Бойківська говірка (бойківський діалект). Бойки - субетнос українців. Карпати. Походження бойків. Бойківська говірка вважається однією з найдавніших в Україні. Архаїчні праслов’янські риси є в говірках житомирських поліщуків у сіверян Сумської області (від Житомирщини до Сіверщини жили праслов’яни), а також архаїчні риси мови є у жителів Карпат: гуцулів, бойків, лемків, буковинців, долинян (бо міграція праслов’ян у Західну Європу і на Балкани відбувалася саме через українські Карпати). Бойки є нащадками багатьох племен і народів, різних за своїм походженням. У бойках поєдналась кров західноєвропейських кельтів бойїв, кров праслов’ян венедів і кров сарматів (хорватів і сірбів). Ще античні автори називали населення прикарпаття бастарнами (що означає "змішаний"). Кельтське походження мають прикарпатські мелодії коломийок і швидкі танці виглядають дуже схожими на ірландські танці. Бойківська архітектура церков така само як архітектура язичницьких кельтських храмів. В той же час бойківські церкви мають в своїй основі піраміду. Такі само дерев’яні піраміди зустрічаємо на півночі Індії в Гімалаях - зовні ніякої різниці. В Індії - це індуїстські і буддистські храми. Південніше Гімалаїв такі піраміди будували з каменю. Форма явно наша. Міграція аріїв в Індію війдбувалася з України 3800-3500 років тому. Якщо до нас дійшли рештки трипільського храму, якому 6000 років. То що заважало мати храми нашим предкам аріям і слов’янам 5000-1000 років тому? Сумніваюсь, що наші предки справляли обряди виключно під відкритим небом, терплячи ляпання дощу, снігу, вітру. Якщо храми будувались - то з дерева, бо це найлегший у обробці матеріал. Дерев’яні церкви зберігаються не більше 500 років. Тому давні храми до нас не дійшли. Прийшли християни - зробили давні язичницькі храми християнськими церквами - почіпляли зверху хрести. А ми дивуємося, чому церкви так відрізняються в кожній країні. Звідки взялися всі ті форми. А то ще язичницька архітектура. Також бойківські церкви такої ж форми, як китайські буддійські пагоди. В Китаї зберігся несторіанський християнський храм. А бойківські безрукавки такі ж по формі як китайські безрукавки.
БОЙКІВСЬКА ГОВІРКА
Наддністрянський говір від бойківського відмежовується ізоглосами явищ (першими при протиставленні подаються риси наддністрянського говору, другими - бойківські):
Вимова голосного звука на місці наголошеного ятя після губних приголосних: вира, звир і вєра, звєр - віра, звір;
наявність приставного голосного в дієслові іржати: ржати і иржати - иржати;
голосний звук на місці давнього наголошеного носового ę після передньоязикових приголосних: вз'єти, дєкувати, тєшко і взьити, дьикувати, тьишко - взяти, дякувати, тяшко;
голосний звук на місці давнього ненаголошеного носового ę після передньоязикових приголосних: десіть, місіць - десять, місяць;
голосний звук на місці давнього наголошеного носового ę після шиплячих приголосних: щістє, щєстє і щістє - щастя;
голосний звук на місці давнього носового ę після приголосного р: запрєжу і запрьижу - запряжу;
голосний звук на місці давнього ненаголошеного носового ę в іменнику пам'ять: памніть, пам'єть, памнєть і памнить, памньить - памнять, пам'ять;
голосний звук на місці давнього ненаголошеного носового ę в числівнику дев'ять: дев'їть - дев'ять;
голосний звук на місці давнього носового ę в кінцевому наголошеному складі: ягнє і ягньи - ягня;
голосний звук на місці а в кінцевому відкритому складі після шиплячих: сажі, сажє і сажьи - сажа;
звукова будова іменника сльоза: сльоза - слиза;
твердий або м'який приголосний р в кінці слів: звір, косар, гончар, вівчар - звірь, косарь, гончарь, вівчарь;
голосний звук у закінченні називного відмінка однини іменників І відміни м'якої групи: фасолі, фасолє і фасольи - фасоля;
голосний звук у закінченні називного відмінка однини іменників середнього роду типу насіння: насіні, каміні, пірі, подвір'ї; насінє, камінє, пірє, подвірє і насіньи, каміньи, пірьи, подвірьи - насіня, каміня, піря, подвіря;
форми називного і давал. відмінків збірного іменника браття: браті і братьи - братя; братьом - братім;
форма орудного відмінка множини іменника гість: гостєма і гостіма - го́стями і гостя́ми;
форма називного відмінка числівн. дев'яносто: дев'їдесєт і девідесєт - дев'ядесят і девядесят;
форма 1-ї особи множини дієслів теперішнього часу: робим, ходим, несем і робимо, ходимо, несемо - робиме, ходиме, несеме і робимо, ходимо, несемо;
частка ся: сі - ся;
словоспол. типу вищий від батька: вищий від батька; вищий ніж батько і вищий як батько - вищий від батька;
словоспол. іти додому: іти додому - іти домів і іти додому;
вживання слів на позначення:
рубля до воза: рубель - павус, паус і павз
грудей коня: перса, перста і грудниця - груди і грудниця;
ловити: ловити і лапати - їмати і ловити.
Словники українських діалектів [52 книги]
nacionalist.at.ua/news/slovnik...
Плейліст "Бойківський діалект"
• Бойківський діалект