Нафта, попіл, мухомори? Якою була традиційна гігієна українців
Рет қаралды 48,663
Күн бұрынЧасом ми не замислюємося над тим, наскільки наше життя сьогодні полегшують засоби гігієни та зручності, які знаходяться у наших оселях. Важко уявити, але якихось 60-80 років тому не всі жителі українських земель мали змогу носити натільну білизну.
У 50-му випуску “Пороблено” Анна Ніколаєва поговорила з етнологинею Зоряною Ципишевою про народну гігієну і санітарію. Як часто милися і чим саме? Чим боролися з натільними та хатніми паразитами та до чого тут нафта? Як раніше справлялися без туалетів, засобів жіночої гігієни і пральних машинок? Гайда до перегляду, бо ми підготували для вас багато цікавого.
Підтримати нашу роботу:
Монобанка: send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY
Buy Me a Coffee: www.buymeacoffee.com/porobleno
Patreon: / porobleno
Таймкоди:
00:00 Тизер
00:34 Про що сьогодні говоримо і хто наша гостя
01:33 Що треба враховувати, коли вивчаємо гігієну минулого
02:15 Як милися взимку і влітку, дитяча гігієна
03:33 Рецепти мила та його альтернативи
05:10 Коли не милися і чому, коли навпаки обов’язково милися
07:11 Чим мили волосся
08:35 Як милися у 90-х, як милися 100 років тому
09:54 Як виводили паразитів на тілі?
11:41 Паразити у житлі: блощиці, таргани, шашіль
16:21 Як боролися з мухами
17:17 Туалети раніше
19:55 Чи була натільна білизна, як жінки прали і що вдягали, щоб не застудитися
21:35 Інтимна гігієна, засоби від менструації
22:41 Постільна білизна, на чому і як раніше спали
24:30 Ароматизатори для хати, де зберігали одяг
25:53 Прання зі жлуктом і “Малюткою”
26:46 Дякуємо і прощаємося
Команда "Пороблено":
Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук, експертка УКФ
Сайт - annanikolaieva.com.ua/
Інстаграм - cutt.ly/h7AQhsu
Фейсбук - cutt.ly/b7AQZ2Y
Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - t.me/culturaldeprivation
Інстаграм - cutt.ly/p7AWvJS
Фейсбук - cutt.ly/o7AWA2a
Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк
Інстаграм - cutt.ly/t7AWXxj
Фейсбук - cutt.ly/d7AW2EX
Для листів - poroblenopodcast@gmail.com
За гостинність дякуємо галереї “Зелена канапа”
Для оформлення обкладинки використано роботу Миколи Пимоненка "Брід" (1901)
Підписуйтеся на нас:
KZfaq / @poroblenopodcast
Facebook / poroblenopodcast
Instagram / porobleno.podcast
TikTok / porobleno.podcast
Telegram t.me/poroblenopodcast
Послухати на подкаст-платформах:
Spotify open.spotify.com/show/3xFXICG...
Apple Podcasts podcasts.apple.com/us/podcast...
Google Podcasts podcasts.google.com/feed/aHR0...
Podcasts MEGOGO megogo.page.link/BAw8EE5KBt4V...
Застосунок АБУК abuk.com.ua/catalog/books/3914
CastBox castbox.fm/channel/id5396946?...
RSS-feed - anchor.fm/s/defe4a3c/podcast/rss
@poroblenopodcast Ай бұрын
А що ви чули про традиційні засоби гігієни та санітарії? Поділіться з нами у коментарях. А допомогти нам створювати нові випуски можна через нашу Монобанку send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, платформи Buy Me a Coffee www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon: patreon.com/POROBLENO
@olabaskerville Ай бұрын
Про гігієну чи санітарію не розкажу, на жаль, але можу поділитись про "антисептик" 🤦♀️ Брат мого діда вернувся з армії, йшов босий польовою дорогою, збив палець та й заліпив традиційно землею. Помер через три дні. Мені воно виглядає трохи підозрілим, бо якось дивно, щоб у час до антибіотиків хтось міг би підхопити настільки агресивну бактерію (а це був 1933 рік, Галичина), але розказую те, що мені розказав тато, а йому його тато
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@olabaskerville дякуємо, що поділилися. Дійсно, тут складно щось сказати, але думаю професійні лікарі могли б кілька варіантів написати. У записах багато зустрічається, на жаль, таких методів. Я зустрічала застосування таких методів ще в 2000х з поясненням "земля все забере, витягне"
@user-jm2se8ou2o Ай бұрын
@@olabaskerville щоб затовк попелом то і жив би, а так підхопив гангрену що швидко перейшла в сепсис і токсичний шок, то і помер за 3 дні. Все просто.
@drevlyanka5766 Ай бұрын
Милися люди в давні часи і не були з вошами, а якщо і появлялись то боролися з цим.Та одяг був полотняний і травами змивали голови і лікувалися. Як одна жінка написала. Раз в тиждень милися і одяг чистий міняли і ні від кого не пахло, а зараз по два рази на день миються і від усіх неприємно пахне.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@drevlyanka5766 я не знаю чи Ви подивилися відео, але ми у нього чітко проговорили те, що зазвичай люди милися раз на тиждень у суботу. Також у відео наша гостя пані Зоряна розповідає про методи боротьби з паразитами, але це аж ніяк не означає, що вони були у всіх. "ні від кого не пахло, а зараз по два рази на день миються і від усіх неприємно пахне" ну звідки Ви знаєте як від кого пахло чи не пахло умовно 100 років тому?
@user-xe7hr4ny2r Ай бұрын
Мабуть ви назбирали спогади якихось тодiшнiх бомжiв. Милися люди. В теплу пору року чиловiки, дiти, дiвчата (в сорочках) купался в ставках, в водоймах. Вмивалися всi, з трьох рочкiв дiвчатам плели коси. Голiвку дитинi змивали часто, а немовлят купали у травах кожного вчора. У бабусь хусточки були такi бiлi як снiг. Натiльна бiлизна це сорочка, в нiй не виходили надвiр. Пiч мазали, долiвку бабуся мазали на кожне свято, хата бiлiла навiть уночi. Слухаю i дивуюсь вам. Нужник був у всiх iз кукурузи або соняха, нiхто не срав у дворi чи серед дороги.
@joanavirgo8065 Ай бұрын
В точку😅
@juliettaarts Ай бұрын
Також хотіла написати, що сорочка і є натільною білизною
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@juliettaarts ми говорили про відсутність білизни (труси, бюстгалтери), а те, що сорочка - це натільна білизна це загальновідовий факт, але це ніяк не впливає на відсутність саме трусів.
@dyka_olenka Ай бұрын
А нащо ви переповіли те, що в відео вже згадали?
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@dyka_olenka бо з коментарів вище роблю висновок, що одного разу було недостатньо для розуміння
@user-gh9er7nx1n Ай бұрын
Моя бабуся 1910 року народження м. Гуляйполе Запорізька область, мені розповідала: милися і переодягалися у чисте щосуботи. Туалети бул з дощок,аба соняшників,чи бадилля у середині вирита яма. Як тільки вона заповнювалая,виривали іншу. Стару засипали. Чимось прикривали ,могли хворостом. На городи не дай Боже виносити з туалетів! Дітям дозволялося "сходити "у соняшники. Трусів не було,почали шити у 50 роках,не з ризинкою,а на мотузочці .Бюстгальтери жінки шили собі самі,називалися "ванник",я пам'ятаю такий на бабусі.У критичні дні користувалися ганчірками ,що кріпилися на матерчаті,так звані, пояски,які пристосовували жінки до тіла,на кшталт памперсу. Кожної суботи мели долівки,збризнувши водою,та міняли солому. Мили голову жовтком ,споліскували травами. Що правда ,у зимку могли занести до хати народжене телятко,а діти мали слідкувати,коли підставити під нього відро щоб воно не сходило на долівку. Люди були чистими,засуджувалися нечепури.
@slovannatour981 Ай бұрын
Вас цікавіше було почитати
@user-cu9yn9pe4i Ай бұрын
НА підлогу зажди клали трави ,полину ,аіру,пижми ,материнки,пахучі трави ,польовий хвощь ,любисток.Кроваті були,.Я з Сумщини.Хата мала 2 половини ,в одній жили літні в другій молодь плити були окремі були окремі. в нас хата побудована 1824 року.Уже зробили по сучасному але планування було таке.Добавили пристройку.Хата побудована з дерева дубу,обмазана глиною ,пізніше в 1906 обложили кирпичем.і обмазали глиною.щоб не заздрили.прадід був кузнецем,а його тато теж був кузницем жистянщиком.мали землю,садки,сушили сливу,вишню.Всі діти вивчились.Були й хворі діти в роду.Совети все забрали.прадід втік,в колхозі не були повиїзжали в Харків на заводи,як казав дідо, я був майстер!!! ЗЕмля була не дуже гарна яле давала. врожаї.совети не змогли доглядати посадили дерева ,ясини.ми все памятаемо.
@IOSUPIVNA Ай бұрын
Перепрошую,що виправляю кузнец буде коваль українською. І мій рід теж пограбували ((
@user-zq3gv7vb3v Ай бұрын
Всі милися у суботу. Вода була близько, але збирали дощову, щоб була м'якою. Голову мили жовтком яйця. Ополіскували травами. Тернопільщина. Село. Не бідні.
@user-dx9bc6cq2h Ай бұрын
Коли це було пишіть. Про 1960 і не суттєво😮
@user-im3xd2tb8r Ай бұрын
Моя бабця 1901р.н.так же розповідала(Куп'янщина)
@user-fy6gh2zm5n Ай бұрын
Бачу, що багато спільного є в гігієні на заході та півдні, де я живу. Але і відмінності, пов'язаних з умовами життя в різних зонах України. Зокрема про купання. На півдні люди після тяжкої роботи в полі, під палючим сонцем не раз вкривалися потом і пилом. То ж змивали його кожного разу, як поверталися додому. І ніяк інакше. Хіба що виїжджали в поле на багато днів, якщо землі було багато. Так розповідала бабуся 1888 рн. Спали на возах, готували їсти в полі. Обличчя тріскалося від сонця, за її словами. А потім їх, як "куркулів" пограбували червоні революціонери - ті, що сиділі на лавці перед будинком і лузгали насіння. Проте, це вже інша історія😢
@donvit5241 Ай бұрын
Тепер влада знову в куркулів (бариг) і ми всі щасливі.)))
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися
@IOSUPIVNA Ай бұрын
Нащадки тих паразитів,що нас пограбували зараз при владі.
@user-vc9nf9hm3i Ай бұрын
Про гуцульщину то правда певно бомжів знайшли. Моїй бабі її мама в посаг дала балію мідну бо тіло має бути в чистоті. То моя мама і я ще в тій балів через день сиділи. Особливо літом❤
@user-vo3im5vc3z Ай бұрын
Моя сусідка бабка Домка (яку ми з братом любили як рідну) розказувала як її чоловік купив їй перші труси- їй тоді було 18 років. Це був 1925 рік. То свекруха кричала на все подвір'я, що він придурок, бо витратив за непотріб аж 3 рублі і 50 копійок. А в той час простий чоловічий костюм разом із кашкетом коштував 1 рубель і 20 копійок. Так що бабка запам'ятала ті чорненькі трико на все життя.
@svaleks566 Ай бұрын
😢
@olena_kubrytska Ай бұрын
Видно, дуже любив свою жінку!
@user-vo3im5vc3z Ай бұрын
@@olena_kubrytska Чоловік дуже любив бабуню і жили вони гарно. Але війна забрала у неї чоловіка. Він був вчителем німецької мови, пішов в партизани і загинув під час завдання. Син загинув в концтаборі від тифу, а дочка 12 -ти років померла на руках під час бомбардування. Це все відбувалось у Вінницькій області. Важка доля була у бабусі. Після війни осталась одна.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-vo3im5vc3z дякуємо, що поділилися з нами. На жаль, друга світова скалічила багато доль, ну а сьогодні... нове випробування у нашому житті
@Plinse21 Ай бұрын
@@user-vo3im5vc3z з якого села бабуся Домка була?
@user-cu9yn9pe4i Ай бұрын
Туалети окремі завжди були ,стояли туалети подальше від хати.Виглядали вони так, з дерева зроблений невеликий шкаф ,в середені сідало для опорожнення.для збору єкскриментів була викопана яма а в ямі стояла діжка ,виносили діжду за город.в окрему яму.Сумщина це.Милися люди завжди після роботи ,йшли в річку й купались.як що холодно гріли воду і мились в хаті,або в сінях.СІНИ ЦЕ ВЕЛИКИЙ ПРОСТІР ДЕ тримали речі для побуту.,трави сушили,саме там була драбина на чардак.
@user-ec1tp7mv6y Ай бұрын
Такі туалети і зараз в селах.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Що ви маєте на увазі коли пишите "туалети окремі завжди були"? "Завжди" це коли і де це зафіксовано?
@loraforina Ай бұрын
@@annanikolaieva4339 Це не космічний корабель. Просто яма, зверху перекриття і якась надбудова, хоч з очерету, хоч з дощок, для усамітнення. Думаю, така конструкція існувала в багатьох культурах і віддавна.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@loraforina в багатьох культурах такі і зараз існують. У мене немає питань до конструкції, але є питання до коментаря вище і я його озвучила
@user-ph5ff3mg2o Ай бұрын
В селах на Чернігівщині ще 40 років назад не було туалетів, як розказують. Правда чи ні не знаю, я молодший
@-conca9075 Ай бұрын
Прослухала цю передачу і незовсім згідна з вами,мені вже 76років,я з багатодітної сім'ї,звичайно небуло ттго всього яктепер,але милися,як в кого получалося,голову мили і яйцм і росолом капусти,мали,гарні коси і були чисті і набагато здоровші ніж тепер,такщо
@user-bp6yj6fk2q Ай бұрын
не триндіть, бабцю. ви ще зовсім молода і не помните як було хоча б у 1920-х
@eugeniaeugenia6082 Ай бұрын
То молода бабця не триндить,це ви не вихована. Абабця мала маму,бабусю,які їй розповідали
@valentynak.9599 Ай бұрын
Про купання мама ( з Полтавщини) розповідала , що купалися кожного тижня , а вмивалися кожного дня . Це - початок 20 століття. Луг робили з кукурудзяних стовбурів . Голову змивали керосином ( від вошей) . У жлукті парили одежу кожного тижня . Акуратність була ще та ! І чистоту тримали не гірше , ніж зараз , лише більшою силою . Звичайно , хто був не ледачий .
@jasykatachveska7831 Ай бұрын
Моя баба також таке розповідала: щосуботи вся сім'я купалася і мама, моя прабабця, видавала всім свіжі сорочки. Полтавщина
@donvit5241 Ай бұрын
Від вошей голили голови та носили перуки на заході, а козаки зсипали їх з оселедця, як добавку до блюда.)
@valentynak.9599 Ай бұрын
@@donvit5241 Вивчи спочатку мову . Що таке " блюдо" , у твоєму розумінні ?!
@donvit5241 Ай бұрын
@@valentynak.9599 їжа, страва, харчі у порціях.
@donvit5241 Ай бұрын
@@valentynak.9599 опариші і гниди - це чистий протеїн!) Скоро будем їсти жуків та павуків, як у Европі.
@MsSVETALA Ай бұрын
моя мама 1948 року народження, і перші труси у неї з'явилися у віці 12 років, і це село 30км від Києва. Жодне покоління у нашій країні не жило по-людські, всі ми і наші предки були биті, згвалтовані, зморені голодом або тяжкою працею у рабстві, яке існувало до 1964року - люди не мали права виїхати за межі свого села, бо не давали паспортів. А тепер наші гнобителі розповідають, що так істарічєскіслажилось, що наша нація на межі зникнення, навіть у Львові популярне все руzzкє, і скалічені ментально люди є найбільш популярними і шанованими
@poroblenopodcast Ай бұрын
Що Ви маєте під цим "навіть у Львові популярне все руzzкє, і скалічені ментально люди є найбільш популярними і шанованими" на увазі? Поясніть, будь ласка
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
А хіба під час пландемії не так було? Без штрички і справочки, не можна було з області виїхати. Людство взагалі, стало дуже вільне та обізнане, треба йому гайки прикрутити. (Хтось так вважає)
@MsSVETALA Ай бұрын
@@poroblenopodcastПопулярні і шановані - можна почати з Монатіка і закінчити теперішнім президентом. А про першість у переглядах російського контенту, особливо середмолоді ви не згнаєте може?
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@MsSVETALA Я б не узагальнювала так. Мені теж не подобається те, що українці продовжують споживати російський контент. Саме тому ми створили і цей проєкт, щоб створювати український контент і розповідати про традиції, але змусити його дивитися ми не можемо, бо це вибір і відповідальність кожного.
@user-zx2fr1ri1t Ай бұрын
Моя мама 1947 року народження,жила в Жидачеві,Львівська обл.Не лише труси😂 мала,але і гарненькі платтячка і прикраси .Ви з якої області без трусів пишете?
@user-fh9il9kk1v Ай бұрын
Лужний розчин з попелу зробити дуже просто - залийте попіл водою і хай постоїть. Вода буде мильною. Це і є луг.
@user-zo7su1cm5j Ай бұрын
Залити окропом
@loraforina Ай бұрын
Його ще варять, для більшого ефекту.
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
І кажуть, що можна використовувати замість фейрі. Треба буде спробувати, збережем гроші та природу 😊👍
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-xo5fp4df9u поділіться потім з нами у соцмережах як Вам
@user-cv8bh1uh6x Ай бұрын
Моя бабуся 1902 року. Жила в селі, воду носили з колодязю. А також збирали дощову воду для прання і поливу. Волосся мили яйцем, а ополіскували відваром трав кожної суботи. Спати не лягали, поки не помиються. Від бабусі ніколи не пахло потом.
@user-ge7ce7jk9o Ай бұрын
Коли інтерв'юер розповідала респонденту свій досвід гігієни з дитинства, я згадала жарт, де матір робила перекличку, хто вже помився (ринва з водою була одна, мились всі по черзі). Матір запитала спочатку дітей, потім чоловіка, потім бабу, потім вкінці діда. Репліка діда: " Ви б іще, ку#ва, пса вимили, а потім мене позвали"😂 І смішно і грішно. Таке життя. Воно було непросте. Усі, хто не розкошував, жив в однакових умовах. У нас в сім'ї було троє дівчат у батьків. Усі милися у величезній ринві, в розмір з невеличку ванну (є такі, в яких не ляжеш на повний зріст). Туди ставився маленький стільчик, на стільчик чистенький рушничок. Поруч стояла величезна емалірована кастрюля з теплою водою та ковшик. Всі по черзі залазили до ринви, сідали на той стілець і зливали на себе водою з каструлі ковшиком. Милися з милом. Знову змивали все з тіла чистою теплою водою з каструлі і і потім витирались чистим сухим рушником (кожному надавався окремий). Ніхто навіть рушником не терся після когось, не говорячи про те, щоб талапатися у купелі попереднього члена сім'ї 😮. Ми жили в селі. Опалення було переважно пічне в період, коли були постійні відключення електроенергії (прем'єрстао юльки). Вода лише в криниці. Звичайно ж було важко. Але віддати шану нашій мамусі, вона бідолаха таскала ту воду, гріла її, аби вимити дітей, чоловіка і себе по людськи.
@user-my7nh8zs6h Ай бұрын
Які відключення при Юльці прем'єрі ? Ви з дуба впали? Це значить При Ющенко? Коли саме У 2005 коли вона пів року перший раз прем'єром була? чи у 2008-2009? А НАТО вас не бомбило часом тоді? У нас тоді ніхто не відключав світло. Ви звідки ? де це було таке?
@piligrim0326 Ай бұрын
от власне. хіба дефіцит з водою був, щоб хтось у брудній воді після когось мився?
@user-ge7ce7jk9o Ай бұрын
@@user-my7nh8zs6h Шановний чи шановна! Збавте обороти та слідкуйте за язиком. Я перепрошую за описку. Хотілось якомога змістовніше власну історію описати. Коли писала про примєрство Юлі, мала на увазі її міністерством, тобто той час, коли вона була віце-премєр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу. А це 1999 - 2001 роки. Село мало по 2-3 години електрики на добу. В містах ситуація була краща. То ж візьміть серветку і витріть жовту піну біля свого рота ;)
@irinakanyoko4023 Ай бұрын
@@user-my7nh8zs6hБуло відключення опалення
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати. Дуже класно, що у Вас було і пічне опалення, і колодязь, і матуся воду носила, але, на жаль, не у всіх так було. Я пам'ятаю і сидіння при свічках при відключенні світла, і те, як завжди набирали воду в спеціальні бочки, щоб була на випадок відключення. Батьки і зараз так роблять. І пам'ятаю те, що водою з колодязя голову вимити неможливо, бо вона жорстка. І навіть шампунь Кря-кря пам'ятаю, і те як волосся мили милом без шампуню і кондиціонеру 😁 але не хочу повторювати такий досвід, а тим більше не маю бажання повторювати досвід своїх бабусь і прабабусь.
@user-mt8jr8sq2s Ай бұрын
У нашому селі казали давні люди, що не можна рано виходити надвір з невмитими очами, бо можна худобі або людині наврочити. Тому господині зранку, перед тим, як іти до худоби, вмивалися.
@user-nt9gr8hk3d Ай бұрын
В мене бабуся казала що якщо з ранку не вмиєшся на тому світі будеш всих у гузно цілувати
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
Це все, звісно, страшилки, щоб люди виконували елементарні правила гігвєни. Як і про неділю, щоб не працювали, а ходили до церкви))) А ще для цього треба було попрацювати руцями - нарішати воду, якусь миску та інше. Як казала моя бабуся "цю воду, скільки в хату внесеш, стільки і винесеш". Це зараз - кран відкрив та миєш очі. Та, навіть, і досі деяким треба нагадувати піти вмитися та почистити зуби 😂😂 особливо дітям і підліткам.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-xo5fp4df9u Ви дуже гарно написали. Ми у випуску не встигли поговорити про гігієну порожнини рота, але зі свого експедиційного досвіду скажу, що у селах люди 1920-40х років народження часто і сьогодні не чистять зуби і так протягом всього свого життя.
@piligrim0326 Ай бұрын
@@annanikolaieva4339 а міщани і шляхтяни теж зубів не чистили?
@Plinse21 Ай бұрын
@@user-nt9gr8hk3dВаша бабуся звідки?) Бо моя мені теж так казала, лише чортам ср*ки))
@user-hq3qk1kp9l Ай бұрын
Вінницька обл., мій дідусь( 1913 р.н.) розповідав, що босі ходили від морозу до морозу, і ще додатково смолою підошви натирали, то шкіра так загрубівала, що навіть стерня не колола. Немовлят купали в відварі череди( і тепер досвідчені педіатри і дерматологи рекомендують). Як дитячу присипку використовували білу глину( каолін), якою були побілені стіни в хатах. Від бабусі однокласниці чула, що не можна дівчатам мити голову в п' ятницю, бо чоловік буде п' яниця.
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
Пятница- развратница😂
@user-sx1hq4co7s Ай бұрын
А мохнатку можна було мити по п‘ятницях, бо ж вечорниці , притула і все таке?
@user-zx2fr1ri1t Ай бұрын
Вам певні 70 +😂
@user-hq3qk1kp9l Ай бұрын
@@user-zx2fr1ri1t не повірите, 46
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
@@user-sx1hq4co7s мохнатку і мохнатіка обов'язково всім мити перед вечорницями ☝️☝️😁😁
@OlgaShurubura1 Ай бұрын
Мені бабуся розказувала,що їй завжди мама ополіскувала волосся відваром ромашки,щоб було ароматне ( Тернопільщина)
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися 😊
@svaleks566 Ай бұрын
Хай бог милує, це страшний сон лишитись без прокладок... а от раніше сорочку підтикували, щоб по ногах не текла менструальна кров, потім віхоть (багато разів згорнена тканина)між ногами затискали та носили замість прокладок, без трусів ходили звісно. А потім з'явилися труси- панталони, та ті самі віхті з "з моди не виходили". Вже пізніше марля та вата йшли в хід, та то для забезпечених бо дефіцит. А самі прокладки у теперішньому вигляді з'явились вже з наближенням розвалу сересере.
@user-bs2jx6vo7v Ай бұрын
Уже з 70-их були прокладки.
@olena_kubrytska Ай бұрын
Між іншим, коли я у 2002 році народила сина у 1 пологовому в Києві, то мені видали якраз оці самі тряпочки як прокладки і наказали трусів не одягати! А самі прокладки дозволили вже через тиждень використовувати. Є така народна мудрість, яку не переплюнути надбаннями цивілізації !!!
@donvit5241 Ай бұрын
Якщо би не СРСР ти би читати та писати не вміло!
@user-bf8nf8ed6h Ай бұрын
Ви мені це нагадали, @@olena_kubrytska, так було і в 2001 році, зараз складно в це повірити! Хоча я підготувалась до пологів ( купила прокладки, звісно і білизни набрала з собою ), але ні, забороняли користуватись, я вже чекала - коли виписка, щоб нормально білизну одягнути 😊. Тоді ще довго тримали в пологовому, не так як зараз, 5 днів я була.
@nataliyaalekseenko8111 Ай бұрын
@@olena_kubrytska А в чому тут мудрість?
@irynamekh2280 Ай бұрын
Ця трава мильниця схожа мені на рослину, на яку в селі на Поліссі бабця моя казала "Собаче мило".
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
Ми теж про неї знаєм від бабусі. Досі росте 😊 все хочу якось спробувати
@irynamekh2280 Ай бұрын
@@user-xo5fp4df9u на цю рослину мені казали, що не можна торкатися, бо воно ніби має отруйний сік і треба тоді зразу мити руки. У вас такого не було?
@lyubovsh372 Ай бұрын
Скільки тої зими - це жарт. Не потрібно цей вираз сприймати серйозно. Наскільки я чула, та й в книжках і народних казках завжди розказується: - встала раненько, вмилась гарненько і до роботи. В суботу завжди мились: влітку - на річках, взимку - в ночвах. Колись люди ходили до храму кожної неділі, а не лише на великі свята. Відповідно і мились кожен тиждень.
@user-hp8se2ex9t Ай бұрын
У нас так само на Черкащині, моя бабуся розповідала, що обов'язково в суботу вся сім'я купалась , міняли сорочки на чисті , бо в неділю до церкви на службу ! А влітку то щодня, або в ночвах, великих діжах та річках. Діл бабуся щотижня вимазувпла глиною та трусила свіжоскошеною травою, зіллям, вона казала, взимку , соломою. Завжди чистота і порядок.
@donvit5241 Ай бұрын
Смердів - від слова смердіти, не пускали в місто.
@lyubovsh372 Ай бұрын
@@donvit5241 етимологія цього слова точно не визначена. В 13 ст. слово смерд зникло з ужитку. Замість смерд почали говорити кинь: вільний селянин. Селянська робота в ті часи була дуже важкою і потребувала великих фізичних зусиль. Піт гарно не пахнить. І кожного дня душ не приймався. Але раз в тиждень милися всі..
@user-ds1fd4bn3h Ай бұрын
мої прабабусі-бабусі кожне миття голови закінчували виполіскуванням. блондини ополіскували ромашкою, шатенки - відваром буряка. мило було завжди, воно було з м'ятою чи іншими пахощами. було дорогим, як парфуми. все це відбувалось в великій посудині, типу металевий таз. раз на тиждень влітку ходили баню. взимку - раз на місяць. це київ і боярка, київщина.
@DariaAntsybor Ай бұрын
О, дуже цікаво! Дякую, що поділилися.
@user-hu7il8pc7q Ай бұрын
Яка дурна розповідь співробітника музею Срали посеред городу щоб мати добриво Батько дітей обзиває мандавошками Милися тільки на дуже великі свята І кругом паразити та глисти Але ж люди кожної неділі ходили в церкву чисті та охайні
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-hu7il8pc7q Те, про що ми говорили, і те, що Ви почули або хотіли почути, це дві великі різниці. Якщо наша гостя говорила про методи боротьби з паразитами, то це не означає, що вони були у всіх і всюди 🙄 "Батько дітей обзиває мандавошками" як бачите і таке трапляється, то що тепер робити? "Але ж люди кожної неділі ходили в церкву чисті та охайні", так ми теж говорили про те, що милися зазвичай у суботу, бо в неділю до церкви йшли, але напевно Ви цього вже не чули.
@jasykatachveska7831 Ай бұрын
Полтавщина, моя баба розповідала: щосуботи мама (моя прабаба) давала всім дітям нові свіжі сорочки і вони всі купалися. Голову мили попелом, золою; виварювали, тобто прали, також золою
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися з нами.
@user-fy6gh2zm5n Ай бұрын
Моя бабуся була 1888 року народження. Вмивалися кожного дня! За словами мого тата, своїх дітей вона купала в ночвах кожної суботи. Голівки мила дощовою водою з милом, з яйцем, чи лужною водою (пом'якшена попелом з дерев). В будинку була чистота, глиняна підлога змазувалася рідко розведеною червоною глиною. Хата із саману. Південь. Туалет з саману (калибу).
@DariaAntsybor Ай бұрын
Дякую, що поділилися! Я й сама застала від бабусі багато таких практик, коли ми в село на літо виїжджали з Києва. Бабуся з росії, але дуже багато поїздила по різних куточках срср, то як шампуні закінчувалися зненацька, в нас вічно були лайфхаки з яйцями, дощовою водою, інколи кропивним відваром... Та я й саморобні прокладки з нею ще в ранніх 2000х інколи теж робила сама, коли вдома запаски не було, а до магазину ще треба добігти чи вже зачинений.
@user-fy6gh2zm5n Ай бұрын
@@DariaAntsybor Моя бабуся була для мене, я тепер це зрозуміла: джерелом устрою українського побуту, кухні, звичаїв, виховання дітей, відданості сім'ї, як і будь - яка з наших бабусь. Ваша - як приклад.
@DariaAntsybor Ай бұрын
@@user-fy6gh2zm5n не дуже розумію Ваше уточнення/демаркування, бо якраз "українська бабуся" мене не виховувала зовсім:) у кожної сім'ї свої обставини складалися і своя історія. Рада, що для Вас бабуся стала такою потужною фігурою!
@user-fy6gh2zm5n Ай бұрын
@@DariaAntsybor Я говорю про свою бабусю - татову маму. З якою виросла. Була ще одна бабуся, також українка - мамина мама. Яка також не приймала участі у моєму вихованні. Бо жила далеко. Її я бачила дуже рідко. Але коли вона гостювала в нас, це було свято. Велика валіза повна смаколиків для нас, онуків. Я нічого не маю проти бабусь інших національностей. А потужною фігурою для мене був ТАТО!
@nataliya6093 Ай бұрын
моя бабуся розповідала хохму, що сільська дівчина дивувалась: "Як це біднесенькі пані щодня коси росчисують - то ж так боляче та неприємно, я от раз на тиждень розчисую і то плачу як ковтухи розплутую та вириваю. А вони щодня такі тортури терплять"😂 Все з гігієною було в порядку - над зашморганими та недоглянутими самі люди насміхались. І туалети НІКОЛИ не виносили на город як добрива, якщо на подвір'ї був туалет - зимою при сильних морозах видлубували все з нього та закопували в глибоку яму, а частіше просто "переносили" - закопували існуючу яму та ставили стовпи над новою ямою, от і все. Хто велику худобу не тримав, тримали кролів чи кіз і їх перегній на городи виносили, або просто купували добрива. Людські екскременти виносити на город - було табу. Хіба помочитись могли десь на городі, "по великому" ніколи не ходили.
@user-nz4rp9ry6l Ай бұрын
Так ще й моя бабуся 1892 року народження розчісувалася й перепліталася раз на тиждень, казала:"А чого його щодня волосся рвати?" Гребінець у неї був "з рогу" , вона його змочувала одеколоном і довго ним розчісувала волосся, тоді зарлітала, вкладала у вузол і якось той вузол у неї на голові тримався цілий тиждень. Правда, вона практично ніколи не скидала хустки: вдень ходила в одній, а на ніч запинала іншу.
@PiterHomeMusic2012 Ай бұрын
Блііін. Нагадали мені випадок про шмАточки. Короче, в 90-х роках ремонтували у баби із батьком лежак від печі на горищі та попередньо вирішили прибратися, зайве прибрати. Я взяв розірвані клапті в багряних плямах і почав викидати руками. На низу в сінях стояла мати котра приймала різний зайвий мотлох, непотріб та ін. і коли вона побачила, що я кинув, та ще й кинув голими руками - то розпочався скандал. Вона лаяла батька, щоб той дивився, що я роблю і, чи той хоч розуміє, що то воно таке. Я намагався заспокоїти їх, утихомирити чвару, але мати вилізла на гору і сама в рукавичках прибрала той куток на горищі. Я тоді не зрозумів, що воно таке і чому скандал, хоча по рекламах знав про менструацію та засоби гігієни для дівчат, але я не міг і здогадатися, що то такі древні використані "тампони". Окрім клаптів були й тампони - тобто ганчірка набита іншими шматками ганчірок малого розміру, а зовні замотана іншою ганчіркою відірваною смужкою. Набагато пізніше десь в ютубі я почув про такі засоби та зрозумів, що воно таке і навіщо, але так і не зрозумів чому ті шмАточки валялися(не пам'ятаю в чому вони були замотані) саме на горищі. Можливо планувалося у скрутну годину їх попрати та знову використати. Старі люди голод, і скруту застали, і скоріше за все той гіркій досвід заставляв їх зберігати на горищі сухарі та "тампони" бувші у користуванні. Бабуся на той час померла і таємницю зберігання такого мотлоху забрала із собою.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Ви цю історію написали і я теж пригадала з дитинства, що лазили у сусідки на горищі і теж таке щось бачили 😅 правда руками не брали і лише зараз я зрозуміла, що це могло бути, але маленькі клаптики пам'ятаю.
@loraforina Ай бұрын
В принципі їх прали, та використовували повторно. Мені багато років, в підлітковому віці теж користувалась, до того, як з'явилися нормальні засоби. В пізньому совку вони вже були, але це був дефіцит.
@PiterHomeMusic2012 Ай бұрын
@@loraforina Дякую. Ви відповідали на моє запитання, котре турбувало мене до сьогодні.
@Moonkanew Ай бұрын
@@annanikolaieva4339 цікаво чому саме на горищі два випадки і в обох саме на горищі зберігали?
@claudias.4094 Ай бұрын
Фу. Моя бабуся, 1911 року народження, з глухого села на Прип'яті, мала зовсім інші стандарти гігієни. і в людей були груби, печі, там кожен день топилося, бо готували їжу і гріли хату. ніщо не заважало ставити додаткового чавуна з водою і мати скільки завгодно теплої води. прали золою (золили у жлукті) і ще й прасували рубелем, в нас довго ще валялося це начиння). і туалети були.
@user-bp6yj6fk2q Ай бұрын
скільки завголно? Ну нагрійте на печі літрів 15.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-bp6yj6fk2q На жаль, люди полюбляють романтизувати минуле і не бажають визнавати очевидних речей. Я з експедиціями об'їхала багато поліських сіл і глухих, і не дуже, бачила різні хати, і різних людей. Коли опитувала людей 1920-1940 років народження, то ніхто не чистив зуби. Не мали такої звички і практики. І це 2010ті роки. А "мати скільки завгодно теплої води" в тих умовах звучить магічно-казково.
@loraforina Ай бұрын
Вода з колодязя, мило можна й самим було зварити, вбиральня на вулиці, якщо є плитка, то гаряча вода не є проблемою, в печі не знаю (у бабусі була саме плитка, з грубою), милися кожного дня в мисці, не повністю, але інтимні місця, руки, ноги, шия, лице. Купалися раз на тиждень. Влітку, хоч і кожен день купайся на вулиці, і шаплику, чи з ківшика обливатись, пізніше - літній душ. Чому для стародавніх людей це було такою проблемою - загадка.
@user-fy6gh2zm5n Ай бұрын
Звідки ми знаємо, що для наших предків це була проблема? У кожного в хаті своя правда і свої звички. ЯК можна влітку, після роботи в полі, не помитися? Милися, звичайно що.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
А хто говорить про проблему? Пані Зоряна у відео теж говорить про те, що зазвичай купалися раз на тиждень у суботу, бо в неділю до церкви. То чим це відрізняється від того, про що пишите Ви? А чи знаєте Ви коли почали з'являтися вбиральні на вулиці?
@user-fy6gh2zm5n Ай бұрын
@@annanikolaieva4339 Милися після поля щодня. Бо не раз вкривалися потом і пилом. Сорочки від поту роз'їдало! Принаймі у нас на півдні. Я не говорю про приймання ванни. Милися у тому, що мали: ночви, миски тощо. Про туалети також все знаю. Бо мала бабусю 1888 року народження. І сама багато чого бачила. Мені не потрібно, щоб хтось "розкривав" очі на український побут. Ця історія пройшла через моє життя. Туалети, сільські на півдні, були завжди. Ви бачили колись таврійські степи, до появи лісосмуг! Я бачила : чисте поле. Тому, щоб не сидіти з делікатною справою на очах у сусідів, робили туалети. Хто з соняха, хто з калибу. Бо дерев не було. Навіть печі топили соломою, качанами з кукурудзи, вугіллям. Дрова це - розкіш! Лоза виноградна, гілочки з вишні чи інших плодових дерев на розпалку. Наш будинок зверху був замазаний глиною. Яка на сонці перетворилася на щось подібне черепиці. Земля тріскалася від спеки. Дощі рідко. Вода і криницях солонкувата і це ще добре, що таку знайшли. Бо поряд Азовське море. Я критично відношуся матеріалу висвітленого в даному відео. Бо надто різні умови проживання в різних регіонах. І те, про що пише дослідниця, не про південь.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-fy6gh2zm5n пані Зоряна починає розмову зі слів, що все залежало від соціально-економічних умов і це правда + як Ви зазначили регіональні відмінності теж були. У попередньому коментарі я запитала звідки Ви знаєте коли саме поставили перший туалет на обійсті Ваших рідних? Ви ж не знаєте чи був вуличний туалет саме тоді коли народилася Ваша бабуся у 1888 році
@user-dq2uz7tk6x Ай бұрын
😂Заборона вмиватися в деякі дні нагадує мені церковну заборону на близькість: не можна перед святами і на свята, по середах і п'ятницях, у неділю, у піст, перед початком важливих занять... Коли ж тій сердешній тішитися любощами?
@inga6194 Ай бұрын
Так, заборон було багато, а дітей ще більше...
@user-fo5wq9lx2y Ай бұрын
Моя мама як і мої тітки завжди казали так: що новонароджених не можна купати в неділю і в той день коли народився. Я так першого свого і не купала в неділю і в четвер. А меншого тільки в неділю бо в неділю рожений. Обов'язково в любистку ромашці і чебрицю. І воду з ванночки під дерева чоловічі. Чоловік без слів знав що ввечері його обов'язок тащити воду в двір
@user-wb6us9ur9c Ай бұрын
Дякую за Ваш коментар. Який саме це регіон?
@user-fo5wq9lx2y Ай бұрын
@@user-wb6us9ur9c я і Рівному але родина мо з Хмельниччини, Славутський район
@eugeniaeugenia6082 Ай бұрын
Так,як розповідає пані про свою сім'ю,що мились одне після одного,це могло бути дуже рідко,я такого не чула ніколи ні від мами,ні бабусі. Наприклад мені розказувала бабуся,що мились щосуботи,мили дітям голови жовтком,українці дуже чисті,внеділю вся сім' я' йшла до церкви.натільна білизна була,це сорочки з домотканого полотна з льону,з коноплі. Ніколи не ходили в хлів,мали надвірні туалети, Ніколи на город українці не виливали нечистоти Трави-це полин,м'ята,рум'янок,тобто ромашка,васильки, Вїдео погано підготовлено,
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
"Ніколи не ходили в хлів,мали надвірні туалети" Звідки Ви знаєте як було, наприклад, у 1910х роках? А також цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати. Я пам'ятаю і сидіння при свічках при відключенні світла, і те, як завжди набирали воду в спеціальні бочки, щоб була на випадок відключення. Батьки і зараз так роблять. І пам'ятаю те, що водою з колодязя голову вимити неможливо, бо вона жорстка. І навіть шампунь Кря-кря пам'ятаю, і те як волосся мили милом без шампуню і кондиціонеру чи маски, але не хочу повторювати такий досвід, а тим більше не маю бажання повторювати досвід своїх бабусь і прабабусь. Тим більше я поняття не маю чи мала мої прабасусі туалет і коли саме милися і чим.
@13lakomka Ай бұрын
Одна з бабусь крім того, що застеляла долівку травами, також натирала пахви коренем аіру, щоб не було запаху поту. Мили руки блакитною глиною. У іншої бабусі спіднього в юності не було, завязували спідницю між ногами, якщо потрібно було вилазити на скирту з сіном і скиртувати її і щоб хлопці внизу нічого не побачили
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
Ізза цього і в церкву не можна було ходити у критичні дні. Бо трусів не було.
@user-jy5ni6bx3u Ай бұрын
@@user-xo5fp4df9u і досі не можна. А те, що життя змінилося, то попам до сраки.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися з нами
@elenasrensen1276 Ай бұрын
Яка цiкава тема!! Щиро дякую 💞💙💛
@sinijsaxar Ай бұрын
Класний випуск, дивує що так мало лайків, люди це ж не складно тиць і дивися далі
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо за підтримку і коментар 😊 підписуйтеся, щоб не загубити, бо ми готуємо ще багато цікавого контенту
@Divergin Ай бұрын
Дякую за цікавий випуск! На Львівщині у родичів у селах ще в 90х побутувала залізна заборона митися в неділю - казали, що на тім світі твоїм померлим даватимуть пити воду, якою ти посмів у нд помитися)
@irynamospaniuk2373 Ай бұрын
У нас в селі на Волині в неділю теж ніхто не мився. Традиційним днем для миття був субота вечір, щоб в неділю зранку чистим піти в церкву. А традиційним днем для прання був понеділок. Моя бабця прала виключно щопонеділка
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
Ну, то й не можна було митися, щоб в церкву зрання йшли😂 це попи придумали, 💯. Мийтеся в субб. Бідні люди, ср...али їм в мізки всі, хто хотів.
@eugeniaeugenia6082 Ай бұрын
Якщо ви вже обрали таку тему,то потрібно добре підготуватись,а не говорити казнащо, якщо у вашій сім'ї були такі ліниві,що мились одне після одного, то не треба то узагальнювати на всіх українців, моя бабуся ніколи б не дозволила собі мити одну дитину, а потім втій брудний воді митись комусь іншому, це називається нехлюйство і лінивість
@user-kc7fo8er5m Ай бұрын
Дякую! Дуже цікаве відео🎉
@user-eo8jm8jp6c Ай бұрын
Моя бабуся з 1907 р. Чисті були діти . П'ятеро дітей палилося в хаті кожен день варилось їсти і завжди була гаряча вода.Милися і купалися виварювали одяг.Кожного тижня мастилася долівка глиною ще й орнаменти патичком малювались.Сушились різні трави які використовувались і для гігієни і для здоров'я і долівка пахла.Баняки(каструлі)начищали попелом.Все блищало..Ткали полотно.Одяг і труси і нагавиці шили Чистота була обовязкова а не при потребі як тут висловлюються.При потребі миються теперішні бомжі.На жаль це є реальністю .Але і в минулому були різні люди. І ліниві також , але по них неможна судити про весь народ.Одяг міг бути зіпраний, благенький, але чистий.Часто прати ходили на річку.В дощовій воді мили волося не в цілях єкономії, а тому що вона була "корисніша".Були криниці і джерела. У авторок дискусії російські прізвища, то напевно тому-то з таким захопленням розповідається що українці брудні, вошиві, немиті нечепури які єкономили воду і мились при потребі? Панянки можуть сьогодні пройтися по місцях скупчення бомжів ( на жаль вони є) і записати їх побут так би мовити з першоджерел.Це може бути характеристикою українського народу?Розмовляєте українською мовою, а якісь душок від вас ......Вибачте тут більше чогось містичного чи то мольфарського чим про побут українців.
@user-bp6yj6fk2q Ай бұрын
бажаю вам до кінця вашого життя жити так, як ваші предки
@nikannn2920 Ай бұрын
@@user-bp6yj6fk2q Ви не при своєму розумі? Людина написала, як насправді жили раніше люди, а не ці побрехеньки ведучих
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@nikannn2920 людина написала як жили її предки на її думку. І судячи з написаного, то жили чудово, то чому ж у Вас така реакція на побажання?
@user-jm2se8ou2o Ай бұрын
Моя бабуся 1887 року народження,письменна, мали з дідусем 11 дітей, землю, скот, жили на Полтавщині, село Хільковка що біля Хорола. Прабабуся і прадідусь були вольними, за те совети репресували сім'ю. Забрали все, у бабусі з 11 дітей вижило 4, бо 32-33 рік, а потому ще й 47. Та ніколи не були грязними, вошивими. Ніколи не жили в смітті, ніколи в хлівах не гадили, я пам'ятаю ту хату як там смачно пахло, а як гарно спалося на теплій печі і небуло ніяких тарганів. А ластівки завжди в сінях гніздо вили. Бабусині коси пахли любистком. Всі внучата біля бабусі в'ються, всі чорненькі тільки в мене коси як стигла пшениця і розмовляла кацапською, бабуся мене по світлій голівці гладить і сусідам каже...нічого підросте вивчить мову, чого ви? Я вивчила, бабусю, вивчила, досконало, тільки в нас війна і я вже бабуся, а дідусь моїх внуків на фронті. А який великий і смачний клей був на вишнях. Бабуся припинала поросят в садку, казала краще ростуть ніж в сажі. В суботу топила піч, пекла хліб, варила борщ, який той борщ смачний, а в дворі паслася коза з сережками і такою м'якою мордочкою, жує спориш, аж хрумтить ним. Я мала дурепа наносила їй молочаю, вона так його похрумала гарно, а ввечері молоко гірке. А які гарні ляльки виходять з мальв, які ж в них плаття гарні, а які котлети з грязюки і вареники, а яка грязюка тепла і метелики водичку з калюжі п'ють, а ще зозуля наплює на вебу(такі величезні дві верби біля хати) а метелики так і в'ються біля тої слини, рогаті жуки, здоровезні по вербі повзають, роги велиииикі, страааашно, а все одно так хочеться в руки взять. Україна це сонце і добробут, а не чорна імла і дикі немиті, нечесані невігласи.
@Moonkanew Ай бұрын
кожного тижня робили долівку?? у людей було багато ручної праці і мало часу. уявляєте собі скільки часу займає обновити долівку, та ще і висушити, та ще взимку? то вони в той день нічого не робили чи що... розумію ще - замітали і трохи міняли сіно чи інше щось, чим долівку застилали. моя мама без батьків росла, с бабусею і тітками, сім,я була бідною. розповідала, що в ранньому її дитинстві в хаті їхній була глиняна підлога і бабуся чистим сіном застилала. я уявити собі не могла як це виглядало взагалі. а потім з,явився інтернет, на ютюбі зараз можна подивитися :)
@IronMan-yp3mt Ай бұрын
Моя бабуся з 1902 року народження. Вмивалися кожного дня. Дітей було багато і батько їздив у волость купляв мило пахуще. В печі в чугунах парили сорочки від вошей. Прали лугом. Це так називали воду через яку попіл пропускали. А хустки були білі . В грязних не ходили. Ліфчики шили самі. Я вже не пам'ятаю,як вони називались. Трусів не було.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися з нами
@user-mg6bu2nh6z Ай бұрын
В мене бабуся прала попілом, також голову мила їм же.
@ludmilateremko5496 Ай бұрын
Моя бабуся теж розповідала, що раніше мились, прали попілом.
@Scriptadiaboly Ай бұрын
Ох ми усі відчули восени 22-взимку 23, як це воно - традиційна гігієна. Ненавиджу митися із пляшки 🥵😡
@user-tr4kn8ny6l Ай бұрын
Це тимчасово
@user-jo6tb4vg6m Ай бұрын
Или мытьё в тазиках
@kolorova Ай бұрын
Дуже цікаво 😮
@Angelina-_-151 Ай бұрын
Супер випуск ❤
@user-uz3du5wv3j Ай бұрын
Дуже вдячна за черговий цікавий випуск. Трохи здивувало, що жінки могли користуватись гачами. Думла чомусь, що церква засуджувала одягання чоловічого вбрання. Однак так, справді, краще взимку. Як на мене, було б чудово, якщо колись пані Зоряна розповість більше про прання.
@DariaAntsybor Ай бұрын
А вони ж вдягали під низ, все одно поверх була сорочка/спідниця чи що там ще залежно від регіону
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо Вам, обов'язково зробимо окремий випуск, бо є про що розповісти.
@cat2181 Ай бұрын
У мене вдома росла мильниця. Я пам'ятаю, як мала бавилася з нею
@user-wb6us9ur9c Ай бұрын
Дякую за коментар. Про який саме регіон йдеться?
@magicbee5393 Ай бұрын
Мене, памʼятаю, колись дуже дивувало, як бабуся розповідала, що вони прали рушники попелом. Я думала вони псувались після такої процедури, але ні)
@Vetta5944 Ай бұрын
Моя бабуся уже по сучасності теж таким способом прала полотняні рушники. На наш привезений пральний порошок дивилася з недовірою. Тяглість традицій швидко не зникає))
@IronMan-yp3mt Ай бұрын
Попіл настоювали на воді, тоді зливали і вода чиста була а тоді прали. Вода ставала мяка і мильна.
@sophiedariabetrix8902 Ай бұрын
Дякую!🙏❤️ Було дуже цікаво. 😉 Успіху!🌹🍀☀️☺️
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо Вам. Бачимо, що тема зацікавила людей, тому продовжимо і зробимо відео і про прання, і про міську гігієну.
@taniczka3303 Ай бұрын
Може хтось і не мав трусів, але я зараз бачу бомжів які ходять обкакані, то якщо через років 300 напишуть що в наш час ходили обкакані то це буде правда
@MsTbiliseli Ай бұрын
Дякую за вашу роботу, було дуже цікаво, продовжуйте, будь ласка!
@elenanavrotskaya1673 Ай бұрын
Дякую за відео, дуже красивий інтер'єр. В Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» мені не змогли розповісти про make up жінок в стародавні часи, а Ви таку цікаву теми розкрили. Дякую за Вашу роботу!
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо за коментар, тема є дуже об'ємною і у форматі 30хвилинного відео ми не встигли все проговорити, тому вже думаємо над новими відео, щоб розширити тему. Обов'язково зробимо і про прання, і про стоматологію, і про міську гігієну.
@AutumnMoodDaily Ай бұрын
Дуже цікавий випуск, дивилась із задоволенням і чекаю продовження про прання. Щиро дякую.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, обов'язково зробимо, бо, на жаль, формат 30 хвилинного відео, не дає можливості повністю розкрити тему.
@natashabarski6270 Ай бұрын
Дякую! Було дуже цікаво ❤
@user-nf3up9hv2o Ай бұрын
Дякую Вам за Вашу працю
@annasha4575 Ай бұрын
Пам'ятаю в дитинстві мильнянкою руки мили
@Wadym-cj8bp Ай бұрын
З того що почув, мене трохи шокувало. Спитав мами(1941 р. н.) що вона думає про почуте. Мама в шоці! Село Котівка Житомирщина. Труси, бюстгальери були. Ночви,балія- мились. Газети замість т. п. Жодних прусаків, блощиць-клопів. Миші: мишоловки та коти. МАФ-туалет був. Іноді були воші. Чимсь мастили голову та перев'язували хусткою... Усе те що ви розповіли було на білгородщині на хуторі мого батька. Крейди повно, а хати не білені.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
На початку нашої розмови гостя сказала, що все залежало від соціально-економічних чинників. І це нормально, що було по-різному. Сьогодні теж по-різному і не всі мають санвузли в хаті, на жаль. Ми зробили допис зі статистикою по Польщі, бо в них є ці дані, а в нас таких даних немає. І сьогодні можна побачити, що є люди, які не використовують послуги викачування вуличних туалетів, а удобрюють цим свій город. В одній з експедицій на Березнівщині я записувала матеріал, що у 1920-30х роках там кожен підмітав і прибирав своє обійсця аж до середини дороги, бо були штрафи, які потрібно було сплачувати аж у Костополі. Це випрацювало хорошу звичку тримати чистоту. А терміном "традиційний" зазвичай означують ХІХ століття, тому ми й говорили про традиційну гігієну. На жаль, формат 30 хвилинної розмови не може дати повного висвітлення цього питання, але ми зробимо ще випуски.
@user-gd9dz7su8l Ай бұрын
Подяка, вподобайка і комент для підтримки каналу і поширення відео. Слава Україні!
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Героям Слава 💪 дякуємо за підтримку. І будемо вдячні за поширення відео у соцмережах 😊
@yukionarei Ай бұрын
в нас теж цю мильницю використовували коли з городу йшли)))
@user-uo8ic9ir9c Ай бұрын
Мильнянка трава така. В нас у селі звуть ЗІРКИ.
@user-wb6us9ur9c Ай бұрын
Дякую за коментар. Підкажіть, будь ласка, про який саме регіон йдеться? Дякую 🙂
@user-hd3on9fq7l Ай бұрын
Чи все так було погано? Голівоньку йому змиє, Сорочечку білу ЩОДЕНЬ БОЖИЙ одягає... Т. Шевченко. "Наймичка"
@user-bb9si3gi7o Ай бұрын
На слобожанщині підлогу( у нас казали долівка) мазали глиною зафарбованою сажею а потім посипали сіном.
@piligrim0326 Ай бұрын
а літом деревієм, в нього листя дуже м'яке)
@user-vm7wg7mf4c Ай бұрын
Дякую за випуск, було дуже цікаво.Єдине що засмутило- мало прикладів зі східних і центральних областей,в основному говорили про Гуцульщину,Бойківщину і Закарпаття
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо за Ваш коментар і зворотній зв'язок. Обов'язково врахуємо це у наступних випусках
@DariaAntsybor Ай бұрын
Так, ми розуміємо. Просто Зоряна спеціалізується саме на Карпатах і Поліссі, тому таке логічне зміщення відбулося
@user-wb6us9ur9c Ай бұрын
Дякую за коментар. На жаль, темою санітарії і гігієни глобально досі ніхто не займався. То ж приходиться по краплинах витягувати і опрацьовувати інформацію, а в переважній більшості опираюсь на власні польові дослідження. Їздили Карпатами і Поліссям, тож інформація з цих регіонів.
@user-sp4nd5lx2v Ай бұрын
Шановні наші предки милися травами , заварювали любисток, ромашку чистотіл і різні трави! Що ви мелете, не мились в понеділок в неділю і в той день коли людина народилась! Я з Киівщині! І води у нас хватало в кожному дворі колодязь , або на кілька дворів ! Ви з російськими призвіщами розказуєте про украінців!
@user-wb6us9ur9c Ай бұрын
Працюю майже 19 років у Музеї народної архітектури і побуту, брала участь в не одній експедиційній розвідці, опитували людей 1920-х років. Мова йде (і це було наголошено) про Карпати (зокрема Бойківщина, Гуцульщина…) та Полісся. А так як навчаюся ще в аспірантурі і пишу наукову роботу, використовую лише фахові джерела, які тільки підтверджують інформацію, яку я озвучила. В різних регіонах України санітарно-гігієнічне становище було різним і географічні умови тут також відігравали не останню роль. Якщо цікаво більше дізнатися, читайте Х. Вовка, В. Шухевича, Я. Тараса чи зрештою І. Франка. Там багато цікаво, і повірте, здивування будуть ще більшими.
@user-zo7su1cm5j Ай бұрын
На західній Україні одяг складали в величезну бочку по кругу заливали луг , вкидали розпечений камінь і закривали.все кипіло .а на східній використовували пересипання попелом і заливання окропом.
@yalo-sn6ww Ай бұрын
Дякую за цікаву розповідь! 👍💙💛
@nesetesya Ай бұрын
Дуже цікаво, дякую)) щодо удобрення городу, то насправді навіть дивно, що зараз такого не роблять. Бо в селах у людей є свої вигрібні ями, але на город частіше розкидають коров'яче гівно - і його ж ще треба десь придбати...
@artpotvora Ай бұрын
Це не дивно, це правильно. Ніхто в селі не морочиться з очищенням і компостуванням фекалій. Без цього - сморід, паразити, залишки патогенів, лікарських препаратів. У вигрібні ями більшість вносить спеціальні хімічні антисептики щоби вуличні вбиральні не були смердючими точками рознесення патогенів. Після цих речовин фекальні маси не придатні для удобрювання. Крім того, азотні та нітратні добрива зараз доступні всім, є купа інформації, тестерів для ґрунту. Великі фермерські господарства цим давно користуються, дачники вже теж навчились. Гній від тварин просто додають якщо тварини є в хазяйстві. Спеціально закуповують ті, хто просто звик повторювати за кимось і не бажає трохи зануритись в агрохімію та порахувати всю бухгалтерію. А інфопомийки кожен рік підігрівають психоз про страшні шкідливі нітрати.
@nesetesya Ай бұрын
@@artpotvora та я про власний досвід говорила. В моєму селі купують перегній, якщо своїх тварин немає. І хімічно вигрібні ями також не обробляють - тож не знала чи це взагалі робиться
@loraforina Ай бұрын
Не гівно, а гній чи перегній.))
@irynamospaniuk2373 Ай бұрын
Фекалії ВРХ і людські мають різний склад і характеристики через різницю у продуктах харчування і системі травлення
@nataliya6093 Ай бұрын
@@nesetesya врахуйте, що перегній від корів чи коней - це просто ферментована трава, а люди здебільшого НЕ вегани, а всеїдні, людські екскременти дуже смердючі і розкидати їх по власному городу може прийти на думку тільки дурням. Крім того, сусіди за такі фокуси скандал влаштують, бо винюхувати то все - вже занадто 😂
@Cosmo_Natka Ай бұрын
Дуже цікава тема! Дякую! А мою маму ви шокували 😂😂😂😂
@user-gk7eb3sc2e Ай бұрын
Дякую що освітили цю тему. Запрошуйте ще, дуже цікаво про прагнення послухати.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Ми не очікували такого інтересу до цієї теми 😅 але тепер розуміємо, що потрібно зробити ще випуски і доповнити те, що не вмістилося у цей випуск. Підписуйтеся, щоб не загубити
@user-gk7eb3sc2e Ай бұрын
@@annanikolaieva4339 працюю архітектором реставраторам. Коли проводжу екскурсії по об'єктам, людям завжди цікаво, а де срали. У старої школи такі питання вважаються ознакою не освіченості, типу, ми їм про високе, а їм сортири подавай. Зараз нарешті ми розуміємо, що зацікавленість побутом в усіх аспектах це налагодження зв'язку сьогоднішніх нас з українцями давнини, вияв потреба дістати українську історію з серванту і знайти в ній живих людей, себе)
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-gk7eb3sc2e дякую Вам за цей коментар. Якщо відчуваєте, що могли б фахово про це розповісти, то можемо обговорити детальніше і зробити випуск про міську гігієну. Напишіть нам, будь ласка, на електронку або в соцмережах.
@user-bb3wh4hn8o Ай бұрын
Розумниці ,де ви взялися!?? Це вам росіяни розказали про гігієну українців.тоді я не здивована
@ukrofinn1281 Ай бұрын
Моя бабуся, вже покійна, колись казала, що добре мити волосся дощовою водою. У неї на подвір'ї, в м.Умань, стояла якась діжка, в котру та вода набиралася. Зараз я і уявити не можу, як можна мити волосся тою сумішшю шкідливих хімікатів, що лльється з неба.
@user-ju8or6ln9n Ай бұрын
У нас в бабусі був спеціальний колодязь з бетонним дном. І туди зливали дощову воду, яку потім використовували для миття волосся та прання
@user-nz4rp9ry6l Ай бұрын
Так, і голови мили й попередньо замовчували у ній одяг для прання
@Wadym-cj8bp Ай бұрын
В ті часи з неба та землі була чиста вода.
@user-nz4rp9ry6l Ай бұрын
@@Wadym-cj8bp так до самого Чорнобиля й збирали дощову воду. А потім вже ні.
@viktorantsybor4586 Ай бұрын
Зі спогадів кумів з Полтавщини: матраци часто набивалися сіном або соломою, а подушки, ковдри набивали пером. Цікаво, що іноді матраци наповнювали просом, особливо для хворих і старих людей, оскільки це було корисно і запобігало пролежням
@ridnenki Ай бұрын
Глина добре миє, травами мили , жовтком яйця. Ніяких вошей не було😁
@slovannatour981 Ай бұрын
Воші зараз в цілій Європі, діти в школах кожен рік мають. Знаю про Іспанію, Словаччину, Швейцарію та інш
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Так, воші є і сьогодні, тому ми й розповідали про те, як коли з ними боролися. Хоча гас у боротьбі з ними використовують і зараз.
@user-hp8se2ex9t Ай бұрын
З дечим не погоджуюсь, бо люди давніші споживали багато часнику і цибулі і тому глистів сильно і не було! У нас на Черкащині, туалети були в моєї прабабусі з соняшників та сухого кукурудзиння і він кожні декілька років переносився на інше місце і ніхто відходами не удобрював ні поля , ні городи. Так бабуся розповідала. А милися не просто водою, а травяними відварами з ромашки, нагідок та полину! В моєї бабусі завжди висіли пучки цих трав і в хаті, і під дашком.
@ya_rudman Ай бұрын
У нас таку траву називають «собаче мило»😅
@ya_rudman Ай бұрын
А, ну так і Вікіпедія пише)
@user-jv8wl3ol5o Ай бұрын
А ми називали "хлопавками", бо коробочки з насінням можна було об руку хлопати
@DariaAntsybor Ай бұрын
Я теж чула про собаче мило. А у Вас - це де саме?
@ya_rudman Ай бұрын
@@DariaAntsybor Черкаська область)
@Fttyklkbnmlugv Ай бұрын
Були миловарні.люди варили мило й дома.привозили також і з заграниці.травами,наприклад любистком прлоскали волосся.золою прали.вибілювали на сонці.в хатах без хімії було чище ніж зараз.все чистили золою,піском,крапивою.хатки білили і "юпку "красили червоною фарбою натуральною.
@derkacheva3168 Ай бұрын
Дякую вам за таку цікаву розмову! Якщо є можливість продовжити серію розмов про повсякденне життя селян то я б із задоволенням подивилась❤
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо за Ваше зацікавлення і коментар. Ми думали, що цей епізод буде цікавий, але не очікували такого зацікавлення, тому вже думаємо над тим, щоб продовжити цю тему. Підписуйтеся, щоб не загубити 😊
@alexander_alis Ай бұрын
Цікава тема. У нас у селі на Тернопільщині трава називається - Жаб'че мило)))
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
О, дякуємо. Такого варіанту у коментарях ще не було.
@ivannasubtelna9505 Ай бұрын
Трава, про яку розповідають це мильянка лікарська. Мій дідусь 1933 р. н. мені розказував, що вони варили мило вдома самі. Жили у селі на Львівщині
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
Один із запахів дитинства 😊😊
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
З гуглу ...застосовували для виробництва мила для відбілювання і миття делікатних тканин (шовку, вовни) і тканин, які не можна мити звичайними лужними милами. Цікаво😊
@user-wb6us9ur9c Ай бұрын
Дякую за коментар. А дідусь не розповідав, як саме варили мило? Дякую.
@user-bf8nf8ed6h Ай бұрын
Дуже цікаво - в якому регіоні України проходило дитинство ведучої, коли на початку 90-х в одній воді милася вся родина по черзі? Моє дитинство приходиться на початок 80-х і в нас такого не було, ніхто не мився в одній воді, кожному нагрівалася своя порція гарячої води ( коли були якісь перебої з гарячою водою, холодна завжди була без всяких лічильників ), купалися та зливали воду. І так для кожного члена родини. Жила в місті на Дніпропетровщині в квартирі.
@user-zf8je3xy9d Ай бұрын
Та навіть якщо десь і було таке, то навіщо це вигрібати? Чим мудрий стидається, тим дурень пишається.
@user-bf8nf8ed6h Ай бұрын
@@user-zf8je3xy9d , це не про пихатість і сором'язливість, а про дезінформацію! Після таких "оповідань" приїздишь за кордон та заселяєшься в апартаментах, а тобі ( дізнавшись, що ти з України ) показують, як кран з водою треба відкрити, як включити сенсорну електроплиту... А все чому? Вважають, що ми досі в річках миємось та їжу на кострі готуємо. Тому і цікаво - в якому регіоні були такі проблеми з водою в 90-х? Навіть у моїх родичей в селі була вигрібна яма, яка була з'єднана з ванною кімнатою, де стояла звична всім нам ванна, це було в моєму дитинстві на початку 80-х рр. Запитала свою 70-ти річну маму, так і мама таке згадати не може, бо це було дуже давно або в тих людей, які боялися тяжко працювати та берегли себе ( бо викопати криницю та вигрібну яму - звісно не легко, але працьовитим людям завжди допомагали родичі та сусіди, та селом все влаштовували ).
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дуже цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. Дуже класно, що у Вас такого немає спогаду. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати, тому я розповіла те, що пам'ятаю.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-zf8je3xy9d а чому мені має бути соромно за своє дитинство?
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-bf8nf8ed6h я працювала одного разу з американкою років 75, яка приїхала в Україну з туристичною метою. Вона попросила зводити її в супермаркет і ходила фотографувала його, полиці з товарами, щоб показати друзям, що ми не одну картоплю тут їмо. Але це ж не про нас, а про них, бо це їхні упередження і стереотипи про нас. А ще пам'ятаю як колись до нас приїхали родичі з міста в разів 5 більшого ніж наше містечко, і ми їхню дитину вчили користуватися унітазом, бо скоріш за все вона його побачила вперше. І таке буває, на жаль. І думаю й зараз є люди, які зливний унітаз не бачили. Ви ж не знаєте хто перед тим приїжджав і що там робив.
@Akki_Santeri Ай бұрын
в мене була знайома яка інколи полюбляла ходити без спіднього так би мовити і їй це подобалось а в вашому виконанні це виглядає як вирок - як жеж вони бідували ті люди якихось ще 60 років тому...без трусів.... а то шо коровяче лайно це може слугувать ще й джерелом енергії для опалення то ваще жесть для нинішнього покоління, стоїть відключити електрику на декілька тижнів і всі ці забобони злітають з цивілізованого населення і те що митися раз на тиждень це кайф то ви відчуєте сидячі у окопі або у підвалі десь в Маріуполі. І милися люди і підтримували гігієну не одну тисячу років але в кожний період з використанням тих можливостей шо були під рукою
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Тут не про вирок без трусів, а більше про жіночу гігієну, яка за відсутності трусів і сучасних гігієнічних засобів дуже ускладнює життя. Я радше про це сказала, щоб кожен ще раз задумався яке у нас зараз хороше життя у порівнянні з тим, як люди жили раніше.
@taraskutnyi4507 Ай бұрын
Супер
@user-vh9dr8ki7r Ай бұрын
В ті часи не тільки бідняки милися рідко, але й багачі. Просто вважали що вода шкодить. Такі тоді були традиції. Ще в моєму дитинстві душ кожен день не був поширеним і популярним. Так що не засуджуємо, а сприймаємо як данина часу.
@nataliiaduka1523 Ай бұрын
трава схожа на мильнянку(в Харківській області так називали в дитинстві)
@DariaAntsybor Ай бұрын
Собаче мило ще, здається, на неї кажуть
@user-bs2jx6vo7v Ай бұрын
І на Киівщині так кажуть- мильнянка.
@oleksandrprykhoda2489 Ай бұрын
Так. То і є вона мильнянка. Добрий миючий засіб, та ще й має ряд лікувальних властивостей.
@mouss5590 Ай бұрын
Лобкові воші-спершу збривали волосся з усіх місць тіла.Але лишали вуса, брови та волосся на голові,щоб люди бачили та не здогодувались,що хтось має таку цяцю в себе,як спецефічні воші.Бо мати звичайні воші-то неприємно,але цілком допустимо.А от лобкові воші-це вже ганебно,це розпуста,а наші предки розпусту не заохочували.По-друге -згадайте в "Вечорах на хуторі біля Диканьки"- А чим ви,куме,змащуєте свої чоботи? Салом чи дьогтем? -Дьогтем краще...Дьогтем кум чоботи змащував.Отим дьогтем мазали й колеса у возах,й тих,хто мав воші.Будь-яких,бо й лобкові-то теж воші і природа в них одна.Різні унутряшні паразити-є така травичка-піжма.От нею й користувалися.Причьому-її відвар або напар дуже корисний у цьому сенці й зовні.Ще була верба-це не тільки котики славнозвісні,це ще й протипаразитарні та проти температурні якості цього дерева. Гірка до нестіми,але ж працювало.Часник не забули?Він теж.Ромашка звичайна,ромашка собача-в моєї прабабці глечик вартував на пічі для всякого випадку з таким напаром-хай буде,звалося.Люди то все знали.А хто не знав,ходив до моєї прабабусі :-) Воші ковтали не тільки при печінкових проблемах,а ще й при золотусі,це шкіряна хвороба-нею хворіла чи не кожна дитина,особливо у селі. А при печінці ними лікували не тільки те,що сьогодні зветься гепатитом А та В.Від цих видіві не вмирають.Той гепатит,від якого помирають,теж лікувався вошами. Сьогоднішня медицина це навіть якось пояснює.Жінки при місячних вікористовували сорочки.В спідньої сорочки було не суцільне полотно,а десь на рівні талії або трохи вижче/нижче-відрізане чи зразу таке пошите,й туди пришивали на "живу" нитку великі клаптики тканини,які сколювались між ногами. По мірі забруднення ті клапті відпарювались та прались.Або не прались,це залежало від статків та охайності жінки. Але більше-прались.Вже при моєму житті я чула від своєї бабусі вираз-на білизні, замість тих, які ми використовуємо сьогодні.
@user-sj2jz2mv1k Ай бұрын
Моя бабуся одного разу змастила мені голову "гасьом", щоб коси росли добре. Гась у неї зберігався у темній липкій пляшці, і ним вона розпалювала піч... Коротше, то, мабуть, теж був продукт нафти😅 Ну, і вона мене з тією "маскою" на голові відправила додому (ми в селищі жили, то хвилин 30 пішки). Мама була дуже "рада", вона ледве відмила з мене той гась, а запах зберігався ще довго. Але добре, що ніхто не курив поруч, доки я дійшла додому, бо тоді вже б не було, що мити 😂
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
То мабуть бабуся зробила Вам маску з солярки. Ми, як були малі, якось так переплутали😂 виводили бліх собаці. Вона в нас була типу тойтер'єр. Ми гас розводили з дустовим милом і шампунем. Мазали собаку, закутували в пакет на 20 хв, так щоб голова стирчала і на голові бліх виловлювали. Потім мили її з шампунькою в тазіку, і запускали в дім, щоб вона висохла. Така була процедура. А один раз бабусі чогось не було дома, і ми самі набирали і взяли не з тієї каністри))) помили собаку, запустили в хату...Боже! Що там було. Такий сморід стояв!!! Вона ще по всім доріжкам потерлася (як собаки бісяться після купання) і я дивлюсь, чого вона не сохне?? Потім ми зрозуміли, що її шерсть масна. І прийшла бабуся, і сказала що ми переплутали каністри😂😂 ми ту собаку до вечора купали- сушили, купали-сушили...кілька разів. Цілий день уграли на це 😂 шампуню перевели...води наносилися з тазиками...
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@user-xo5fp4df9u😂😂😂 я з садочка принесла воші, то мені теж гасом під пакет волосся мастили 🙈 незабутні спогади
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
@@annanikolaieva4339 проходили таке 😜😄
@Plinse21 Ай бұрын
Гасом виводили вошей, може бабуся просто не хотіла Вам цього казати...
@user-sj2jz2mv1k Ай бұрын
@@Plinse21 та якщо я була в тому віці, щоб іти пішки додому, то таку кризову ситуацію, як наявність вошей, вже б усвідомлювала і запам'ятала. Не було в мене вошей))))
@user-ox9hs2tu3h Ай бұрын
Щодо вмивання - варто знайти баланс між тим, щоби не приймати душ щодня і не мити руки що пів години. Предки правильно робили, бо давали час на утворення своєї мікрофлори,тяка захищає тіло найкраще. А щодо паразитів - їх ніхто не відміняв, вони вічні.
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
Доречі, зараз є багато досліджень, які з'ясували, що народження дітей аутистів пов'язано з багатою кілікістю хімії у нашому житті.
@user-xo5fp4df9u Ай бұрын
А паразити, це демонологічни структури 😜👹👻 роблять баланс, щоб чистоти не було багато😂😂 і страшні, капець 😂 І всяка погань і грязюка сама шириться, а щоб було чисто і гарно, треба прикладати зусиль, як фізичних, так і моральних, як в малому, так і в великому. Ну, значить так створений цей світ, що треба завжди щось робити, не ледарювати. ... Не позволяй душе лениться, чтоб воду в ступе не толочь. Душа обязана трудиться 😉✨ и день и ночь, и день и ночь.
@Scriptadiaboly Ай бұрын
Приймати душ щодня, а влітку - й тричи на день іноді є бажання - то прекрасно. Просто вода має бути не гарячою, а м'яке мило використовуватися лише для стратегічних ділянок
@Scriptadiaboly Ай бұрын
@@user-xo5fp4df9uа ще географії і палеонтології 🤡
@kyivstarnet7806 Ай бұрын
Ви навели приклад радянських часів. Спочатку знищили культуру, а потім розповідають що совєтська влада все дала українцям. Бабуся 1910 р. н. розповідала, що шили навіть "бюсгалтери', А жила вона в селі і село було багате. Голову мили, а воші виводили нафтою. Ніяких тарганів не було в глиняних хатах білених вапном. Це інтерв' ю досить обмежене, стосується дуже вузького регіону України. Таким чином, така інформація малоцінна.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Ви щойно самі написали, що село було багате. На початку нашої розмови наша гостя сказала, що все залежало від соціально-економічних умов.
@viktorantsybor4586 Ай бұрын
Зі спогадів кумів з Полтавщини: туалетами називали більш серйозні будівлі з дерева. А ями, огороджені стінами з бадилля чи очерету, називали нужниками, зрозуміло, що від слова "ходити по нужді".
@user-pu7ep8ch1n Ай бұрын
В моєї бабусі на хмельнтччині було багато віничків ромашки мяти полину в сінях.ромашкою мили голову, мили тіло,ранки.квіткамт мильниці мились.ромашкою підмивались.в хаті пахло иятою,ромашкою,було чисто,туалет був надворі.в залежносьі від хазяїв,хто дбайливий робив зрусний туалет.а простирадло було з грубого полотна,що відбивалось на тілі в кліточку.але стравп з печі була дуже смачна.
@user-zi9vf1cv9n Ай бұрын
Вподобайка! Я за прогрес і т.ін.,але чи не здається вам,що набагато краще,коли людські ф-калії змішувались з гноєм і вивозились на поле,чим гидити в річку,з якої п'єш воду,що більшість робить в наші дні?
@user-fy6gh2zm5n Ай бұрын
Розводити в землі городу гельмінти? Яйця яких добре переносять морози? Тому було табу на людські екскременти
@user-zi9vf1cv9n Ай бұрын
@@user-fy6gh2zm5n гній,особл.кінський перепріває з виділенням тепла(до60град.) За такої температури гельмінти гинуть,а в річках-живуть і розвиваються
@user-jy5ni6bx3u Ай бұрын
@@user-zi9vf1cv9n У водоканалі має бути очисна система, щоб гидоти всякої не плавало.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Ви написали, що гидять річку. Напишіть більш детальніше, будь ласка, бо я не розумію цього процесу.
@user-zi9vf1cv9n Ай бұрын
@@annanikolaieva4339 стічні води з багатоквартирних будинків і септиків каналізуються на очисних спорудах,ступінь очистки на яких залишає бажати кращого. Потім ці недоочищені стоки скидають в річки,забруднюючі їх. Тому виходить,що ми гидимо в річку,з якої п'ємо.
@user-dv5ym7qh1z Ай бұрын
Мені бабуся мила голову жовтком із куриного яйця.Змивала завареними травами: кропива,ромашка,любисток.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися
@user-vi8gk3tm6k Ай бұрын
Пані розповідає,не називаючи навіть приблизного часу,про який йдеться,бо як жили люди за царщини чи австрії,і як за комуняк,то дуже велика різниця.Село і місто різнилося не настільки суттєво,що у нас виправилося лише в кінці 20ст. коли завели собі нужники і ванни по хатах
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
У цьому випуску ми говорили про традиційну гігієну. Під терміном "традиційний" дослідники класично розуміють ХІХ століття, коли збирався основний масив інформації етнографами, проте початок ХХ століття був такий самий. Також наша гостя зазначала, що все залежало від соціально-економічних умов. І не лише, бо може бути бідна хата, але чиста. Так і сьогодні. Чомусь люди починають активно протестувати і доказувати, що все було, хоча насправді у більшості, не було елементарних засобів гігієну, до яких ми звикли сьогодні. Та й сьогодні частина нашого суспільства не має санвузлів у будинках та каналізації, на жаль.
@irynamospaniuk2373 Ай бұрын
У Пирогово чомусь у багатьох хатах або підлога вистелена травами, або за балки закладені невеличкі снопи з трав. Я думала, що вони це зробили, щоб відобразити традицію народну, а героїня відео каже, що це не було поширено
@piligrim0326 Ай бұрын
Може, то від реггіону залежить
@user-wb6us9ur9c Ай бұрын
Дякую Вам за коментар. Моя розповідь базується на власних експедиційних матеріалах з Карпат та Полісся, де такі речі не були зафіксованими. Проте в інших регіонах фіксували такі факти.
@irynamospaniuk2373 Ай бұрын
@@user-wb6us9ur9c дякую Вам за пояснення
@nataliya6093 Ай бұрын
Так, сушили трави в кожній хаті, бо ними лікувались, робили чай та додавали в воду для купання дітей і настоєм полоскали коси. Ще перець так сушений підвішували, косички з часником, тощо. А в мішечках біля печі зберігали насіння всяке, щоб не замерзло.
@Venus_on_fire Ай бұрын
Напишу те що знаю від старших родичів. Косівщина: постелі не було (навіть ще в 70х багато де накривалися лише ліжниками). Прокладки: робили «квачі» з тканини і закладали між ноги. Підлоги деревʼяної в хатах не було, просто ходили по землі. В бідних сімʼях і посуду не було. Робили заглиблення в землі і звідти всі їли. Це все було ще до недавна(100-60років) саме у побуті моїх предків.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися з нами.
@oleksandrarozhniatovska2818 Ай бұрын
Щось дивне ви пишете. Як це їли з землі?😮
@user-ox1ln8lf5p Ай бұрын
Ви з якого тину падали?Які ямки для їжі.Глинянний і чавунний посуд були більше 150 років.
@lyubovsh372 Ай бұрын
За туалет додам.)) Мій дідусь у Другу Світову від німців ховався саме в туалеті. То виходить туалети були.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо за коментар. Наша гостя Зоряна наголосила на початку розмови, що все залежало від соціально-економічних умов та подекуди від регіону. Україна величезна і зрозуміло, що в деяких селах були і річки, і озера, і ставки + доступ до води у колодязях, а в деяких і сьогодні проблема з водою (наприклад, південь). Просто формат 30 хвилинного відео не дозволяє про все поговорити, але ми обіцяємо зробити продовження ❤
@user-bp6yj6fk2q Ай бұрын
у 1920-х не було
@user-fg9nt3qu3k Ай бұрын
Пральний та мильний засіб це луг з попелу. Для волосся жовток і відвар трав. Так бабця розказувала 1920 р.н. Чернівецька обл Сокирянщина
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися
@MsTataBu Ай бұрын
О, вимороження ми робили в Київі в 90х. Таргани пішли і більше не приходили.
@Vetta5944 Ай бұрын
"Мильниця" - це вид Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), з Гвоздичних. В її коренях є сапоніни, які мають здатність пінитися і, дійсно, прибирають бруд. Інколи цю здатність використовують для відбілення натуральних тканин, до яких не можна використовувати лужні, миючі розчини.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися
@svitlanakozachenko5082 Ай бұрын
Українці завжди були чистою нацією, навіть взимку голову і тіло мили особливо дівчата, як правило, щосуботи, перед неділею. А старі білі сорочки без засалених подолків і манжет свідчать про те, що одяг прали дуже регулярно.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
А ми хіба не про те ж говорили у випуску, що зазвичай милися раз на тиждень у суботу, бо в неділю до церкви?
@svitlanakozachenko5082 Ай бұрын
@@annanikolaieva4339 у вас був такий тон розмови, ніби це не українці про українців розповідають, а якісь москальки насміхаються над українцями, я навіть не стала далі слухати. Все одно я краще вас знаю, як жили і живуть українці і як вони дотримуються чистоти. А щоб зрозуміти подвиг нашого чистоплотного народу спочатку наносіть води з далекої криниці на всю родину, тому що тоді жили великими родинами, натопіть піч, підготовленими дровами, нагрійте води. і всю дітлашню спочатку перекупайте. самі знайдіть час помитися, винесіть воду надвір, поперіть усю одежу, а при цьому має бути запорана скотина і наварена їжа і прибрана хата, а тоді будете кидатися своїми репліками про "скільки тої зими", ви маєте розповідати про культуру народу, а не про винятки і зараховувати їх під загальний гребінець
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@svitlanakozachenko5082 кожен почув те, що хотів почути 🤷♀а ми про те і говорили, що важке було життя раніше.
@svitlanakozachenko5082 Ай бұрын
почитайте інші коментарі, там точніше сказано, а то я намагаюся по-культурному, а вам потрібно все пояснювати по-простому
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
@@svitlanakozachenko5082 так у мене сумніву немає, що Ви така не одна 🙄 але є ще й інші, адекватні коментарі.
@user-hp6rw9qj3i Ай бұрын
❤
@user-is1jh9xc9q Ай бұрын
Трава має назву мильнянка.використовували коріння.Моє село називається Мильники,бо люди носили те коріння на базар.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
Дякуємо, що поділилися. Дуже цікаво. Я навіть погуглила де знаходиться село 😊
@olhakupriyan Ай бұрын
У нас на Київщині мийницю називали собачим милом.
@user-ob6bm9mk1k Ай бұрын
Давні люди були охайні чисті милися щотижня мали великі балії майже на весь зріст з оцинкованої бляхи і від людей не смерділо так як від нинішніх які миються декілька раз на добу і від них смердить так як ні від якої худоби.
@annanikolaieva4339 Ай бұрын
І гімно не смерділо гімном так як зараз, а любистком й чебрецем пахло 😁 Ту з оцинкованої бляхи балію треба було за щось купити і коштувала вона недешево. На Вашу думку середньостатистичний селянин міг її купити, працюючи за трудодні у колгоспі? Або де міг взяти гроші на такі розкоші селянин-кріпак, який до 1861 року не мали своєї землі і був у фактичному рабстві? Так, між кріпацтвом і колективізацією було 60 років, але цього дуже мало для покращення своїх економічних умов, враховуючи ще першу світову + революції. Не варто романтизувати минуле 😉 Нам сьогодні дуже пощастило мати блага і доступ до медицини.
Дмитро Іванович про Будівництво і Дизайн
Рет қаралды 411 М.
РЕАЛЬНА ІСТОРІЯ
Рет қаралды 626 М.
Мій Світ
Рет қаралды 551 М.
РЕАЛЬНА ІСТОРІЯ
Рет қаралды 243 М.
Пороблено
Рет қаралды 4,6 М.
імені Т.Г. Шевченка
Рет қаралды 311 М.
АЙА Бог показав мені, як саме закінчиться війна в Україні. Вони щось таке зроблять, що все зміниться
Мій Світ
Рет қаралды 452 М.
Мій Світ
Рет қаралды 182 М.