Я брала курси у одного харківського художника, який проводив їх просто у себе в маєтку трохи поза містом. Це було дуже багато і шикарно. Тоді я вперше побачила майнінгову ферму. Вона стояла просто у нього в майстерні, і я не знаю, чому він не боявся, що якийсь криворукий студент міг би легко вивернути на неї щось із матеріалів

Брат у юнацтві виступав із гуртом "Дай Боже" і їх запрошували на всяку державну всячину. Якось на свято поїхали вони на дачу до Ющенка. Виступили гарно, а оскільки гурт фольклорний і дітей одягали в народні строї, то це було до ката круто. Потім їм дозволили відпочити й розважитися, запросили на фуршет - оце от усе. То бро розповідав потім про багату скромність, про шоколадний фонтан, у якому треба було мочити свіжі полуниці, про те, який Ющ свій дядько. А найсильніше враження він отримав від озера. Вони зі хлопцями знайшли там човна а-ля сільські човни-довбанки з веслами й отримали дозвіл поплавати. Оскільки ж не перевдягалися після виступу, то просто начепили солом'яні брилі, завдяки чому створили вельми автентичну картинку. Одне слово, й дітям сподобалось, і дорослим.;) От я маю трохи инший досвід, не такий приємний. Ну, я таки старша, я таки мушу. Скажімо, впродовж березня 2022 року я бачила дуже чужий дім - а саме, притулок для біженців (нині я вже вдома, не турбуйтеся!). Двоповерховий будинок зі п'ятьма кімнатами вмістив коло тридцяти осіб, переважно білоруських політичних утікачів (дехто з них пройшов крізь пекло Окрестина). Українок туди теж брали на трохи часу, щоб дати відпочити й допомогти рухатися чи далі, чи додому. Я попри постійну істерику через війну помічала всяке. Наприклад, якась зараза лінувалася викидати втулки з туалету на другому поверсі, бо для цього мусила би спуститися на перший до кухні, де стояли ящики. Одну з них та падлюка запхала всередину до другої. Виконувачка обов'язків адміністраторки бісилася мов оса... Та й загалом у Польщі на всяке надивилася. Коли вперше туди була поїхала, то думала, що це тільки Варшава така навіжена, аж ні. Наприклад, якось мене запросили в гості доволі специфічні персонажі, які хотіли, щоб я лишила взуття перед порогом. Знаєте, чому? Бо, бачтеся, енергетику порушити можу! Я так до них і не зайшла... Тож не тільки у нас щиро вірять екстрасенсам із Ютубу. Будьте обачні, шановні, коли з кимось знайомитеся!

про "перевірку" для працівників, в нас колись так випадково вийшло) прийшли майстри лагодити вікна, біля вікна стіл такий, з ящичками з обох боків, на яких і трималася стільниця. з нашого дозволу підіймаюсть вони той стіл, а там виявляється під ящичками були заховані документи всякі важливі, і вони просто опинилися лежачими на підлозі) було смішно і трохи ніяково)) майстри просто посміялися і сказали що це популярне місце для схованки)

Дякую за цікаві історії!

Дякую за вашу працю і цікавий контент ❤️

Цікавий випуск, дякую за вашу працю 🎉

Дякую за кропітку працю !

Атмосферні в вас відео)

Дякую за відео

Як людина вікканських поглядів скажу - напоїти когось напоями без згоди людини то не ок.

2:34 Ющенко?

👹

Дуже ріже вухо коли промовляючи букву В ви фекаєте. Це ее притаманно українській мові. Це притаманно московитам. В українській мові буква В завжди вимовляється пом'якшено.

Дякую за цікав історії!