Як розповів один з героїчних бійців, який є молодшим сержантом окремої батареї протитанкових керованих ракетних комплексів 115 окремої механізованої бригади ЗСУ. Війну зустрів вдома, до цього працював закордоном, відповідно одразу пішов захищати нашу батьківщину. 3 березня вже був направлений у навчальний центр для підготовки.
Готували їх одразу на протитанкістів. Тоді ж був сформований і їхній колектив, разом з яким він воює і зараз. Навчали їх на метиси - це такі протитанкові засоби, ще радянського зразка, теж відносно непогані.
З 15 березня до 15 квітня бригаду було відправлено до Сєверодонецька, який вони захищали до крайнього дня. Там техніка як така не брала участь на наших позиціях, а загалом поливали більше снарядами. З Сєверодонецька вийшли практично з повного оточення, передислокувалися в Лисичанськ, його тримали теж певний час. Ворожу техніку вже бачили, але не могли її на жаль дістати, вона була надто далеко і не завжди була можливість по ній відпрацювати.
Після цього бійця відправили на ротацію, де він і ще троє його побратимів пройшли навчання на оператора «Джавеліна» і були направлені в район Донецького аеропорту тримати оборону. Під Донецьким аеропортом був перший досвід з ворожим танком. А свій перший бій він прийняв вже у районі Водяного, коли три ворожі БМП намагалися прорватися в село і на позиції ЗСУ. Тоді було близько 12:00, бійці бригади стояли на позиціях. Почалися артобстріли, дуже інтенсивні. Вони зі свого пункту побачили пересування ворожої техніки, а саме БМП, які одразу ж почали поливати вогнем все навколо, плюс працював ворожий міномет, літали дрони. Наші бійці спрацювали на повну потужність, зробивши все швидко і якісно.
Тоді він зробив перший постріл, БМП задимилася, згодом контрольний другий постріл. Зрозумівши, що з цією метою робота виконана, перевівся на наступну БМП, у яку теж прилетіла ракета від бійця, після чого також загорілася.
Наступний знаковий бій був у районі Опитного, біля Авдіївки. Тоді було все по-іншому: їхало три БМП, вони перед тим мали невдалий штурм і вирішили відігратися. Наші дрони добре спрацювали, і бійці 115 бригади знали, що противник рухається в їхню сторону, тому чекали вже на позиціях. Вогонь був цього разу сильніший: поливали й з мінометів, досить сильно накривали. Можливості вийти на позиції не було, потрібно було працювати дуже швидко. Всі наші військові дуже добре і швидко відпрацювали. Боєць вийшов з окопу і стріляв з бруствера, що дуже важко робити стоячи через вагу зброї. Приблизно за хвилину він відпрацював ворожу БМП, одразу був приліт, міна впала у 15 метрів, і бійця оглушило та відкинуло в окоп. Та це їх не зупинило, оскільки прийшло повідомлення, що йде ворожа техніка. Знову боєць вистрілив по танку, і він теж задимився. Наступні два танки також були знищені. Так штурм був дуже вдало відбитий.
Після цього бригаду було знято з Авдіївського напрямку і було відправлено в іншу зону, де вони перебувають і зараз. Бойовий дух у наших захисників не знижується: вони роблять все можливе, аби якнайскоріше відбити ворожу навалу і щодня працюють заради перемоги.