• Михайло Коцюбинський (... Твори М.Коцюбинського на моєму каналі. Читає Лілія Мироненко.
Пікірлер: 36
@audiobooks.l.m39108 ай бұрын
🌻📘🌿Все треба робити вчасно, цінувати те що маєш, не підкорятись сліпо чиїйсь волі, ніколи не робити нічого на зло комусь. "Порівнюючи життя панів та мужиків, він глибоко пересвідчився, що бог не дав долі мужикам, що для мужиків нема щастя на землі". Повість не хотіли друкувати у львівській "Зорі", хоча написана була гарно, виразно, бо могла здатися "цензурі надто гострою, ніби пропагандою безшлюбного життя", та й "попи і черці вважали би її неморальною", і створили б редакторам проблеми, "що через один твір могли б весь збірник понівечити". Газета ж "Правда" надрукувала твір, і у "Слівці від редакції" відзначила, що в повісті автор розкрив проблему упадку моральності серед народу, та формального, поверхового відношення селян до релігії. І тільки "справдешня просвіта і наука та щира християнська проповідь зуміє здвигнути народ з упадку морального, защепити в нім справді релігійного духа, а не поверхове фарисейство". Ця повість відноситься до раннього періоду творчості Коцюбинського. Автор вважав її незрілою, тому багато часу потратив на редагування тексту, і щоб якнайкраще передати "український колорит". Твір друкували в Петербурзі і Одесі, де цензори вирізали 20 рядків з роздумами Гната про панське і мужицьке життя, що селяни безправні й досі не мають землі. Розділ 1 -- 00:07, Розділ 2 -- 28:31. Розділ 3 -- 1:06:02. Розділ 4 -- 1:29:44. Розділ 5 -- 2:03:20. Розділ 6 -- 2:35:25. Розділ 7 -- 1:29:44.
@user-kc3gi3re3d8 ай бұрын
Дякую за гарне читання!
@user-lz1dm3zs2y8 күн бұрын
😊
@user-kz4tv9th7o4 ай бұрын
Щіро дякую вам, пані Лілія 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
@user-hy2bu1fp3u7 ай бұрын
Дуже цікавий твір ❤люблю слухати про людські долі, про побут як люди колись жили одразу не хочеться нарікати на життя сьогодення 😮. Переслухала кілька разів дуже гарно прочитано❤. Щиро дякую, низький уклін Вам ❤. Я знаю вже дуже дуже багато творів українських письменників і завдяки Вам. ❤
@user-yz4us8xz6h29 күн бұрын
Обожнюю твори у читанні Мироненко. Дякую!
@user-hr3iq1sw5t5 ай бұрын
Дякую за прочитання... твір тримав в напруженні до кінця- сподівалась,що лиха не станеться... нажаль... твори того часу майже всі сумні. Чекаємо! (Крим)
@user-wd5gm4gc9i2 ай бұрын
Чудова повість..дякую за прекрасне читання!!!
@user-dq2uz7tk6x2 ай бұрын
😮Милий голос у Лілії Мироненко.
@user-tm6im1ci6i8 ай бұрын
Щиро дякую за неймовірно цікавий твір рідною мовою та чудове виконання!!!
Шикарне прочитання схвилювало серце. Щиро дякую, пані Лілія. Ай да Коцюбинський ! Друзі, читайте українське.
@user-lv6gl4ex9b7 ай бұрын
Зачарували душевним читанням та чудовим твором Коцюбинського!!!!! Щира подяка!!!!!
@user-cf1wq1sw5x2 ай бұрын
Дякую!
@Y553836 ай бұрын
Дякую щиро за твір М.Коцюбинського"На Віру"!❤
@user-rv7md5vs5b8 ай бұрын
Як гарно та правдиво описане життя та побут українського народу.Опис частування і як набирали страву ложкою і підкладали скибку хліба щоб незакапати скатерку,і чарка одна була і по колу підносили.
@olehvasylchenko63018 ай бұрын
Дякую.
@user-hx5mw2wj2i8 ай бұрын
Який твір ! Як описані долі людські !
@vasjakyshch27547 ай бұрын
Дякуєм за вашу працю
@user-us9pm4dk6u8 ай бұрын
Дякую, дуже цікаво ❤
@user-my1mg6lx1h8 ай бұрын
Дякую!!!
@user-dw9cj2wr7e8 ай бұрын
Дякую за чудове виконання.
@user-rq9po2zv4k3 ай бұрын
Клас ❤
@SashaKmit6 ай бұрын
Щиро дякую вам пані Ліля за вашу працю 🤗💐💙💛
@user-qs9zb9ib5q8 ай бұрын
Сердечно дякую за Ваше мистецтво читання, неймовірні барви Вашого голосу! Здоров'я Вам, натхнення і щасливої долі!❤❤
@user-io9xl7we4b8 ай бұрын
Дякую Лілечка❤Як завжди бездоганне прочитання❤Дуже професійно,кращий канал 🌺 🌼🌸
@user-wc7jh4uq5t7 ай бұрын
Як гарно люди спілкуються, нажаль , в наш вік освіти, культура спілкування бажає кращого.
@user-yz4us8xz6h29 күн бұрын
Я не згодга з вами.є різне. А побиття дружини, а те що жінка винна готувати, прибирати.
@user-rv7md5vs5b8 ай бұрын
Так було і у наші часи, мої бабуся мастили хату глиною і сохло так як описано,темні струпи як коріння дерева по стінах,а потім білили.І стояла біленька хатка з блакитними вікнами у зеленому садочку....і досі стоїть хоч давно вже немає тепла у хаті,померли усі.
@podolyanochka26116 ай бұрын
Ми теж з бабусею ,як міла були ,хату мастили. Кізяк збирали,з піском та водою руками змішували (так мені подобався той запах свіжого конячого кізяку) ,і потім призьбу і з боків зату мастили,ото була забава нам,а потум коли воно висихало,то вже синькою білили і така хатка чепурненька стояла собі серед зеленого подвір'я ,що ніколи не забути те. Кожного року мастили хатку. Бабуся нас чекала з Одеси,щоб разом це робити.На одещині вікна були сині або зелені і синькою вже хто як хотів білив. У нас збоків була білена,а в когось і зелені вікна ,тільки ми казали "шибки" були,а одна хата навіть червона у когось є. Тай до сих пір там так. Дідучь був 1917 року,той нічого не змінилось. Тільки людей поменшало,бо молодь до міст великих поїхали..
@user-fz6cf6dr7t8 ай бұрын
Дякую за вашу працю
@audiobooks.l.m39108 ай бұрын
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу. Буду дуже вдячна! Картка Приват 4149 4378 7016 4041