Софія Київська - одне з 100 чудес світу, яке охороняється ЮНЕСКО. Це найстаріша споруда Києва.
Довгий час вважалося, що Софійський собор був побудований у 1037 році князем Ярославом Мудрим. Про це йдеться у «Повісті минулих літ». Та новітні дослідження, що ґрунтуються на аналізі настінних написів Софійського собору, свідчать про те, що будівництво храму у Києві розпочав ще Володимир Великий у 1011 році, а у 1018-му, вже за правління Ярослава Мудрого, він був освячений.
Назва собору “Софіївський” походить від грецького слова “софія”, що в перекладі означає “мудрість”. Присвячений “мудрості християнського вчення”, собор, за задумом творців, мав утверджувати християнство на Русі.
У східній частині внутрішньої і зовнішньої північних галерей Софійського собору в давнину була великокняжа усипальниця, у якій були поховані Ярослав Мудрий, Всеволод Ярославич, Ростислав Всеволодович, Володимир Мономах. Також у стінах Софії відбувалися поховання митрополитів: Рафаїла (Заборовського), Арсенія (Могилянського), Гавриїла (Кременецького), Самуїла (Миславського), Ієрофея (Малицького) та ін.
Варто зазначити, що в некрополі митрополита Київського і всієї Русі Кирила ІІ, що помер у 1280 році, було знайдено фрагменти шовкової тканини із зображенням Богоматері Оранти. Це найдавніша з усіх знайдених на східнослов’янських землях тканин.
У склепінні головного вівтаря Софійського собору знаходиться унікальний шестиметровий образ Богоматері Оранти, викладений з мозаїки. Цікаво, що під різними кутами огляду собору Оранта виглядає зображеною у різних позах. Особливий також і золотистий смальтовий фон, на якому зображена Богоматір: шматочки смальти покладені під різними кутами, тому незалежно від напрямку світла фон завжди виблискує.
У Софійському соборі знаходиться білий мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, в якому нині зберігаються рештки невідомої жінки, що жила понад 900 років тому.
На стінах Софійського собору виявлено понад 7,5 тисяч графіті ХІ - початку ХVIII ст. - неофіційних написів і рисунків. Їх залишали на фресках храму церковнослужителі та миряни. Такої кількості графіті не знайдено в жодному храмі.
Серед розписів Софіївського собору часто зустрічаються зображення тварин (гепард, ведмідь, верблюд, осел, вепр, собака, заєць), птиць та різноманітних фантастичних звірів.
#Екскурсiя - #В'ячеслав_Корнієнко -
Історик, доктор наук, заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська».
Більше 20 років досліджує графіті на стінах середньовічних пам'яток Києва, від лаврських печер до Софіївського собору. Автор багатьох наукових та науково-популярних книг та публікацій на історичну тематику.