Рет қаралды 265,299
Щоденно ворони летять,
Щоденно ворони кричать:
"Там спалили,
Там убили,
Там піймали,
Там забрали,
Посадили,
Осліпили
І згноїли...
Що ж ви дивитеся? - Плачте".
- Чорні ворони, - не крячте...
Ми оглухли, - ми глухі...
"Як же стали ви такі?"
Нас дурманом обпоїли,
В наші вуха цвяхи вбили,
Наші голови скрутили
І такими жить пустили...
День ми днюєм, ніч ночуєм,
Все ми бачим, а не чуєм
Якщо вільні, - нащо військо?
"Що в кишені?" "Як назвисько?"
А не вільні, - чом до січі
Нас давно ніхто не кличе?
І ніяк ми не згадаєм,
Що зробилось з нашим краєм,
І не знаєш, - божевільні, -
Чи в неволі ми, чи вільні...
Нагло ворони знялися,
Буйним сміхом залилися:
"Ви хіба вільні? Ви хіба вільні?
Божевільні, божевільні..."
"(Автор тексту: Олександр Олесь)"