Дякую всім, хто щиро ділиться такою красою, багатством українской культури!

Люблю Україну, її пісні і їх виконавців!

Прекрасное исполнение оперной певицы Дианы Игнатьевны Петриненко-лирико-колоратурное сопрано! Светлая память! С уважением, Валерий Романов.

Неймовірний спів!

Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Нема кому розпитати, Чого плачуть очі; Нема кому розказати, Чого серце хоче. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо мені врода моя, Коли нема долі? Плачте, очі, плач же, серце, Поки не заснули, Голосніше, жалібніше, Щоб вітри почули. Та й понесли буйненькії За синєє море Чорнявому зрадливому На лютеє горе!

Beautiful song !! Beautiful voice !!

Спасибо большое, что открыли для меня Диану Петриненко. Получила огромное удовольствие и от чудного голоса и от высокой культуры пения.

петриненко-СПРАВЖНЯ З НАЙСПРАВЖНІШИХ!!!!!!! ВСЕ-КРАПКА

Удивительно прекрасное пение. Спасибо вам за шедевры в творчестве. Чистота души просто завораживает.

Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в'яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде - як чужії, Ні з ким говорити. Нема кому розпитати, Чого плачуть очі; Нема кому розказати, Чого серце хоче. Чого серце, як голубка, День і ніч воркує; Ніхто його не питає, Не знає, не чує. Чужі люди не спитають - Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Нехай літа тратить! Плач же, серце, плачте, очі, Поки не заснули, Голосніше, жалібніше, Щоб вітри почули. Щоб понесли буйнесенькі За синєє море Чорнявому зрадливому На лютеє горе!

На мій погляд, з точністю до навпаки. У Діани вокальна техніка є абсолютно довершеною. Вона навчалася 1949-55 в київській консерваторії у Марії Єгоричевої, Донець-Тесейр, Дометія Євтушенка. А Петрусенко не мала класичної школи і її спів сприймали в штики тогочасні критики. Але у Петрусенко була якась природня магія виконання, якої неможливо навчитися. Тому вона назавжди залишиться однією з найяскравіших вокальних зірок України.

Слова зайві! Дякую!

Неперевершено!!!

Браво!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Настоящий Соловей!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Гордість України!

Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Нема кому розпитати, Чого плачуть очі; Нема кому розказати, Чого серце хоче, Чого серце, як голубка, День і ніч воркує; Ніхто його не питає, Не знає, не чує. Чужі люде не спитають - Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Нехай літа тратить! Плач же, серце, плачте, очі, Поки не заснули, Голосніше, жалібніше, Щоб вітри почули, Щоб понесли буйнесенькі За синєє море Чорнявому зрадливому На лютеє горе!

15.02.2011 идем на концерт этой прекрасной артистки

Голос чудовий, техніка - бездоганна, але не так чіпає за душу, як Петрусенко. Мабуть тому, що у Петрусенко трагізм був справжнім, його не треба було вдавати, там була якась справжня туга і це відчувається. Дуже люблю Петриненко, але Петрусенко - це як перша любов.

браво

Великолепно! Шедевр!

Не знаю, як в Італії, але у нас в Україні якщо Ви уважно послухаєте тогочасних виконавців італійської школи, того ж Кипоренка, Рейзена, Коробейченка, Гайдай, Липковську або ту ж геніальну Нежданову, ви не почуєте тих stakatto та fioritura, про які з таким захопленням розповідаєте. Єдиний, хто цим відрізнявся, то Іван Козловський. Але це радше було його природне прагнення показати свій унікальний голос, ніж школа Муравйової, яку він пройшов.

Да уж. Как говорится без коментариев.

Справжня україночка

Кого можно рядом поставить или сравнить с Дианой, так сразу и не придет на ум ...Калас, Монтелье Кавалье, и мн.многие звездочки курят в сторонке . Глубина содержания и формы= из недр народных. Украинский народный талант.

ніякої італійської школи співу Петрусенко не проходила, вона навчалася у Бойченка. Але навіть якщо цього не знати, хто має вуха, то й чує, що кантилена в неї - саме найслабше місце в її співі. Вона іншим брала - глибокою виразністю тембральних відтінків та акторською майстерностю, яка передавалася і на її спів.

ще раз кажу-після концерту Петриненко мені сказала що ''ми всі вчилися з платівок'' а Петрусенко жила коли ще була італ. школа

По-перше, Тесейр навчалася, передусім, у Муравйової. По-друге, Тесейр після себе залишила не тільки учениць, включаючи Мірошниченко, але й власні підручники з навчання колоратурних сопрано.

@67maximov Я с вами полностью солидарна в этом, (выражаясь первомайским языком).

@67maximov Петрусенко співає кращою технікою.стара школа.вона натурально тримається в головному резонаторі .плюс особа.Петриненко мені сказала що вона вчилася з пластинок =платівок--як і решта її ровесників. а Петрусенко хтось вчив з голосу напевно. і то не слабий хтось.

vystarchyt' posluhaty dovojenni fil'my i opery ---tam riven' spivu nabagato vushchyj jak stav potim.jak skazav odyn rosijanyn---my rosly v pravyl'nij na 70% zvukovij atmosferi i nas vchyteliam bulo legshe vchyty.

sama znajshla svoju dorogu. na osnovi staroji ital shkoly. Pavaroti tezh spivav ital shkoloju, ale inshoju, ce ne stara ital shkola. a bil'sh zdramatyzovana i kantulena krashcha. vin gruzyv zvuk ale vse odno krashche spivav jak radians'ka shkola shcho probuvala nasliduvaty italijs'ku.

Myshugy.

Petrynenko do Petrusenko---ce tak jak Solovianenko do Mario Lancy, Beniamini Jil'i ne govoriachy pro Myshugu abo Karuzo.

nihto jiji ne mig vchyty togo sho vona sama znala, todi liudy znaly svoji pisni bez navchannia.

Петро Бойченко був українським самородком і ніякого відношення до італійської школи співу не мав. Він і навчав Петрусенко передусім українських пісень, а не італійських оперних партій.

italijs'ku shkolu maly po mojih danyh--Shaliapin, Figner i Smirnov.

Чому -Петрусенко???

Восхищаюсь талантом забыли чисто украинску талановиту свтвачку и найталатолотогосина

ale Boychenko----w toj chas mig chy mogla maty vchyteliv ital shkoly, to ne nacional'nist' vchytelia a shkola shcho vin maje, Shaliapin uchen' Usatova(ukrajincia) a Usatov vchyvsia v Italii abo u italijcia,zdajet'sia Everardi. jakraz stara ital shkola , koly jiji nedovchyty---a treba vchytys' 9 rokiv v seredniomu, to daje dobre stakatto i vyraznu dykciju, a kantylena pryhodyt' piznishe. vona ne mala groshej abo chasy na povnu osvitu--ot i tak je a oskil'ky mala dobru pryrody i talant--to potim

Тесейр вчилась у Мушуги але що з того.сама то співала але навчити не уміла .могла тільки не зіпсути.

a tut pushe sho vona uchenycia Saksagans'kogo i tezh sho 1923-24-vchulas' v Kyjiv muz darm instytuti. a tam buly vokalisty. --de zh im na hlib bulo zarobliaty?

jakraz navpaky--Kozlovs'kyj slabyj v italijs'kyh tvorah a syl'nyj v kantyleni, v ros operah.v niogo rosijs'ka shkola.

ДУМКА Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. *далее порядок катренов изменен* Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? этого катрена вообще нету "Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде - як чужії, Ні з ким говорити;" Нема кому розпитати, Чого плачуть очі; Нема кому розказати, Чого серце хоче, Чого серце, як голубка, День і ніч воркує; Ніхто його не питає, Не знає, не чує. Чужі люде не спитають - Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Нехай літа тратить! Плач же, серце, плачте, очі, Поки не заснули, Голосніше, жалібніше, Щоб вітри почули, Щоб понесли буйнесенькі За синєє море Чорнявому зрадливому На лютеє горе! последний куплен переводится как Чтобы понесли буйные За синее море Чернявшему неверному На свирепое горе!