Треба вірити в себе! Його слова мотивують…
На війну Олександр потрапив у 2014 році. Коли ворог ступив на українську землю. Перший свій бій прийняв під Слов’янськом. Був також інструктором - вчив хлопців військовій справі.
У строю і з перших днів повномасштабного вторгнення. В Ірпені ворог поцілив прямо в його бойову машину. Хлопець отримав важке поранення.
У лікарні підняв ковдру і побачив, що обох ніг немає. Перша думка була: «А що ж з побратимами?»...
Зараз Олександр займається саморозвитком. Опановує нові сучасні професії. Нещодавно отримав водійські права. І вірить в себе. Говорить - то головна рушійна сила.
З початку проєкту #ТитаниUA - його амбасадор