Сьогодні по прогнозу цілий день має бути страшна гроза, але все ж ми вирішили поїхати кудись в експедицію. Обрали ми сьогодні присілок Копчин в Микуличині. Розпочали наш піший трекінг ще перед сильним дощем і спустилися до ріки Прутець Чемигівський біля самого водоспаду на Чемигівському скельному каньйоні, який місцеві зе називають «Барвище, довжна каньйону - 3 кілометри. Поки погода сприяла, ми піднялися до верху на іншій стороні по самому руслу водоспаду, оскільки довго не було дощів, то води там було дуже мало. За водоспадом та пасмом лісу заховався гірський хутірець під назвою Копчин. Йти до нього не так далеко, якщо ж під‘їхати на авто до самого каньйону. Сюди весь час з Яремча чи Буковелю на дорозі хороший асфальт, навіть цими далекими вулицями, схованими в лісі. Людей, які тут живуть, ми знайшли не так вже й багато. Деякі хати вже пустують або й занепали, бо багато часу там вже ніхто не живе. Але за останніх декілька років землі Микуличина та околиць почали шалено обростати котеджними містечками, які спеціально ховають подалі від людей, так як захований і цей хутір, де живуть справжні гуцули. Пані Василина Васильчук поділилася з нами дуже цінним усним народним фолькльором. І гумористичні співанки і серйозні баллади про Другу світову війну. Одна з головних цілей на нашому каналі - зберігати усний народний фолькльор в наших відео! Щоб підтримати наш канал, напишіть коментар під відео! Підпишіться на канал, якщо ви раніше цього не зробили. Для фінансової підтримки залишу посилання на монобанк та Патреон. Але в першу чергу підтримуємо наші збройні Сили України. Зокрема, рекомендую фонд Стерненка. Любіть своє, українське!