ДВА ПТАШЕНЯ. ЛЕЛЕКА БІЛИЙ. МАДРИГАЛ ДЕ ЛАС АЛЬТАС ТОРРЕС. ІСПАНІЯ 29-4-24 - TWO CHICKS. MADRIGAL DE LAS ALTAS TORRES. SPAIN
Леле́ка бі́лий[2] (Ciconia ciconia) - птах родини лелекових, ряду лелекоподібних.
Окрім науково прийнятої назви[3], у цього птаха безліч народних назв: чорногуз, бусол, бусел, бусько, бузько, бусьок, бузьок, боцюн, боцян, гайстер.
Білий лелека - птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200-220 см та вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір'я біле, за винятком махових пір'їн на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, махові пір'їни закривають задню частину тіла, звідси походить його назва - чорногуз, тобто "чорнозадий" від давнього слова гузня - сідниця. Дзьоб та ноги у чорногуза червонясті і довгі.
В Україні лелеки найчастіше гніздяться на стовпах електропередач
Голос слабкий. Спілкуються птахи здебільшого клацанням дзьоба. Цими клацаннями вони вітають один одного, а також захищають гніздо від чужаків. Поведінці білого лелеки властивий шлюбний ритуал, котрий супроводжується спільним з партнером клацанням дзьобами. Довгі, червоні ноги добре пристосовані до ходіння по мілководдю.
Білі лелеки харчуються переважно дрібними тваринами - дощовими черв'яками, комахами, жабами, мишами, рибою та іноді падлом. Отже, лелека не спеціалізується на якомусь певному типі їжі, а харчується найдоступнішою здобиччю, тому його відносять до харчових опортуністів.
Метод полювання чорногуза дуже виразний і його можна розпізнати на відстані: птах неспішно ходить полями й болотами, а побачивши здобич, миттєво хапає її дзьобом.
Ареал білого лелеки - Європа (від Іспанії до Росії), Північна Африка та Азія (від Туреччини до Кавказу). В Україні гніздовий, перелітний вид, наявні окремі випадки зимівлі. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму; у періоди міграцій може траплятися скрізь.
Поселяється білий лелека на відкритому ландшафті з придатними кормовими угіддями - луками, болотами, пасовищами. Полюбляє зволожені ділянки з невисокою трав'яною рослинністю, на яких є групи старих розлогих дерев, особливо якщо луки періодично затоплюються, а трава регулярно викошується.
Білі лелеки - синантропні птахи. Вони охоче селяться в населених пунктах. Трапляються навіть у великих містах.
Чорногузи гніздяться на скелястих підвищеннях, деревах, будівлях та електричних опорних стовпах.
Невпинно збільшується відсоток гнізд на стовпах і водонапірних вежах.
Новонароджені чорногузи вдягнені у ніжний сірувато-білий пух, дзьоб у них темний, ніжки - жовто-рожеві. Важать вони всього 60-80 грамів. Народжуються пташенята сліпими, але очі в них відкриваються вже через кілька годин. З першого дня пташенята їдять самостійно. Годують їх обидва птахи. Вони приносять їжу у дзьобі чи в горлі (вола у лелек немає) і відригують її всередину гнізда. У перші дні малята отримують дрібну і ніжну поживу - черв'яків, личинок комах тощо. Поступово їхній раціон розширюється.
Пташенята перебувають у гнізді майже два місяці. Виліт молодняку відбувається у другій половині липня - на початку серпня. Найчастіше до вильоту доживає 2-4 молодих птахів. За даними моніторингових спостережень в Україні у 1992-2005 роках (5490 гнізд із пташенятами), 42 % лелечих виводків перед вильотом мали 3 пташенят, 29 % - 2, 20 % - 4, 5 % - 1, 4 % - 5, 0,3 % - 6, 0,02 % - 7 (єдиний випадок за 14 років спостережень). У сприятливі роки зростає відсоток більших виводків, частка гнізд з 3 і 4 пташенятами майже вирівнюється, а в окремих місцевостях останні можуть навіть переважати. У несприятливі ж роки, навпаки, максимум зміщується на виводки з 2 пташенят.
Білий лелека - перелітний птах. У серпні зграї, керуючись інстинктом, починають тягнутися на південь.
Марка Укрпошти «Europa. Лелека білий (Ciconia ciconia)» (2019)
У західній культурі лелеки «приносили» дітей, тому вони є символом народження.
Лелека є улюбленим, але неофіційним символом Ельзасу, зокрема Страсбурга.
Поважають птаха й у Польщі. Його обрали національним символом на Eвpo 2000 у Ганновері.[6]
У Молдові лелека став символом виноградарства і виноробства. Часто можна побачити його зображеним із гроном винограду в дзьобі.
Білий лелека зустрічається на гербах чотирьох українських міст. На гербі Біловодська 1781 року у горішній частині щита зображений герб Воронізької губернії, у нижній, на зеленому фоні - лелека. На гербі Ананьєва 1847 року в нижній частині щита - на блакитному тлі стоять на гніздах три лелеки. На середньовічному та сучасному гербах міста Буська зображено оберненого ліворуч лелеку на блакитному тлі, що стоїть на одній нозі. На гербі містечка Щуровичі на Львівщині на червоному тлі був зображений срібний лелека, що тримає у дзьобі змію. У середньовічній західній геральдиці лелека був також символом пильності в боротьбі з ворогами. Лелека (за іншими даними - журавель) з каменем у лапі був зображений на печатці XVII століття міста Дунаївців.