Малоросійський кордон, козацькі повстання та більшовики. Історія Слобожанщини

Малоросійський кордон, козацькі повстання та більшовики. Історія Слобожанщини | Володимир Маслійчук

Рет қаралды 10,282

Күн бұрын

Чому Слобожанщина - це не Донбас? Доктор історичних наук Володимир Маслійчук про історію Слобідської України, її населення та політичні перевороти в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: kzfaq.info/love/umr...
....................................................................................
Сьогодні у випуску ми разом з Володимиром Маслійчуком поговоримо про те, як зароджувалась Слобідська Україна, хто був її основним населенням та як формувались її стосунки із Москвою.
Яку роль у формуванні Слобожанщини відіграв Ярема Вишневецький? Чому козаки втікли на східні землі? В чому був сенс повстання Івана Сірка? Чому Харків не став центром національного відродження? Де Донбас, а де Слобожанщина? Як Голодомор вплинув на зміну столиці?
Дивіться до кінця! Це важливо знати!
....................................................................................
📌 Важливі моменти:
00:00 - Знайомство з Володимиром Маслійчуком
00:59 - Чому спустіла Слобідська Україна?
03:48 - Заселення Слобожанщини
07:46 - Ярема Вишневецький і його інтерес до Слобожанщини
10:25 - Чому козаки втікали на східні землі
14:15 - Політичні та економічні каталізатори переселення
16:37 - Чи були великі переселення московитів?
23:57 - Чи є Слобожанщина цілісно українською?
28:31 - П’ять козацьких полків та повстання Івана Сірка
34:03 - Причини конфлікту з московською владою
39:20 - Чому Слобожанщина активно заселялася?
42:03 - Що таке малоросійський кордон
44:19 - У старшині було багато росіян?
46:38 - Слобожанщина як частина фронтиру
51:33 - Сковорода - останнє дитя вільної Слобожанщини
55:34 - Чому Харків не став центром національного відродження
1:00:04 - Де Донбас, а де Слобожанщина?
1:04:21 - Чому більшовики обрали Харків
1:06:39 - Республіки, що вирішували проблеми
1:08:43 - Що допомогло Харкову українізуватись?
1:09:57 - Як Голодомор вплинув на зміну столиці
1:13:14 - Роль прикордонності на вплив Росії
1:15:00 - Чи існує українська ідентичність на прикордонних землях?
1:16:33 - Як себе ідентифікують жителі Слобожанщини?
1:18:33 - Проект “Харківської народної республіки”
1:20:47 - Який історичний міф шкодить сучасній Україні?
1:21:53 - Ключова подія, що змінила хід української історії?
1:22:15 - Хто з українців відіграв важливу роль, але про нього майже нічого не знають?
1:23:23 - Історія важлива тому, що…
1:23:52 - Чи визначає зараз українців синдром жертви?
....................................................................................
🎬 Дивіться також інші випуски:
▶️ Польські міфи про історію Львова, яким було місто за княжих часів: • Польські міфи про істо...
▶️ Повоєнний Львів: житло “визволителям”, одяг з покійників, привілеї кадебістам: • Повоєнний Львів: житло...
▶️ Як наддніпрянці будували Україну в Галичині | Остап Середа: • Як наддніпрянці будува...
....................................................................................
💭 Більше про українську історію читайте на нашому сайті:
localhistory.org.ua
....................................................................................
👥 Ми у соцмережах:
⭐️ Facebook: / lokalnaistoria
⭐️ Instagram: / localhistoryua
⭐️ Telegram: t.me/LocalHistoryUA
....................................................................................
#СлобідськаУкраїна #Харків #ІсторіяУкраїни

Пікірлер: 58

@user-em8mg3mw1q 2 ай бұрын

Надцікавий оповідач! І ведучому велика повага за тактовність і створення можливісті оповідачу закінчувати свої думки!

@user-gq4op7wj6d Жыл бұрын

Дуже складний процес утвердження на цих територіях України, через населення, господарювання, управління, культуру тощо.

@IndeyUA Жыл бұрын

Дуже рада, що з'являється більше матеріалу щодо рідної Слобожанщини. Слобідська Україна, а не якийсь там "рускоязичний восток украіни" - сподіваюся, саме така назва частіше буде присутня в публічному просторі!

@Jerrysmith51 Жыл бұрын

Прекрасний епізод, дуже цікаво слухати розповідь від компетентної людини, ще було б цікаво послухати чи були "старі" шляхтичі, які переселятися у Слобожанщину. Дякую велике за вашу працю !

@1764Rozumovskiy Жыл бұрын

Спочатку ти ходиш на лекції до Маслійчука в універі потім слухаєш у ютубі, як зупинитись?))

@user-ps3gz4bi4r Жыл бұрын

Ніколи не був, та й не особливо чував про Слобожанщину.Але з такими відео дуже цікаво відкривати для себе Україну🇺🇦👍

@IndeyUA Жыл бұрын

Отож! Дуже сумно, що всі говорять про "рускоязичний восток украіни". А те, що це питомо Слобожанщина, Слобідська Україна, край козацьких укріплень і слобід переселених після Руїни _черкащан_ (мешканців Правобережжя, Гетьманщини), частіше не згадується.

@IndeyUA Жыл бұрын

Думаю, *відкривати, а не відривати)

@user-ps3gz4bi4r Жыл бұрын

@@IndeyUA Т9🙃

@honest9259 Жыл бұрын

@@IndeyUA а хіба черкасами називали тільки переселенців з Правобережжя? Мені здавалося, що це в цілому назва етнічних українців на Слобожанщині (та й не тільки).

@nobunaga1950 Жыл бұрын

Велика подяка команді Локальної історії та гостю цього випуску пану Володимиру за розкриття такої цікавої теми!

@aedfindliath5147 Жыл бұрын

Дякую пану Володимиру за цікаву тему, зважений погляд на історію слобідського краю та за "смачну" українську мову! "Локальна історія" як завжди - молодці🔥

@TheMrBohonek Жыл бұрын

Приємно слухати бесіду з людиною, яка не перекручує історію під сучасну ситуацію

@leonidavkhimenko2339 Жыл бұрын

Дякуємо щиро вам за працю ! Слава всім захисникам неньки України ₴!

@AntonAlohinsson Жыл бұрын

Нарешті хтось розкриває історію українського Сходу. На жаль, у Львові я стикнувся з абсолютним нерозумінням з боку галичан, які прямим текстом казали, що ми тут взагалі не українці, а якісь зайди з Московії. Люди не знають локальну історію регіонів, і це жахливо

@user-lw8pu2xd9c Жыл бұрын

А у нас галичан складається таке враження,коли ми контактуємо зі слобожанцями -повністю змосковщеними, особливо в містах.І подивіться як вони голосували на всіх виборах протягом 30-х років- за промосковські партії і т.д.

@OlehPastushenko Жыл бұрын

Перепрошую за галичан

@AntonAlohinsson Жыл бұрын

@@user-lw8pu2xd9c тому що у галичан не було ані Емського указу, ані Голодомору, ані Розстріляного Відродження. Це відбувалося тут, на Сході. Примусова русифікація відбувалася не з нашої волі. Ми це не обирали. Це у Харкові закривали українські вечірні школи Алчевської. Це у Харкові знищили "Березіль". Це у Харкові затравили та довели до самогубства Скрипника і Хвильового. Це у Харкові стоїть цілий будинок "Слово" з довгим списком класиків української літератури, яких тут знищили. Але зважайте і на те, що перша українська політична партія з'явилася у Харкові. Що гасло "Слава Україні" вперше прозвучало у Харкові. Що перша спроба підірвати бюст Пушкіна була у Харкові. Що перший пам'ятник Шевченкові було встановлено тут, у дворі будинку тої ж таки Алчевської. Що саме у Харкові почали свій шлях Білецький та Жадан. Що навіть зараз Харків протистоїть московській навалі, щодня витримуючи ракетні обстріли. Ми не здалися. І ми заслуговуємо на те, щоб нас нарешті почали вважати українцями, якими ми завжди були

@honest9259 Жыл бұрын

@@AntonAlohinsson маю з вами погодитись. У сімʼї мого прадіда на Чернігівщині з 12 людей у сімʼї під час Голодомору померло 9. В той самий час, досліджуючи власний рід, я виявив що у Липцях (40 км від Харкова на північ) на середину 19 століття 90% з українськими прізвищами. Ба більше, там купа типових козацьких прізвищ. Всі мої пращури, які переїхали до Харкова у першій половині 20 століття у селі (Чугуївщина, Липці, Печеніги) спілкувалися українською. А їхні діти вже у Харкові виростали повністю російсько-мовними та очевидно відірваними від традиції. У Харкові примусова росифікація століттями мала ефект.. На жаль, в наші часи, тут частково проблема і в тому, що незалежна держава не мала сталої культурної політики до певного часу.

@AntonAlohinsson 7 ай бұрын

@@honest9259 та ж са а ситцація: дід з-під Остра, приїхав до Харкова у 1952 році абсолютно українськомовним, але за роки навчання та служби втратив звичку спілкуватися рідною мовою. Батько, що зростав влітку у дідовому селі, також русифікувався по саме не можу і перетворився на українофоба та антисеміта за 2000-ні роки - бо дивився росісьйке телебачення.

@OlehPastushenko Жыл бұрын

Було би добре, якби автоматично з'являлися відповідні подкасти на популярних платформах, особливо Spotify :)

@pR13S7 Жыл бұрын

вони так завжди робили, але чомусьпісля 105 випуску перестали викладати подкасти десь окрім ютубу

@user-jb3wq5um2z Жыл бұрын

Цікаво було би послухати історика про козацтво середнього і нижнього Дону,зв'язки з українським козацьством,україьким населенням.

@user-yg1zp3xf4q Жыл бұрын

Дуже цікаво послухати про рідний слобожанський край! Класний канал, чекаю продовження розповідей про захоплюючу історію регіонів нашої розмаїтої країни. Особливо важливо зараз розповідати про героїчні міста та села Сходу та Півдня, які стримують ворожу навалу.

@nataliia87ful Жыл бұрын

Шикарна розмова, дякую

@svetlanastatkevich1989 Жыл бұрын

Дуже цікаво! Дякую за працю! Все буде Україна!

@sergiimelnikov9374 Жыл бұрын

Оце Ерудит! Теза і факт, чи дата, чи аргументація!

@olhapylypiv4796 Жыл бұрын

Спасибі за цікаву і грунтовну розповідь!🙏

@olexanderrozhko4462 Жыл бұрын

Справжній професіонал!

@hlukhiv.cultural.historical 2 ай бұрын

Дуже цікава історична розмова!

@Vasyko Жыл бұрын

Дуже цікаво. Сподіваюся цей канал буде існувати вічно))

@BarbaricWizard 9 ай бұрын

Дуже цікава тема. Здається що тут є надзвичайні глибини для дослідження. Дуже дякую!

@user-ov5hy5gf2c Жыл бұрын

ЦЕЙ ТОЙ ЧУВ Пан Володимир - геній!

@honest9259 Жыл бұрын

Дуже цікаво! Дякую вам за цей епізод. Нарешті про Слобожанщину історичний епізод. Зробіть, будь ласка, окремо про часи УНР у Харкові, про РУП. Харківʼянам треба знати про українських діячів, як раніше багато людей не знало про Чикаленка, Липу, та інших. Напевно і у Харкові були якісь важливі діячі на початку 20 століття. Бо огидно дивитися на дискусії з «неважливістю» перейменування вулиць, театру Пушкіна, тощо.

@ivankuzminskyi1087 Жыл бұрын

Дуже класно!

@bushcraftua Жыл бұрын

Слов'янськ (Тор) це колишня фортеця сотенне містечко Ізюмського полку, які можуть бути питання.

@taraskutnyi4507 5 күн бұрын

Супер

@eugenesamilyk6131 Жыл бұрын

Дякую за це відео. Дуже цінно, змістовно і конструктивно пройшлись по багатьох подіях того регіону, дуже цікаво більше дізнатись про нього.

@honest9259 Жыл бұрын

Хотів би зазначити - те що, часто подається як якась регіональна особливість Слобожанщини чи Донбасу - по факту є підміною понять, де росифіковані / травмовані Голодоморами, війною, репресіями, перемішуванням населення в радянський час / неосвічені та несвідомі люди просто чіпляються до того що звикли = радянського ватного заляканого менталітету та середовища.

@user-jx6wi7bo5q Жыл бұрын

Дякую.

@user-pz5zd1gy1r Жыл бұрын

Дякую за цікаву розмову!

@user-db7wo2zm4q 3 ай бұрын

Дякую Вам ❤

@andriipereuda5586 Жыл бұрын

дякую за цікавий випуск. Гість - топ!

@user-lt8ru5mc1l Жыл бұрын

Не вже це все що нас чекає після Перемоги? Поїхав я у село там хочь все справжне

@radchukoo 8 ай бұрын

Грушевський називав Слобожанщину "першим каменем", окупації України-Руси московією 😢

@user-my5xr7vz9t Жыл бұрын

🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦

@vesta2315 Жыл бұрын

Дуже Вам дякую. Політологи та журналісти, об'єднуйтесь! Прийшов ваш час. На расеї дедалі більше з'являється осіб, які кажуть, що страждають від того, що роблять в Україні. Їхній мозок пристосований для промивання. Розробіть програму для " перевиховання" таких осіб. Нам дуже потрібен на майбутне адекватний сусід! Крім нас цього нема кому зробити.

@kolpavel Жыл бұрын

🙏

@user-tg4dp6pw2n Жыл бұрын

❤️

@KK-fq4yo Жыл бұрын

👍👍👍

@ValentynSolomko Жыл бұрын

+++

@ghirnyak Жыл бұрын

У пошуках оптимального інклюзивного проекту існування України, не плутати з сепаратизмом, особисто я дійшов висновку, що ми не здатні на побудову політичної нації в межах унітарної держави, без ризику трапляння подій, які ми переживаємо зараз, нажаль. Після романтичної ейфорії нашої перемоги, як свідчить історія наступає "Чорна Рада", де матеріальні цінності перемагають духовні ( як після 1991, 2004, 2014). Враховуючи радянську інфікованість, корупція нікуде не зникне, невдоволені настрої регіонів зростатимуть аж до того, що будуть ставитись питання "за що ми воювали та помирали наші діти, коли все одно як крали так і крадуть, а все з переферій уходе в центр", гіперзалежність окремих регіонів від олігархів, які матимуть суттєвий вклад у відновлення інфраструктури і через це важжатимуть, шо мають право на особисте господарювання, слабко віриться, що ми очистимося від пам'яток радяно-російських катів, а люди південних і східних регіонів перейдуть на українську, також матиме великий вплив на ідею єдності ймовірний крах РФ, що врешті решт призведе до федералізації України з елементами громадянської війни за територію окремих суб'єктів. Тож на мою думку Україна 30-х перетвориться на Українську федерацію, яка міститиме землі: Україна-Русь (ПЦУ) з автономіями "Січеславщина" (ПЦУ) та Західноукраїнською автономією (УГКЦ), Лівобережну (Харків, Полтава, Суми), Південноукраїнську (Одеса, Миколаїв, Херсон), Східноукраїнську (Донецьк, Луганськ) федеративні землі (УПЦ) та Кримську федеративну землю. Перемога - це як найраніше зробити семантично-культурну революцію в колективному несвідомому людей, визначитися з дефініціями, особливо російськомовного контингенту: Русь - русин - русский, Беларусь - беларусин - беларусский, Россия - россиянин ( если этнос - московит) - российский язык. Задля того, щоб запобігти плутанині західного світу з назвою Русь - треба активно розповсюдживати не транслітераційний варіант "Rus", а її переклад "Ruthenia", для початку твердо імплементувати це в нашому суспільстві. Не розумію, чому ми перекладаємо наші імена, а не пишемо "Мыкыта Тымощук", наприклад, мій особистий біль - це транслітерація літери "Г", так як ми користуємось кирилицею, вважаю неправильним транслітерувати її у вигляді "Н", як це є в латинських західнослов'янських абетках, яка є німецького формату, адже загальна мова транслітерації є англійська, в якій звук "г" мав би бути транслітерований за прикладом к(k) - х(kh), отже ґ(g) - г(gh), що ліквідує фонетичну плутанину, та підкреслить кириличну особливість.

@panther8534 Жыл бұрын

Навіщо ті прив'язки до церковних утворень?!

@ghirnyak Жыл бұрын

@@panther8534 бо на мою думку релігійна культура теж матиме істотний вплив на адміністративний поділ