Гудуть вітри, торкають віщі струни, І солов’ї співають навесні. Люблю, люблю, люблю тебе, бандуро, Люблю, люблю, люблю твої пісні. Ходила ти в походи з козаками, Літала буйним вітром на коні, Козацьку волю славила віками, Козацьку волю в рідній стороні. Ходила ти із кобзарем у парі, Де в боях щербилися мечі, І не одні козацькі очі карі Китайкою покрила уночі. Цвіте розмаєм слава на могилі, І грає, грає дніпрова вода. Летять літа, неначе гуси білі, А ти, бандуро, вічна й молода. Це вззагалі не зовсім козацька пісня. Це з поезій Ольги Лубської. Але виконання розкішне, цього не відняти