,
А тим часом ми падаємо в страшну огненну прірву.
А небо кричить, кличе нас до спасіння,
Воно хоче нас врятувати від рук диявола,
Та тільки ми вже давно стали його рабами,
І забули ім’я Бога у своїх серцях.
06 січня 2018 рік.