Пасічники! Не отруюйте своїх бджіл!

Рет қаралды 84,568

3 жыл бұрын

UA
Наша адреса: м. Хуст, Закарпатська обл., Україна.
Реалізовуємо пакети та матки карпатських бджіл з племінної пасіки типу Синевир.
Забезпечуємо експорт пакетів бджіл та плідних маток споживачам в країни ближнього та дального зарубіжжя. Viber +380974605891, +380972739655, WhatsApp +380685317690, Emaill: medkarpat@gmail.com
RUS
Наш адрес: г.. Хуст, Закарпатская обл., Украина.
Реализуем пакеты и матки карпатских пчел с племенной пасеки типа Синевир.
Обеспечиваем экспорт пакетов пчел и плодных маток потребителям в страны ближнего и дальнего зарубежья. Viber +380974605891, +380972739655, WhatsApp +380685317690, Emaill: medkarpat@gmail.com
USA
Our address: Khust, Transcarpathian region, Ukraine.
We sell packages and the uterus of Carpathian bees from a tribal apiary of the Synevir type.
We export packages of bees and fetal uterus to consumers in the countries of near and far abroad. Viber +380974605891, +380972739655, WhatsApp +380685317690, E-mail: medkarpat@gmail.com
У фільмі автор аналізує типові помилки пасічників при їх боротьбі з кліщем Варроа. Надає апробовані рекомендації побудови стратегії дій на пасіках для радикального вирішення теми кліщової інвазії.

Пікірлер: 285

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

З пасічним визначенням закліщеності Ви можете ознайомитись у відео kzfaq.info/get/bejne/hriinciT3MrblIE.html

@user-ly4ve5uj8v 3 жыл бұрын

Йшов 1981 рік . З далекого сходу до нас йшов кліщ . На своему шляху буквально косив цілі пасіки . Всі бджолярі боялися так , як зараз короновіруса, і ніхто не зна що робити, ранише ми мали діло з гнильцями , нозематозом, рідко з браульозом ,а це пропадає ціла пасіка і не має ніякого порятунку. Из журнала Пчеловодство це був єдиний методичний журнал для широкого загала пасічників я вичитав що в Майкопи на опорному пункті бджільництва кандидат біологічних наук Хруст винайшом метод бородьби з клищом за допомогою високоі температкри . Не довго думавши беру на роботі відпустку на шість днів . В той час я працював на військовому заводі матеріалов було яких хоч касети і камеру зробив ще більш якісно як ту що бачив в в Майкопі. В осінь запустив обробку бджіл від кліща . Під касету підклав лист ватмана поділенного на клітки щоб швидйше було рахувати. Результат був такий осипалось 2500 - 3000 штук. Почесний пасічник украіни. Андрій донець. Далі буде.

@user-sc7eu9ri5w 3 жыл бұрын

Дякую за щиру українську мову і за інформативне відео👍💪

@user-ve3zo4vs3z Жыл бұрын

Пане Вікторе вдячний вам за безцінну вашу працю.

@user-cu1jj8sw7t 6 ай бұрын

карпатка то мега супер

@user-yc3do5hx6f 3 жыл бұрын

Дякую за корисну інформацію. Я також дотримуюсь даних рекомендацій. Маю бджолу карпатка, напрямок пакетно-медовий. Обробляю лише восени біпіном-т 2 рази і більше ніяких обробок. Буває у вересні ставлю полоски для перевірки наявності кліща. Даним методом задоволений і знаю що весною на моїй пасіці кліща небагато, а в деяких сім'ях немає. Тримаю тільки потужні сім'ї, слабаків вибраковую ще в серпні, вересні.

@user-ez5fp9dy3o 8 ай бұрын

Дякую

@user-uj9xc4hb8y Жыл бұрын

Дуже інформативне відео. Щиро дякую! 👍

@user-db7fd8fl1r Жыл бұрын

Дякую за оцінку.

@user-vy8uy7gu9z 6 ай бұрын

Дякую тобі земляче Мені приємно що в с Велятино моєму рідному є спеціаліст Привіт із Каліфорнії від Тулайданки Ірини

@user-db7fd8fl1r 6 ай бұрын

Прийміть вітання. В с. Велятино з бджолами працюю понад 30 років. Сам з м. Хуст. Через любов до бджіл, полюбив і велятинські землі. Чи працюєте, Ірино, з бджолами і в Америці зараз?

@user-wl2pi9sj6r 3 жыл бұрын

Согласен весной всёже поливаю пчёл полынью из сиропом пчёлы бакфаст зимовка супер даже почти нет поноса в деревянных ульях когда же пользовался дым пушкой была беда отказался- пользуюсь только полоски в основном флювалюдез после последней откачки и в конце октября поливание бипином

@user-gq5do4zn7r 8 ай бұрын

😢 Дякую дуже ясно і доходчевл розповіли

@user-ch5ov3kq9r 3 жыл бұрын

Дякую за гарну пораду.

@oleksandrrodin6206 3 жыл бұрын

Спасибо

@asdasdasdasasf1407 2 жыл бұрын

.Проглядаю Ваші матеріали ,подобається професійний підхід до цієї справи.Дякую ,буду інформованим .

@user-db7fd8fl1r 2 жыл бұрын

Дякую за коментар. Дана тема дуже важлива, тому будемо на ній ще не раз зупинятись.

@elizabethmartin5104 3 жыл бұрын

😂 I don’t speak this language but I still clicked on the video because of the bees

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Thanks, we need to provide subtitles.

@user-sc7eu9ri5w 3 жыл бұрын

👌

@user-jh8od8pz3b 3 жыл бұрын

Дякую.

@user-rg6oj4qc9r 3 жыл бұрын

Доброго дня, чи практикували ви термічну обробку?

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Так. На "Заре туманной юности.... " практикував. Навіть разом зі своїм наставником Миколою Савовичем Міщенком (при нагоді передаю йому великий привіт і побажання міцного здоров'я) виготовив авторську термокамеру. (До цього часу зберігається на чердаку) Обробив з десяток сімей.... і зрозумів, що ця праця не для мене....коментарі довгі - пропущу...

@user-qj7um4nv4x 3 жыл бұрын

У всіх випадках породи бджіл невині у загибелі, завжди винна людська недолугість.

@s.y.6301 3 жыл бұрын

Діючі речовину в пізній осені 100% потрібно змінювати, інакше кліщ звикне, пристосується до однієї хімічної речовини і стане ще сильнішим.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Згідний. Але вітчизняні породи бджіл очевидно у чомусь винні, що наші вітчизняні пасічники їх вирішили знищити ( через гібридизацію, зокрема. )

@abhiramnitaydas637 3 жыл бұрын

@@s.y.6301 есть действующие вещества, к которым клещ уже 50 лет резистентность выработать не может ( молочная, щавелевая, муравьиная кислоты).

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

@@abhiramnitaydas637 На жаль, Ви помиляєтесь. До кислот кліщ відмінно виробляє резистентність теж....

@abhiramnitaydas637 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r это не мои слова, это заключение немецкого института пчеловодства в Кирхайме, основанное на опыте пчеловодов СССР а также немецких исследований, которым уже более 30 лет. Как вам наверное известно, клещ пошел по Европе именно из СССР и советские специалисты подобрали тогда хорошие средства борьбы - органические кислоты. Когда клещ пришел на запад, первое что сделали немцы - наладили обмен знаниями с советами и в дальнейшем углубили их. За последние 50 лет исследования влияния органических кислот на клеща не показали ни одного случая возникновения резистентности. Сошлитесь пожалуйста на исследования, которые могут опровергнуть мои слова. Спекуляции ютуберов не являются фактами.

@aneg72 3 жыл бұрын

Дуже корисна, грамотна лекція. Дякую щиро! 👍👍👍...

@user-md4wl7ew4t 3 жыл бұрын

Доброго дня! Підскажіть будьласка, минулого року виняв з вулика декілька рамомок з медом на весну, декілька днів назад глянув на рамки і в незапечатаному меді є якісь білі грудки, незнаю що це і чи можна ці рамки давати зараз? Можливо це кристалізований мед?

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Так це може бутьи закристалізований мед. Такі рамки бджолам давати можна. Вони весь мед зможуть використати для весняних потреб.

@user-if6bs1hu3q 3 жыл бұрын

швидше за все то запліснявіли ячейки з пилком . збризни їх шоча б тим же екоцидом та й віддавай бджолам

@user-md4wl7ew4t 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r Гаразд дякую)

@user-md4wl7ew4t 3 жыл бұрын

@@user-if6bs1hu3q Дякую)

@user-qs9gk9nj4n 3 жыл бұрын

У мене навпаки, порода карніка - 100% вихід із зимівлі. А в мого друга (теж пасічник) карпатка від двох іменитих матководів - з 15 сімей тільки одна перезимувала. Щодо інформації про обробку від вароатозу, то за це подяка.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Згідний, порода бджіл, до їх виживаємості прямого взаємозв'язку не має. А от у бджіл, що багатократно хаотично метизовані різними і далекими породами, питання спадковості, резистентності, відроджуваності ознак в нащадках і таке інше , питання життевої енергії, або виживаємості можуть бути суттєво порушені.

@Beauty-4418 Жыл бұрын

А які прикмети закліщеності у вуликах?

@user-db7fd8fl1r Жыл бұрын

Зокрема поява безкрилих молодих бджіл може свідчити про підвищення закліщеності бджолиних сімей вище допустимої норми.

@Marusyna_Kukhnia 2 жыл бұрын

Дуже корисне відео для пасічників.

@user-lv5or3xj9r 3 жыл бұрын

Віктор Васильович, Ваша думка щодо використання ефірних масел проти кліща Вароа, і в тому числі трахейного.? Дякую.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Для лікування від Вароозу досягти відчутного результату, використовуючи ефірні масла доволі складно. Але можно. Все залежить від контретних ваших умов і концентрації відповідних масел.

@user-ch1uy4qx8n 3 жыл бұрын

подскажите как побороть алергию на пчелиный яд ?

@user-ci9wn1ls5z Жыл бұрын

Чому карніка незрозумілого походженя це невперше озвучили?

@vova71357 3 жыл бұрын

Дякую велике Вам за цікаве та корисне відео. 👍👍👍👍

@user-po4th2kk5w 3 жыл бұрын

Дякую. За. Щиру. Українськв. І.хороший. Совет

@user-ci9wn1ls5z 8 ай бұрын

Потрібно весною обробляти так або ні я протів весняних обробіток від кліща багато пасічників зімною незгодні.

@user-db7fd8fl1r 8 ай бұрын

За умови, що ви якісно змогли обробити бджіл восени весняні обробки бджіл від кліща Варроа непотрібні!

@user-lq6qp8fx9w 3 жыл бұрын

Дякую що ділитесь інформацією. Було б цікаво почути лекцію про боротьбу з кліщем натуральними засобами. Я Наразі обробляю лиш на осінь випаровуваням щавелевої кислоти(один раз) коли розплоду нема, пізно ввечері, ну і кислоту в пластикових випаровувачах під решіткою тримаю впродовж сезону, результат видно на днищі. Але цікавить ваша думка стосовно КАС(пробував але судити про ефективність тяжко), чи що там з перцем в інтернетах рекомендують, чи обкурювання полином(ні те ні інше не пробував). Тобто щоб і профілактика і бджолам не шкодило, ну і в продукції не лишалось.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Станом на зараз, з високоефективних і, по-справжньому дієвих способів, слід зазначити зоотехнічний - вирізання критиого трутневого розплоду.

@user-lq6qp8fx9w 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r дякую, в цьому сезоні спробую

@serniksan3797 3 жыл бұрын

Спасибо. Мне как и всем начинающим, очень полезно смотреть видео профессионала.

@wiaczeslawrudnicki4955 3 жыл бұрын

Мало сказано про сублимацию щавелевой кислоты и ее воздействие на клеща и на пчел. В остальном Ваш подход мне понравился. Спасибо.

@user-qe3ys7ek8z 3 жыл бұрын

пожалуйста,берегите карпатскую породу.при хороших технологиях дает очень хорошие результаты.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Низький Вам уклін, за те, що душею відчуваєте цінність саме чистопородних карпатських (і не тільки) бджіл.

@user-eg3rv1jh3c 3 жыл бұрын

Реклама Карпати. Я увидел разницу между карпаткой и карникойf1,краника миролюбивей, продуктивней, и в зиму идёт с большей массой пчёлы.

@user-kp7cx6bh6m 3 жыл бұрын

я видел все наоборот.

@user-eg3rv1jh3c 3 жыл бұрын

@@user-kp7cx6bh6m может это была не Карника? Или ты ярый сторонник карпатки? Я четыре года держу кранику от матковода и карпатку от знатного матковода из закарпатья , разницу вижу, карпатка уступает.

@user-kp7cx6bh6m 3 жыл бұрын

@@user-eg3rv1jh3c Зачем вам карпатку плохую держать? Или вы ярый сторонник карпатки? Нет плохой пчелы, есть хорошие пчеловоды. В этом году уже не будеш за пакетами ехать, уже наверно научился с пчелами работать. Покажи как с зимы вышли.

@user-eg3rv1jh3c 3 жыл бұрын

@@user-kp7cx6bh6m я не писал что карпатка плохая Пчела,, я увидел разницу, карпатка явно отстает от каноники. В Европе люди умеют заниматься селекцией.

@bogdanbogdanov7914 3 жыл бұрын

@@user-eg3rv1jh3c абсолютно правильно говоришь , разница большая , больше мёда, лучше работает и конечно миролюбие, у меня было больше 200 семей , карника лучше справляется с болезнями , в этом году буду использовать только амитраз с добавлением ментола, общался с американцами они больше 15 лет обрабатывают амитразом и нет никаких привыканий клещя

@byudzhetnaya_paseka 3 жыл бұрын

👍

@vasik8029 3 жыл бұрын

👍💯

@petropundyk8324 3 жыл бұрын

👍👍👍👍

@andrestoronilo4381 3 жыл бұрын

Брат поывит из Аргентини дякую за видео буду корыстатысь вашою порадою благословинь

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Спавжній пасічник любить всіх бджіл Земної кулі, ..... а не тільки на своїй пасіці.....Тому бажаю і Вам, щоб Ваші бджілки були здорові....

@user-uv5mz6us5t 3 жыл бұрын

👍💯🐝

@balicaclaudia8404 Жыл бұрын

Va salut

@user-kz6hq2br3p 3 жыл бұрын

Дякую вам за інформацію.. Здоров´я вам..

@user-cj5sv2hn1j 8 ай бұрын

Дуже свідомі виводи. Я повністю згоден. Ви робите виводи знаючи біологію бджіл і що дуже важливо завжди спостерігаєте уважно за життям і корегуєте свої виводи…

@user-db7fd8fl1r 8 ай бұрын

Дякую за коментар, Геннадій. Такі, як ви пасічники уміють знаходити і використовувати раціональне зерно в отриманій інформації.....

@user-yz5nh1gd5w 2 ай бұрын

У реалії немає ніякої вірусів та інфекційних захворювань. Такі захворювання, як нозематоз, аскосфероз, гнильці, теж не є інфекційним захворюванням і не передаються від однієї бджолосім'ї другої сім'ї. Єдина причина усіх захворювань це навмисне переохолоджування гнізда самим бджоляром. Тобто, нема бовдура бджоляра у порівнянні з гніздом у дуплі дерева і нема ніяких захворювань. Кліщ Варроа, теж не є проблема. Достатню раз у місяць обробляти сім'ї сухим корінням хрону з димаря і ця проблема відпадає в одночас.

@balicaclaudia8404 Жыл бұрын

În rominia trimiteți regine ?

@nadiaeremenko1343 3 жыл бұрын

Дякую за грамотні і вчасно поради.

@user-ls3mx9zd5v 3 жыл бұрын

Добра вам. Васильович чи можна до вас приїхати на практичне навчання? Допомогти вам і фізично адже Ви "виновник" того що я завів бджіл,і саме через вас полюбив цю чудову Божу комашку. Колись у далекому 2007 працював з своїм братом Євгеном Проценком на Вашому господарстві ,робили павільйон. Де і "заразився" бджілками. Зараз не працюю думаю розвиватись в бджільництві. Та потрібно ще знання. Будь ласка дайте мені відповідь. З повагою до Вас Володимир. Всього найнайкращого!

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Зателефонуйте на мій номер 0685317690. Все можливо.

@igorkirienkoukrainekiev5054 3 жыл бұрын

Весной можно безопасно ставить полоски с эфирными маслами, класть в улей полынь или лучше ароматные травы - лаванду или мелиссу. Это клещей не уничтожает, но дезориентирует их в улье.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Цілком згідний.

@anatoliyvinogradov8854 3 жыл бұрын

При наличии дна сетки.

@user-ve3zo4vs3z Жыл бұрын

Ладан не забуть їм покласти розумний.

@user-pe1fd4id2m 3 жыл бұрын

👍👍👍🐝🐝🐝✌✌✌

@user-os9hf9wl2q 2 жыл бұрын

дякую за мову

@MsAndorex Жыл бұрын

У невеликому селищі біля Львова сталася трагедія 55 сімей в серпні пропали на сусідських пасіка теж пусто в період до двох тижнів незалишилося нічого плями мертвих бджіл перед льотками в середині Женя я в третьому поколінні пасічник і за весь час такого небачених

@user-db7fd8fl1r Жыл бұрын

Прийміть мої співчуття, Максим, вашій трагедії. Потрібно вивчити, що могло бути причиною гибелі бджіл....

@sanyaiii4461 3 жыл бұрын

Чому Ви кажете амітраз не вбиває кліща? Поясніть. Дякую

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

З кожним роком більшає дзвінків і даних, що обробки бджіл від кліща амітразом не рятують пасіки від даної інвазіїє. Резистентність кліщів може бути (і є ) до будь якої хімічної речовини. Амітраз - не виняток. Тому і його і інші хімічні засоби потрібно використовувати дозовано, чередувати, перенвіряти чутливість до них кліщів..... І так виживати з нашими бджілками. Іншого шляху просто немає.

@sanyaiii4461 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r Дякую.

@sanyaiii4461 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r .Это как с колорадским жуком. Если бы все массово качественно обработали от клеща было бы другое дело. Многие пчелоЗводы вообще игнорируют, и вот результат. Кстати я обрабатываю только осенью...

@sanyaiii4461 3 жыл бұрын

@@honeyrivne9984 Зроблено.

@user-fs2bh6zx1h 3 жыл бұрын

Пане Вікторе,дуже хотів би почути від вас пораду, справа в тому що я також з осені добре витравлюю кліща, весною травити нема потреби, але я використовую пізні медозбори ( ще в кінці серпня бджоли несуть товарний мед), тому перший обробіток припадає на 10 числа вересня, на цю пору значний відсоток сімей гине від кліща, використовувати сильну хімію в липні - серпні я не маю ні якого морального права, зацікавили смужки щавлевої кислоти, буду дуже вдячний за відповідь.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Тема не проста. Оскільки смужки з Щавлевою кислотою, попри свою привабливість можуть мати недостатню ефективність і, можливо, якусь іншу побічну дію на бджіл..... Якщо тільки по часові Ви маєте можливість, то рекомендував би при умові головного взятку широко (і по 2-3 на сім'ю) використовувати будівельні трутневі рамки. Періодичне вирізання запечатаного трутневого розплоду прирівнюється за ефективністю до будь-якої високоефективної хімічної обробки наших бджіл. Один недолік - високі трудовитрати.....

@user-fs2bh6zx1h 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r Щиро дякую за відповідь.

@yeseniysemenov._ 3 жыл бұрын

Дякую за корисну інформацію , хоч початківцю хоч іншому цікаво та пізновательно ! Молодець !

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Дякую за позитивну оцінку контетну.

@user-xk6ye8tr6g 3 жыл бұрын

А если по системе миленина бороться с клещем изолироя матку а потом осенью добить?

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Порушувати природню біологію бджіл, як то пропонував Хмара П.Я. чи Міленін - погана ідея. А от добити пізна восени тема безпрограшна.

@UkrainskayaStepnayaP4ela 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r пан Виктор, вы знаете, в 2020-м году весь май у нас было холодно и матки облетывались то на 28-й день, то аж на 30-й - почти что нахождение маток в изоляторе - толку было мало от клеща. Все равно он есть. А вот целостная биологие пчелосемьи была нарушена изрядно. Все верно вы говорите из вашего огромнейшего опыта.

@user-mz7xx5ey7q 3 жыл бұрын

дякую за украйнську !!!!!

@user-tq2st5kg8b 3 жыл бұрын

Дякую за інформацію. Але для того щоб не обробляти весною треба обробляти в осени коли немае розплоду.

@user-ef6qs6yz2z 3 жыл бұрын

Дякую, як завжди дуже цікаве і корисне відео.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Намагаюсь "водичку" з канала "не лити", щоб тільки заповнити ефір....Якщо є що по ділу сказати - говоримо..

@irokez3317 3 жыл бұрын

Доброго дня, пане Віктор чи можемо ми вважати відсутність кліща в комірках будівельної рамки показником здорової сім'ї, дякую

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Так, без сумнівів. Такий метод може бути розглянутий, як один із об'єктивних аналізів реальної закліщеності на пасіці.

@yuriynaukovedov711 Жыл бұрын

Какой противогаз нужно использовать для защиты от амитраза? Спасибо

@user-db7fd8fl1r Жыл бұрын

Протизаз, який ми можемо придбати, перш за все, ефективно захищає слизові очей і частково дихальних шляхів і ротової порожнини. Щоб убезпечити себе насправді потрібно при обробках планувати рух по пасіці таким чином, щоб можливі пари амітразу віднослись вітром в протилежну від вашого руху сторону. Це реально працює.

@igorkirienkoukrainekiev5054 3 жыл бұрын

Если весной и летом не бороться с клещом, то осенью бороться уже может быть поздно (все пчёлы будут покусаны клещами и зимовку плохо перенесут).

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Потрібно перш за все знати чи є з ким боротися.......

@igorkirienkoukrainekiev5054 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r К сожалению, клещи в семьях пчёл есть всегда.

@fedan6496 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r 👍

@user-pb4to3hs9j 3 жыл бұрын

Дякую за лекцію👍

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Буду радий, якщо дана інформація принесе користь пасічникам і ..... бджолам.

@grygoriimonastyrskyi6 3 жыл бұрын

У себе спостегірав протилежну картину. Сім'я, яку гірше обробив, посипалась. А там де були полоски 2чі на сезон і пролив кислоти 3-4 рази впродовж сезону, вийшли з зими в тій же кількості, що заходили. Дуже складно знайти правильний баланс, де занадно, а де не достатньо. І справа точно не в породі. Дивлюсь, Карпат у вікно не видно, а карпатка літає, такого ж бути не повинно. Отаке у нас породне районування.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Очевидно Вам портрібно навскидку пробігтися по іншим нашим відео, де ми у високих горах працюємо .... і з бурими ведмедями налагоджуємо співбесіду також. А вони в степу точно не водяться.....

@grygoriimonastyrskyi6 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r Ролики у вас хороші і багато цікавого. Тільки в питаннях порід, не погоджусь з вами. Якщо карпатка їде до нас в зону районування степової. Тоді й іншим можна. Так воно й далі йтиме. І аргументи ніякі не подіють, бо живий приклад кращий, за всі слова.

@user-dk5ux8zj2p 2 ай бұрын

І в 24 році корисно послухати поради професіонала(коменту 2роки). Дякую.

@user-db7fd8fl1r 2 ай бұрын

Є речі які будуть проацювати на пасіці завжди....Дякую, теж, за коментар.

@burlaivan4468 3 жыл бұрын

Дякую за лекцию

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

UA Реалізовуємо пакети та матки з племзаводу карпатських бджіл Синевир. Забезпечуємо експорт пакетів бджіл та плідних маток споживачам в країни ближнього та дального зарубіжжя. Viber +380974605891, +380972739655, Наша адреса: м. Хуст, Закарпатська обл., Україна. RU Реализуем пакеты и матки с племзавода карпатских пчел Синевир. Обеспечиваем экспорт пакетов пчел и плодных маток потребителям в страны ближнего и дальнего зарубежья. Viber +380974605891, +380972739655, Наш адрес: г.. Хуст, Закарпатская обл., Украина. USA We sell packages and uteri from the Synavir Carpathian bee breeding farm. We export packages of bees and fetal uterus to consumers in the countries of near and far abroad. Viber +380974605891, +380972739655, WhatsApp medkarpat@gmail.com Оur address: Khust, Transcarpathian region,

@BeeOleg1890 8 ай бұрын

Моя рекомендація і Паппу і іншим. Купіть в Луізіані приморських маток з 100%видаденням кліща і як будуть їх бджоли, то рамку з їх розплодом дати в сім'ї карпатки. Вийшовши з розплоду ті бджоли приморські видаляючи кліща вчать карпаток того вулика в боротьбі з кліщем і ця праця буде позитивною з часом. Такою працею зараз займаються і з італійськими і карнеольськими бджолами в Америці, а раніше і в Європі з матеріалу Р(приморська, далекосхідна)

@user-db7fd8fl1r 8 ай бұрын

І серед чистопородних карпатських бджіл є бджолині сім'ї, в яких практично відсутній кліщ. Саме по причині їх набутої здатності боротися з кліщем Варроа. Потрібно більше уваги приділяти детальному дослідженню і закріпленню в нащадках корисних видозмін наших вітчизняних бджіл. А те, що ви пропонуєте - шлях до гібридизації та знищення місцевих (карпатських, українських) бджіл.....

@BeeOleg1890 8 ай бұрын

@@user-db7fd8fl1r А приморська то не бджола і причому на 92% чистіша за українку, в якої заледве 70% генетичної чистоти за дослідами ДНК. Але Ви не дилетант і розумієте, що для "навчання" не потрібно розмножувати трутня їх, а лише бджоли. Тобто генетично вплинути вони ніяк не зможуть. А якщо є такі у вас бджоли, то таку роботу по "навчанні" можете проводити. Є бджола апіс меліфера і гібридизація в там неможлива, це вам не неандерталець і кроманьйолець, а лише різні види-"породи". Тут лише відбувається накопичення генів того чи іншого. В бакфаст основою скріплюючою є середньо європейська бджола в поєднанні з італійською, приморською, македонською чи монтіколою і т.д. Мій дід тримав українку ще ту довоєнну, прекрасна була бджола. Але ваші науковці спочатку завезли в колгоспи кавказьку на сезон і та пропала і наробивши негативу, а далі добила карпатка. Бджола Українка стала злою і дуже рійливою. Я був дуже малим і все пам'ятаю. Ви десятками тисяч пакетів слали і на Україну з карпаткою і далі це робите, не рахуючи маток. То це не змішування з українкою?

@Maljovana_pasika 3 жыл бұрын

Погоджуюсь на 100%, хоча досвід пасічникування у мене ще малий.

@user-ty3nb4qr5k 3 жыл бұрын

Дякую за відео ролик та корисну інформацію

@apismnua8388 3 жыл бұрын

Так і українська приказка така є.ЩО ЗАНАДТО,ТО НЕ ЗДРАВО.По питанню передозування і кількості обробок цілковито згоден,але породи тут аж ніяк до цього не мають відношення.Звісно,для популяризації карпатки я так розумію це бізнес-стратегія розхвплити свій товар,це нормально.👏👏👏

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Мова йде про колосальні ризики і майбутні проблеми від використання гібридних бджіл і необхідності чистопородного розведення. І тема карпатски тут ні до чого. Те ж саме стосується будь-якої місцевої популяції бджіл, що належать до окремої породи. Ми ще не усвідомили дстеменно того рівня загрози, яку пасічники самі для себе створюють, купуючи Бог вість зна що і звідки.

@user-ls3iv6bc3e 3 жыл бұрын

Як завжди , все пізнавально і корисно хоч початківцю , хоч "бородатому"👍

@user-ho2bu1mw6e 3 жыл бұрын

Зараз на пасіках на перший план висувається нова проблема, - ослаблення і загибель бджолиних сімей від вірусних інфекцій. І якщо до цього часу основним розповсюджувачем мікроорганізмів був саме кліщ Варроа, то зараз зараження сімей відбувається все більше горизонтальними шляхами. Та пасічники продовжують одержимо боротися тільки з кліщем і про це ви, власно, говорите. Але в частині загибелі однієї з пасік в Кіровоградській області, приймаєте видиму ознаку (різнопороднiсть бджіл) за справжню причину втрати пасіки. З повагою до вашої праці, Олександр.

@user-ho2bu1mw6e 3 жыл бұрын

@@honeyrivne9984 Так я відвідую ваш канал, але проблему вірусних інфекцій ви не обговорюєте в належній мірі.

@user-wi2is7yk8t 3 жыл бұрын

Весной не обрабатываю а только в конце июля-----начале августа после откачки. В это время самая большая заклещенность и что бы дальнейшее потомство пчел было здоровым и выращивало поколение в зиму я применяю только импортные полоски нашим Укр. или РУС не доверяю.Это как правило. Осенью мужского клеща нет остаются маленький процент клещей--женского пола они на пчеле т.к. нет расплода и поэтому я применяю бипин один иногда два раза в разумных пределах. Иногда использую АПИ МАКС но редко . И лет 20 нет проблем.Зимуют на меду с подсолнечника всегда.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

З Вашого допису відчувається, що мислите аналітично і розробили для себе в господарстві цілком логічну і дієву стратегію боротьби з Вароозом. Цього ж бажаю і іншим пасічникам.

@user-eo6qd3lw4b 3 жыл бұрын

Здравствуйте, а вы с энтеронормином знакомы?

@user-kd5ww7ry7e 3 жыл бұрын

Навідь два роки користувавсь. Після спілкування з Евгеном Руденком просякнувсь сумнівами і перестав купувати.

@ivanviunytskyi2626 3 жыл бұрын

Дякую за змістовні поради , і цікаву лекцію .

@user-bq2su2zl9c 3 жыл бұрын

Голос, мова заворожують. Що ж до бджільництва, то є пробіли. Навіть для початківців.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

якщо є конкретне зауваження, висловлюйте його.... Все інше відноситься до розділу "навожу напраслины".....

@user-bq2su2zl9c 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r визначення закліщеності не єфективне. Якщо в пробі не було кліща це не значить що його не має взагалі. Необхідно по кінцю сезону видалити розплід і тоді вже займатись видаленням кліща. Всього в коментарі написати не можливо. якщо пасіка кочова доводиться знімати кліща на протязі сезону, з практики. В даний момент на стаціонарі , така необхідність відпала. Всього Вам найкращого.

@user-om7ll5fg9o 3 жыл бұрын

пробіли є в кождого пане Юрій, в чомусь він правий в чомусь під знаком питання для декого ,як на мою думку про використання хімії він частково правий, я до прикладу впродовж сезону обкурюю бжіл рослинними препаратами (сухий хрін в сполученні з червоним перчиком кліщ цього боїться.

@sania23410 3 жыл бұрын

Дякую, дуже корисно

@asdasdasdasasf1407 3 жыл бұрын

Мудрий підхід , а саме над цим питанням замислився і ось відповідь " що занадто то нездрово". І це чую не від одного старого пасічника -практика .

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Доволі часто зі своєї практики переконувався, що для бджіл людина може дуже легко несвідомо принести більше шкоди, аніж користі через, як би то не дивно звучало, велике бажання зробити добру річ.

@asdasdasdasasf1407 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r Я радий і вдячний ,що є такий сайт , він чимось нагадує татові старі журнали "пчеловодство" там до речі теж було багато сказано про те , що наше завдання полягає не вчити бджолу ,а самим вчитись у бджіл .З повагою до вашої праці і дякую за своєчасні поради.

@user-te2oj7sk1g 3 жыл бұрын

Спасибо, очень полезное видео. Подписался.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Раджу паралельно ознайомитисі і з іншими нашими фільмами на цю тему kzfaq.info/get/bejne/gqhkhM-Z3sjJeZs.html kzfaq.info/get/bejne/hriinciT3MrblIE.html та додатково kzfaq.info/get/bejne/idupZ5OB356mp40.html

@Anton_Konoval 3 жыл бұрын

Я знайду такі ж легенди "про двох братів" з протилежними результатами. Думав у Вас більш критичне мислення. Чистопородне розведення бджіл, карпатка і Кіровоградська область то геть не тотожні речі!

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Біда саме в тому, хо наведений мною приклад це не легенда, а сумна проза нашого життя і, що найгірше, смертельний вирок нашим місцевим українським бджолам......

@user-zr8ej8ts5r 3 жыл бұрын

Бред сивой кобылы , вы только путаете людей перетягивая одеяло со своей карпаткой , приведу абсолютно противоположные результаты ( и не один ) - карпатка выхдохла , а гибриды бакфаст и другие миксы отлично выжили , у миксов и здоровье и объём семьи и продуктивность выше , при этом обработка щавелевой было в одном случае больше , в другом меньше , а аксиомы какая порода и регион для клеща вообще не существует .

@user-kd5ww7ry7e 3 жыл бұрын

@@user-zr8ej8ts5r На Дніпропетровщині великий відхід бджіл всяких порід, ще з осені.

@user-nq4fv7bg8q 3 жыл бұрын

251 👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍

@user-vx6vg4by9m 3 жыл бұрын

Згідний, що метизація різними породами, в любому випадку погано ! Я за місцеву породу! Зформовану віками! Дякую за відео! Привіт з Чорткова!

@user-if6bs1hu3q 3 жыл бұрын

це скоріше мудрі роздуми . але їх швидше за все вислухають і так уже мудрі . молодим і початківцям корисніше та зрозуміліше пошагова інструкція . варто було б для них сказати - я роблю так і так . тоді то й тоді . для того то й того . роби як я і будеш розумний і гарний . початківцям саме те .

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

В галузі бджільництва (і не тільки) виживуть перш за все думаючі пасічники. Тому мімікрію не вітаю.

@user-br9el7kj4p 3 жыл бұрын

У мене бакфаст, 10 сімей, зимівля 100% на соняшнику + 5кг цукру! Порода як і погода має максимум по 10% впливу на зимівлю, решта 80% на бджоляреві!

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Ваша впевненість в успішному результаті була б аргументованою, якщо б ви могли завірити своїх колег і досвідчене товариство про те, що працюючи зі своїм бакфастом у вас і в F1 і в F2 і в F3 поколінні прямих нащадків буде такий самий успіх, як і зараз. Тоді як пасічники, що намагаються (правильне слово, в тому числі їз - за таких як ви) використовувати чистопородне пасічникування - 100% можуть гарантувати позитивний результат і сьогодні і завтра і не соромно їм буде своїм дітям і онукам в очі дивитися........

@user-br9el7kj4p 3 жыл бұрын

@@user-db7fd8fl1r у мене гарно перезимували F1, F2, та F3 а по іншим характеристикам порівнювати беду на прикінці цього сезону! До речі рекордистка минулого сезону (F1 ) принесла 160кг товарного меду, в зиму пішла на 8ми рамках!

@lodleed 3 жыл бұрын

дякую, здоровий глузд та мудрiсть да будуть з нами усiма.

@user-px5dd8ul9b 3 жыл бұрын

Шановний Віктор.Я з вами абсолютно згоден.У наш час кожний українець мусить бути озброєний.З повагою.

@user-tn8ks3wr1c 3 жыл бұрын

👍👍👍🎉🎉🎉

@user-jl4yy4jq6d 8 ай бұрын

по одному випадку робити висновок це для науковця якби не солідно

@Vasili-sadovod Жыл бұрын

Грамотно сказано про обработки. А вот то что идёт потеря мёда от трутней, это полнешая глупость прочитанная в книге. На то есть опыты, когда одну часть семей пчеловод оставил чтобы они выращивали трутней, а на другой части семей вырезал трутневый расплод. В итоге сезона, те семьи у которых вырезался расплод, собрали на несколько кг меньше мёда.

@user-db7fd8fl1r Жыл бұрын

Все вірно. Трутні важливий стимул роботи бджіл.

@mytryy 3 жыл бұрын

Недовго дивляться - бо дуже багато тексту. Скорочуйте, бо ми зараз живемо в інформаційному потоці, навіть урагані - часу на довгі ролики-лекції немає. З повагою і подякою за поради.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

@user-dj3pj6yc8t 3 жыл бұрын

Віктор Васильович щиро дякую Вам, за те що витрачаєте свій дорогоцінний час на повчальні відео.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Так, дійсно, часу вільного завжди бракує. Але даючи загальнодоступну відповідь на подібні запитання (і через телефонні дзвінки також), я також економлю свій час.....

@user-zn3qx8ci3w 3 жыл бұрын

К СЛОВУ о братьях ,у которых рядом пасека, там походу конкуренция и кто то кому-то травонул... есть ещё "сучка валет" которая потравит и не подумает, то есть те кто вместе с братами, родственники,жоны и т.д. вы с таким встречались? А ОСТАЛЬНОЕ ТО МЕЛОЧИ !

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Відповім по-закарпатськи: "Не думаву"....."Не думаву".... :)

@olexandrviktorovich7239 3 жыл бұрын

Щоб дивитись до кінця треба роліки заливати до 5 хвилин.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

На жаль, подібні слова з раціональними порадами в подібних попередніх відео без грунтовної подачі не отримували достатньої підтримки і сприйняття....

@user-iv4cr3ox8e 3 жыл бұрын

@beeoleg2878 3 жыл бұрын

Найкращі полоски Байварол і Екопол в комплексі.

@user-nu4vy2zv8i 3 жыл бұрын

Добрий день. Кожне відео кажуть що воне нудне. Вибачте але висновки треба робить. І друге карпатка на кіровоградщині це як

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Складне запитання Ви даєте. Відповідь неоднозначна мала б бути..... Але зберігати і працювати над покращенням УС потрібно. Алгоритм правильних послідовних і системних дій в цьому напрямку на робочій групі(по закону про бджільництво) є напрацьований. Але чи високого рівня клерки візьмуть щось з того до уваги при затвердженні необхідної юридичної бази - то вже питання......

@ololometer536 3 жыл бұрын

Чим обробляти, чим обробляти... Мільйони років бджоли жили без обробок. Вчора люди ще з палицями бігали за момонтами, а сьогодні лізуть до бджіл і вчать їх жити. Поки що людина нічого хорошого для природи не зробила - тільки шкоду. Проблеми з кліщем немає, вона тільки у людських головах.

@user-bu7kv9gz1q 3 жыл бұрын

Спасибо большое.

@jaroslavandriiv2259 3 жыл бұрын

На двісті процентів згідний.Бачу металічні підставки. ЗРОБІТТЬ ОГЛЯД.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Вже зроблено kzfaq.info/get/bejne/o5NnarBnnNTOfKM.html

@user-sc5se5it6m 3 жыл бұрын

Сказка ваша понравилась о двух братьях.Но не убедила.На счет химии полностью поддерживаю.Есть масса органических препаратов не менее эффективных против клеща,но не имеющих таких побочных действий как у ядов.

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Поділіться з колегами, будь ласка, які саме органічні перпарати у Вашому використанні мають таку ж високу ефективність як хімічні перпарати?

@antoshachehonte6693 3 жыл бұрын

Робоч1 бджоли в1дходять ,а в матки х1м1чний залишок.

@niknikov5403 3 жыл бұрын

Бред. В начале сказал что ОДИН из пасечников обрабатывал много, а затем вывод - у него пчелы не той породы. Доктор по телефону поставил диагноз что белорус и поляк умрут от портвейна, украинец выживет.....

@user-db7fd8fl1r 3 жыл бұрын

Обробки возгонкою щавлевої кислоти використовували обоє братів. Різниця в тому, що втратив бджоли саме той, що передозував щавелькуі паралельно практикував гібридний мікс бджіл. Вивчіть плачевний досвід неконтрольованої гібридизації українських бджіл, зокрема кавказькими бджолами, в 60-70 роках.

@niknikov5403 3 жыл бұрын

Так у него пчелы пропали от передозировки или от того что породы отличные от карпатки?