Фільм-портрет скрипаля Петра Бабича, побачений очима Оксани Бут в експезиції на Закарпаття взимку 2012 року. На жаль, ця історія є цілком звичною для того краю - скрипаль-віртуоз їздить працювати на будівництві в Росію, сам будує хату з тих матеріалів, що знайде або подарують люди: старі двері, вікна, столи, дошки, дерев'яні ящики тощо... тривалість 15.52"
Ащо ще сказати про людину - тільки власною поезією:
Він був із дерева
Що призначалося на скрипку?
Ні, він став струною, що натягнута до краю
Мала зірватися, розсипатись, мовчати - але ...
бриніла ввисочінь як дзвін, що бив на сполох
У тиші палахкотіння полум'я у комині
Нестримним паводком гірської річки
зривались грона звуків
неначі зрілі ягоди п'янкого винограду
та вигравали переливом
ігристого, багряного вина на сонці
Водночас, невловимо в них
вмить чуєш мудрість зрілості і вічну молодість,
що сил черпає
з цього палкого джерела
натхнення
Приємного перегляду. Задля запобігання цитування без контекста - все, що публікую в неті тепер марковане. Оригінал для фестивального перегляду - без титру по правому краю та в 1280*720. Якщо буде реальна пропозиція - можу зробити субтитри російською, англійською або польською мовами. Або - хоч і українською мовою, або взагалі не титри ) пишіть oksana_but@ukr.net