Слухайте нашу нову пісню, в котрій ми адаптували поетичні рядки Ліни Костенко до рок-пісні!
#УкраїнськаПоезія #РокМузика #ЗалишитиСлід #Поетеса #УкраїнськаМузика
#ЛінаКостенко
#УкраїнськийРок
#ПісніПроЧас
#ЧасІде
#ПоезіяУМузиці
#УкраїнськаМузика
#СучаснаПоезія
#ФілософіяЧасу
#ПоетичнийРок
Текст:
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, - ЧАС.
А ми живі, НАМ ТРЕБА ПОСПІШАТИ.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, - пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, - ЧАС.
А ми живі, НАМ ТРЕБА ПОСПІШАТИ.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, - ЧАС.
А ми живі, НАМ ТРЕБА ПОСПІШАТИ.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш - ТО УЖЕ НАВІКИ