Навіщо мати мерця під порогом? Традиційне українське житло та його символіка

Навіщо мати мерця під порогом? Традиційне українське житло та його символіка | Роман Сілецький

Рет қаралды 45,143

Күн бұрын

Доктор історичних наук, професор кафедри етнології ЛНУ ім. І. Франка Роман Сілецький про вигляд, будівничий процес традиційного українського житла, а також цікаві обряди, пов’язані з ним у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: kzfaq.info/love/umr...
....................................................................................
Сьогодні у випуску ми разом з Романом Сілецьким поговоримо про те, як виглядало, будувалось та оздоблювалось традиційне українське житло.
Чому українці посипали дах землею? Коли в українських хатах з’явились димарі? Якими були прояви символізму та які існували ритуали в будівництві? Що таке “закладна жертва”? Та в якому стані перебуває традиційна дерев'яна архітектура зараз?
Дивіться до кінця! Це важливо знати!
....................................................................................
📌 Важливі моменти:
00:00 - Знайомство з Романом Сілецьким
00:27 - Як виглядає традиційне українське житло?
04:17 - Найдавніше збережене житло в Україні
06:03 - Чи існувало в трипільців двоповерхове житло?
07:57 - Поліська стебка і слов’янське житло
09:18 - Чому дах посипали землею?
11:35 - Коли почало розвиватись складне планування житла
12:57 - Коли в українських хатах з’явились димарі?
17:47 - Традиційна будівельна архітектура українців VS російська
18:59 - Символізм та ритуали в будівництві
25:41 - Як обирали місце для будівництва житла?
28:25 - Хто очолював процес будівництва?
29:49 - Що таке “закладна жертва”
32:58 - Як обирали час для будівництва житла
36:33 - Скільки часу займало будівництво в ХІХ столітті?
37:00 - Як святкували завершення будівництва?
43:38 - Чи є традиційними обряди до новосілля?
48:57 - Навіщо закопували мерців під порогом
50:48 - Покуття і сволок
55:00 - Який вигляд піч мала у ХІХ столітті?
59:52 - Як з піччю пов’язані демологічні уявлення
1:02:08 - Чи були домашні духи злими?
1:03:37 - Чому в українських хатах довго не існувало стелі
1:05:27 - Якою була долівка?
1:06:06 - Система освітлення в житлах
1:07:35 - Скільки людей вміщувало однокамерне житло?
1:09:38 - Чи замикали хату?
1:10:13 - Який вигляд мало традиційне обійстя?
1:11:14 - Особливості розміщення житла стосовно вулиць
1:13:54 - В якому стані перебуває традиційна дерев'яна архітектура України?
1:15:51 - Історичний міф, що шкодить сучасній Україні
1:16:02 - Ключова подія, яка змінила хід української історії
1:16:55 - Хто з українців відіграв важливу роль, але про нього майже нічого не знають?
1:16:25 - Історія важлива, тому що…
1:16:30 - Чи визначає зараз українців синдром жертви?
....................................................................................
🎬 Дивіться також інші випуски:
▶️ Пушкін, Катерина та Ленін - історична пам’ять українців чи символ окупації? | Андрій Гречило: • Пушкін, Катерина та Ле...
▶️ Як війна змінила українців? Оптимізм, криза ідентичності та травми | Ми і воно: • Як війна змінила украї...
▶️ Стародавній Рим та Україна: давній зв’язок з Європою і важлива спадщина | Віктор Гуменний: • Стародавній Рим та Укр...
....................................................................................
💭 Більше про українську історію читайте на нашому сайті:
localhistory.org.ua
....................................................................................
👥 Ми у соцмережах:
⭐️ Facebook: / lokalnaistoria
⭐️ Instagram: / localhistoryua
⭐️ Telegram: t.me/LocalHistoryUA
⭐️ Patreon: / local_history
....................................................................................
#РоманСілецький #ІсторіяУкраїни

Пікірлер: 137

@xtrabassRG Жыл бұрын

Ще б трохи проілюструвати розмову фотографіями, чи малюнками, було б взагалі чудово

@user-fv1rn4dq5d 8 ай бұрын

Згодна з Вами. Бо змушена була зупиняти відео та гуглити

@arecestravi Жыл бұрын

Який спокійний і змістовний науковець, приємно слухати. Дуже дякую за випуск! Пану Роману дякую за чудову посвяту в таку важливу царину, пану ведучому за питання. А проекту ЛК за те, що знайомите нас зі справжніми, дійсно професійними науковцями.

@AndriiGryganskyi Жыл бұрын

У нас на Овруччині казали - руська піч. Так само як і казали - руська хата. Важливо зазначити, що до наших 'братьєфф-па-разуму' це не стосувалося аж ніяк.

@Andriy_Shalyov Жыл бұрын

Бо вони московити, а все, що з коренем "рус/рос" то є наше

@AndriiGryganskyi Жыл бұрын

@@Andriy_Shalyov саме так, московії це жодним чином не стосується

@anriko523 Жыл бұрын

хай живе вільна україна

@olehbolyuk1636 Жыл бұрын

Дякую за змістовну бесіду з професором Романом Сілецьким. Цікаво, пізнавально, корисно, важливо.

@user-sf1or9tl6f Жыл бұрын

Впіймала собі красивий фразеологізм "мати мухи в носі" ))) але, звісно, це не найголовніше. Дякую за теплий хатній дух.

@nataliiatuhai6366 Жыл бұрын

Не перестаю дивуватись кількості таких неймовірних спікерів-істориків

@user-nl6rv9lx2p Жыл бұрын

Дякую каналу Локальна історія за запрошення історика Романа Сілецького ця лекція Супер!!!

@olhapylypiv4796 Жыл бұрын

Яка бвгатюща інформація! Спасибі!!!

@olenamarena2425 Жыл бұрын

Прекрасний гість. Дякую за цікаву розмову

@lesiaharasym6370 Жыл бұрын

Цікаво і, щонайважливіше, фахово. Дякую!

@user-yy9ov2jc2n Жыл бұрын

Дякую вам за цікавий випуск, та цікаві питання, які тут розглянуті

@sentajin Жыл бұрын

Коментар на підтримку українського контенту

@user-me3wl4ug6b 7 ай бұрын

Дякуємо панові Роману Броніславовичу, справжньому знавцеві своєї справи! Цікаво, пізнавально і надзвичайно корисно!

@user-zo9fv1oj7b Жыл бұрын

Надзвичайно змістовна розповідь! Дякую за запрошення цікавого лектора!

@Andriy_Shalyov Жыл бұрын

Ґречно дякую за дуже цікаву бесіду!

@ihortanchyn9134 Жыл бұрын

дякую за цікавий випуск!

@tetyanazemerova8574 Жыл бұрын

Традиційно цікаво, науково, часом несподівано. Дякую!

@AndriiGryganskyi Жыл бұрын

Правда про вдарене блискавкою дерево. Мій знайомий будував хату і вирішив таке одне використати. Один з його робітників при цьому впав, укладаючи нагорі цю балку, і скрутив собі в'язи.

@yuliia_che Жыл бұрын

Дуже сподобалось!

@user-do4xl7mw5s Жыл бұрын

Дякую за детальну розповідь .

@Maria_Fedosova Жыл бұрын

Дякую за цікаву тему! Мені аж трохи сумно стало,що я "міська дитини" і не знаю оцих всих слів: крокви,лати,груби,і хто такий сволок?😅як це все виглядає?😪

@lesyaivanchenko5483 Жыл бұрын

Лежанки є вживані й сьогодні, і будуються в сучасних житлах Сіверщини.

@lanak2383 Жыл бұрын

Дякую за цікаву лекцію. Добре, коли подаються факти, без казкового пояснення, без усіляких маніпуляцій.

@glibaleksin120 Жыл бұрын

чудовий етер

@olgaporytska7344 Жыл бұрын

Дякую за дуже цікаву бесіду з п. Романом Сілецьким!

@user-yi1ye1dg3l Жыл бұрын

Вражаюче-народна пам'ять, глибинна нашого тривалого існування-могуття наше. "І гідно подиву, що все це досі Є, все це ІСНУЄ в житті".

@user-ek3zd7ry2n Жыл бұрын

Цікаво. Дякую.

@Volodymyr_GlaVy Жыл бұрын

Дякую, пізнавально.

@ua-wc1kp Жыл бұрын

Дякую за якісну і доступну історію!!!😊😊

@-nrs4632 Жыл бұрын

Дякую

@nadiao5925 Жыл бұрын

Такий чудовий випуск! Дякую! Я цю тему обожнюю. Я хочу, щоб ми знайшли шлях будувати модернові українські хати, де буде домовик і піч, і куточок для портретів і шани.

@user-ru6py6hl3p 8 ай бұрын

😊

@user-ny7nl3it2q 8 ай бұрын

Дякую за дуже цікаву розповідь. Щось навіть всередині зачіпають дрібниці побуту.

@bachristus Жыл бұрын

Дякую, напрочуд цікавий матеріал.

@miniaturka13 Жыл бұрын

У центральній Україні ще у 80-90роки минулого століття грілися на лежанці у баби і діда😍

@user-rj6fv3uk7c 8 ай бұрын

Дякую за дуже пізнавальну розповідь. Супер! Дуже цікаво!

@user-wb7hc3ee6v Жыл бұрын

Шановний пан профессор викликає повагу, прихильність і довіру. Трохи заздрю його учням. Коли б почув і побачив це у молодості, може вибрав би за фах етнографію Зараз живу далеко, у Сан Франциско . В Україні , подумав би чи не можна якось попасти на його лекції . Щиро дякую за Ваші цікаві і змістовні бесіди .

@nataliyademchuk7990 Жыл бұрын

Дякую за цікаву розмову, було би добре, коли би ви дали посилання на праці, книжки пана Сілецького.

@sa8598 Жыл бұрын

Такі інтерв’ю - то скарб і подарунок великий.

@kolpavel Жыл бұрын

Дякую.

@user-ss7ew3ps1b Жыл бұрын

Щира подяка !!!!! Гостю та Автору ---- РЕСПЕКТ !!!!!!

@vladdezdechado4656 Жыл бұрын

Гарно.

@user-ve3ks1ei3b Жыл бұрын

Дякую, дуже актуально. Родинне суспільство в нас як було, так і є, Слава Богу. Треба нам повернутися до заземлення поглибше. Що ближче до предків, то безпечніше.

@familybaldovskie3767 Жыл бұрын

Vjalikaie dzjakuj!

@michaeltimocean1537 Жыл бұрын

Дякую за гостя і його розповідь. Звісно, з ілюстраціями було б ще цікавіше, але і формат розмови теж добре. дуже приємно слухати!

@user-jr7ig4vx8n Жыл бұрын

Дякую за просвітницьку діялтність 💙💛

@user-zi9vf1cv9n Жыл бұрын

Дуже корисна інформація.

@user-ci4op7cr2x Жыл бұрын

Пане Віталію, щиро дякую за можливість долучитись до розвитку свого світогляду. Підписався. Маю за честь запросити пана Романа на Рівенщину (в т.ч. до Острозької академії). З повагою. Ігор Гущук.

@Anatoliivnan Жыл бұрын

Дякую, дуже цікаво.

@Hist.Tube. Жыл бұрын

Дуже цікаво!

@peterhofman3436 Жыл бұрын

💪🏻💪🏻💪🏻🇺🇦🇺🇦🇺🇦💪🏻💪🏻💪🏻

@ukrkomentar Жыл бұрын

Дуже дякую за цікаву лекцію, рекомендую всім подивитись. Особливо цікаво було слухати про коріння сучасних забобонів та те, яке логічне пояснення вони мали колись. Вперше чую про те, що пускали маленьких дітей першими в хату, дуже захоплива розповідь

@user-if9id1lh7y 9 ай бұрын

не дітей, а дитя (хлопчик до семи років)

@user-db4lk6ws8g 11 ай бұрын

Надзвичайно цікаве пояснення відомих звичаїв. Дякую

@victoriavorontsova7341 Жыл бұрын

Коли ми мазали хату в 1995 році, то в перший вальок вмішували пір'я куряче і гроші і поклали на горіщі у вуглі хати на схід сонця.

@user-jo1dq4fj8g 18 күн бұрын

Як завжди цікаво та інформативно! А ця тема чудова ще й тим, що хоч десь, або в якомусь селі, або в музеї, приклади будівництва нашими предками можна все ж побачити. Особливо вразила згадка на 49.44 хв. про село, звідки родом мій тато і де й по сьогодні живе купа родичів. Це село Кишин, Олевського району, Житомирської області. Нажаль, давно там не була, але старовинних обість там дійсно було багато. Мені завжди там було неймовірно цікаво, бо й самі хати та все облаштування прибудинкових територій дуже відрізнялось від села поблизу Києва, де я народилася, виросла і яке вже і є так би мовити Києвом. Дякую за розповідь і за несподівані спомини дитинства.

@KK-fq4yo Жыл бұрын

👍👍👍

@omhistory2304 Жыл бұрын

Дякуємо , самі сильні викладачі... дякуємо

@bosapani Жыл бұрын

Дякую сердечно за таку пізнавальну розповідь! 🙏🌷✌️🇺🇦

@OleksandrOvsienko Жыл бұрын

Той момент коли Локальна історія локальніше не може бути. Привіт пану професору з Феневич. Я мабуть не меньше був здивований)

@user-yq4mt4rk3e Жыл бұрын

Надзвичайно цікаво! Дякую за випуск!

@oksannademidenko5092 10 ай бұрын

Дякую, неймовірно і цікаво.

@user-ph3rj3il1m Жыл бұрын

Дякую!дуже цінна інформація!

@user-pc7nl8og8l Жыл бұрын

Та нормальні люди - будувалися з тих матеріалів що були.

@user-zb8po8hk1k Жыл бұрын

Супер. Дякую за тему. Дуже цікаво.

@user-kosarewych Жыл бұрын

Дуже цікаво і важливо. Дякую.

@user-uo7ps6eu4l 3 ай бұрын

Все це збереглося в Тибетській Геомантії та Астрології..Коли я вивчала їх то згадалося що про подібні правила життя розповідала мені бабуся

@Andriy_Shalyov Жыл бұрын

Поширив у фб під дописом #Війна #Рекомендую

@user-yv7xd2st7n 6 ай бұрын

Слово "курний" має наголос на останній склад. Вклика подяка за змістовну розмову.

@Fafnirych 3 ай бұрын

Будь ласка, робіть сторінку на вікіпедії про кожного свого гостя! Це дуже важливо!

@valentynka7105 2 ай бұрын

Доброго дня ! Ми живемо в хаті ,яку побудував дід мого чоловвка ! Центр україни ! Піч є 1/3 хати ,вдругій половині хати гурба ! Біля печі лежанка ! Топимо плиту у кухні, гріє лежанку !Тепло ,економічно ,екологічно ! Було би здоров 'я заготовити дрова ! Страви в печі чудові ,випічка теж ! В середині лежанки є духовка !

@user-wr6dj3sv8e 7 ай бұрын

На Київщині ще й досі кімнату називають "хата": - Хазяйка вдома? - Так, там у другій хаті

@katerynakutchmarenko7979 Жыл бұрын

Лекція чудова, дуже фахова, дякую. Але хотілося б або ілюстрацій до термінів, або хоча б пояснень що означає крокви, варна піч та ін. Серед ваших слухачів є містяни, які не знайомі з дитинства з цим побутом, є люди з різних регіонів, в яких ці речі мали іншу назву.

@user-qi1tb2hd5e 6 ай бұрын

Дуже цікаво і змістовно. Дякую за вашу працю!

@user-bj6ov3gk7h 6 ай бұрын

Моя мама, Ольга, 23 року(родом із села Середина Радомишльського р-ну, Житомирської обл.) називала хатнє піч - руська). Це мабуть автентична назва з часів Русі-України. Димар називали - комин. А приказки часто вживала: "На хворобочку воно тобі треба" та "Ех ти, нетяма жидивська".

@user-mq7pi9mo5d Жыл бұрын

У моїх дідуся і бабусі була така хата як ви описали, Сумська обл, Недригайлівський р-он.

@lidiiapopova3811 6 ай бұрын

Дякую щиро. Було дуже цікаво. Але так не вистачає ілюстрацій.

@MAK_KITRA 3 ай бұрын

Житло, швидше за все, було півтораповерхове, котре зображене у фільмі "За двома зайцями" - напівпідвал господарськицй і перший поверх житловий. Отже є пряма спадковість з трипільцями. У селі, де повно землі для інших споруд, так могли не будувати🤓

@sviat9729 5 ай бұрын

Відносно тези про двоповерховість трипільських жител, таке можна твердити тільки про малу частину з них. На початку того періоду земля була вогкою через надмірні опади (вони й допомогли перетворити землю в чорнозем). Тому свої оселі трипільці будували не на самих берегах річок, а на рівнистих прибережних горбах-плато. Тоді будувати двоповерхові доми мало свій глузд, при чому вдолині була комора, а зверху житлова частина. Згодом, коли опади зменшились, люди вподобали жити в півземлянках для збереження теплоти в зимі, а прохолоди в літі. З ходом часу наші предки знайшли як будувати хати так, щоб вони були кліматично відповідними. Сама хата залишалася однокімнатною із-за небажання будувати другу, неваристу піч. А можливо тому, що це вимагало б ще більшої кількості дров.

@user-pe9jd9kp5c Жыл бұрын

Цікаво

@user-cn7ny5jt7q Жыл бұрын

Очень интересный рассказ . Мне 74г ч. Я знаю укр яз . Учила в школе на "5 ". Однако очень много слов не понятно было . Жаль .

@Fafnirych 3 ай бұрын

Потрібно не лише вчити граматику українську, але й читати класичну літературу, бажано в оригіналі до того ж. А якщо ще й словники читати - то взагалі пісня

@Andriy_Shalyov Жыл бұрын

В описі є зайве слово --- "посипали", а має бути: дах

@user-K-Konstantin Жыл бұрын

Існує теорія що племена до н.е. споруджували житло майже впритул до водойм, це пояснюється тим, що кліматичні умови суттєво різнились із тими (наприклад) що були у середньвіччі а особливо на початку 20 ст., і господарське призначення 1 рівня Трипільців мабуть цілком виправдовувалось при тривалих чи раптових сильних опадах. Не секрет що в ті часи ріки були логістичними артеріями, які більше половини року слугували в якості основних, відповідно - найменші Малі річечки, струмочки ретельно доглядались розчищались та поглиблювались, що також давало змогу найвіддаленішій громаді вести торгівлю та обмін надлишками товару.

@user-K-Konstantin Жыл бұрын

Традиція закладних на червоний кут досі дотримується інвесторами, чи власниками.

@user-wr6dj3sv8e 7 ай бұрын

У назві села Феневичі наголос на першому складі. А на Київщині дах підсипали не піском, а глиною з половою або кострицею, бо миші ся не заводили.

@doulaua Жыл бұрын

Вибачте але дуже мало про піч. Питання чи використовували піч як лазню, а також є багато обрядовість навколо печі. Якщо можете порекомендувати джерела дякую

@victorbaxmat8416 Жыл бұрын

Мені подобається коли піднімають всі ці забобони,і це все вказує як необразований бідний народ заганяли в кабалу християнства....Взагалі є розуміння чому в Європі ввели християнство? Альо відкрийте очі? Головна ціль для аристократів щоб король ,князь, не мали права посягати на дружин підданих аристократів! Для цього був введений інститут " шлюбу", де чітко прописувалась одна жінка( дружина) в християнській етиці, слідуючий інститут- " можливість кровних зв' язків після другого коліна по віддаленості" тільки з дозволу церквиТобто для аристократіі визнання церкви це просто визнання певних " судових" рішень...Для бідноти церква це " рабовласницька структура" яка займалася " психологічною" роботою з населенням щоб ті не бунтували проти аристократіі і церкви...Віра,релігія і церква це три зовсім різні " сфери" соціальноі історіі суспільства...Тому іх треба досліджувати кожну окремо...

@user-qg6xh7fe2o Жыл бұрын

Так пан довіряє археологам чи ні?Виходячи з логіки спікера,де в сучасних панельках традиція мазанок?

@user-if9id1lh7y Жыл бұрын

Де квасне молоко, а де кока-кола... Археологи мають труднощі з реконструкцією навіть верхньої частини слов'янських напівземлянок І тис. А що казати про двоповерхові наземні житла IV -- III тис. до н.е.?

@user-do7xy9jc9v 3 ай бұрын

Вітаю. А де можна ознайомитися з працями пана Романа та іншими на цю тему? Дякую

@user-kl7vp1rn9d Ай бұрын

Дім від слова дим.Годище шість,сім димів і тд.А скільки мешкало в одному димі рід,чи родина по різному.

@user-vx2k Жыл бұрын

Тут ,де живемо.

@user-K-Konstantin Жыл бұрын

Фізику не можливо нехтувати при висловах бодібних - без жодних витяжних отворів, це важливо і не варто нехтувати рівень розвитку побутових приладів, коли розвиток металообробки мав безліч передових технологій

@sashabobogi 10 ай бұрын

Доброго дня, підкажіть, будь ласка, де можна придбати до детальнішого ознайомлення монографію автора "Традиційна будівельна обрядовість українців"? Буду дуже вдячний!

@user-if9id1lh7y 9 ай бұрын

В книгарні ЛНУ ім. І. Франка (головний корпус)

@helenhurenko1822 Жыл бұрын

Дякую за цiкаву розмову. Але шановний пан вчений назвав росiян слов'янами. Це зтвердження чи обмовка?

@user-if9id1lh7y Жыл бұрын

Згідно з мовною класифікацією народів світу російська мова належить до східнослов'янсько підгрупи слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї.

@user-mp5to8du9b Жыл бұрын

изменения климата могли привести к изменению формы жилищ

@veritassuperomniaest5593 Жыл бұрын

росіяни - слов'яни! отакої! оце доктор історії! хочете побачити стару хату у доброму стані? їдьте до села Шнирів Бродівського р-ну!

@user-if9id1lh7y 9 ай бұрын

Згідно з мовної класифікацією народів світу -- так: росіяни слов'яни. До слова, належати до слов'янської мовної групи зовсім не є якоюсь почесною місією. Скажімо, фіни, естонці, угорці належать до фінно-угорської мовної сім'ї, як зрештою "мєра і вєсь".

@user-K-Konstantin Жыл бұрын

Курними як у інших народів вони не були, там своя технологія, ще за траянських часів на Поділлі інколи піч мала обечений канал на зовні споруди що імітує канал каміну враховуючи те, що це була напівземлянка стає зрозумілою конструкція каміну😊. Це звісно не істина а власні думки, що ґрунтуються на 10 річних спостереженнях розораних багатошарових поселень переважно Черняхівської культури.