Вже багато років ми досліджуємо демонологію Гуцульщини. Сьогодні ми поговоримо на тему демонології на Волині, а саме в Гощанському районі, Рікненщини. Відьми, яких знають на Волині дещо відрізняються від карпатських мольфарів чи відьом. Проте культура та традиції дійшли до нас з часів Київської Руси, тому схожостей теж дуже багато. Перед тим, як їхати в експедицію в ті краї, я вирішив дослідити всі праці етнографів, які вже існують, про відьом Гощанського району Рівненщини.
З народної міфології Гощанщини. Уявлення про відьму від дослідниці Анастасії Кривенко.
Досліджено було такі села:
* Бугрин
* Вільгор
* Дорогобуж
* Іллін
* Колесники
* Новоставці
* Томахів
* Посагів
* Угільці
* Ясне.
Відьма - одна з найпопулярніших персонажів народної демонології. Демонологія Волині майже не висвітлена на загал. Тут відьом називали:
* Відьмура
* Вєдьма
* Волшебниця
* Волошебниця
* Вулушебниця.
А в окремих селах (Бугрин, Іллін, Угільці) зустрічаються і чаклуни чоловічого роду, яких тут називали:
* Відьмар
* Відьмач
* Волшебнік.
Як на Гуцульщині, так і на Волині, відьми бувають родимі та навчені. Перші мають свої надприродні здібності від самого народження і відрізняються від простих людей наявністю маленького хвостика. Другі, що отримують силу від іншого носія, вважаються ще більш небезпечними. Відьмацтво у спадок можуть перебрати, доторкнувшись до руки чаклунки перед смертю, або ж внаслідок цілеспрямованого навчання. В селах Рівненщини часто підозрювали у відьмацтві:
* «чужинку», яка звідкись приїхала.
* Молодицю, що не мала сім‘ї.
* Людину, котра не прийшла на віче громади села.
* Одинаків, що остарігались місцевих жителів.
* Особу, шо виконувала якусь хатню роботу вночі.
* Дуже жадібних жінок.
* Дуже хворобливих жінок.
На переконання жителів Гощанського району, відьми та відьмарі дружать з чортом і саме його демонічна сила дпомагає їм у скоєнні злодіянь. Селяни Волині стверджують, що відьми могли будувати власні домівки на «нечистих» місцях, щоб черпати звідти енергію та мати вдома «свого» чорта.
• Це є “зле”, воно десь у повітрі ходить, а той, шо знається з ним, то хату поставить [там]” (с. Іллін)4 ; “Вони ж з чортами знаються. […] Кажуть, шо вона (відьма. - К. А.) тако вилізе на гору по драбині і там шось скаже, і все в неї є” (с. Бугрин)5 .
За народними віруваннями, відьми не лише мають зв‘язок із нечистою силою, а й самі є її носіями. Дехто вважає, що кожна відьма має в собі демона, який мучить її та заставляє робити зло. Зазвичай, жертвами відьом стають люди, які коли-небудь їх образили…
Чим найчастіше займалися відьми, так це вчиненням шкоди чужому господарству та врожаю а також відбиранням молока у корів.
Як і на Гуцульщині, на Волині найбільше остерігалися відьом в час отелення корів та першого весняного вигону корови на пасовище.
Також вірили, шо на великі свята (Різдво, Великдень, Благовіщення, Юрія, Івана Купала) всі відьми ворожать, а деякі з них пробирається до чужих сімей у хлів та видоюють молоко у корів. Також на свята найчастіше підкидають ворожі «гостинці», які несуть прокляття. Відтак у корів пропадає молоко, хазяям “не ведеться” господарство, члени сім’ї починають хворіти.
Ще один відомий міфологічний мотив, наявний у віруваннях мешканців сіл Гощанського району, - посилення відьомської активності на свято Івана Купала. У цей час (опівночі) відьми, начебто, шукають чарівний цвіт папороті, щоб примножити свої сили та використати його у чаклуванні. Крім того, на Гощанщині вірять, що купальської ночі всі відьми сходяться у певному місці (наприклад, біля криниці в лісі) на свої зібрання, і, розпустивши волосся, чарують, збирають трави. Про традиційність і загальну поширеність цих вірувань свідчить їхня репрезентація в купальському пісенно-обрядовому фольклорі. За пошуком такого фолькльору ми поїдемо в експедицію на Рівненщину літом.
Окремий пласт демонологічних матеріалів становлять уявлення про згубний магічний вплив відьом на врожайність нив. У час достигання зернових чарівниці йдуть на чужі поля та роблять на колоссі так звані “заломи” або ж «закрутки». Наслідком цього є неврожай, хвороби чи навіть смерть тих господарів, котрі через необачність зжали таку “закрутку” чи доторкнулись до неї “голою” рукою. Такі речі потрібно брати в рукавицях та спалювати на вогнищі.
У селі Вільгорі вважали, що “чарівники” можуть знищити врожай, “наславши” на поле чи обійстя щурів, горобців, які “пооб’їдають все”. А в селі Угільцях оповідають: якось через чиїсь чари в одній оселі з’явилося аж шістнадцять вужів.
Подекуди на Гощанщині люди вінять, що відьми затримують опади (найчастіше після Великодня), й тим самим спричиняють посуху та неврожаї (в селах Колесники, Іллін, Бугрин, Новоставці). Деінде відсутність небесної вологи пов’язували з тим, що відьми “замикають” земні води, зокрема, забиваючи дерев’яний кілок в джерело.