А чи знаєте Ви що недалеко від Львова є справжня тектонічна печера? Добратися туди можна машиною чи навіть на велосипеді а поруч є гарне озеро та ліс для відпочинку. Вхід в печеру знаходиться високо на скелі і всередині цілий рік живуть кажани! Місце унікальне та непопсове. В печері, навіть, були виявили кістки мамонта та інших викопних тварин. І це все за якихось 50 км від Львова! Весь опис є тут rdzs.org/pechera-mamontova-ko...
Для відвідування печери жодного спеціального спорядження не потрібно, головне мати голову на плечах. А якщо вагаєтеся - то пишіть в тур-клуб Манівці, вони Вас проведуть. А зараз гайда в онлайн екскурсію печерою “Мамонтова-Когутя”!
Печеру “Мамонтова - Когутя” відкрив Михайло Палюх. Він мені подзвонив і сказав що знає печеру коло міста Розділ (~50км) на Миколаївщині. Я, спочатку, був не повірив: звідки на Львівщини можуть бути печери! Результатом цієї мандрівки стала стаття в газеті. Було це в 2012 році.
Печера має чотири великих і кілька малих залів, кількасот метрів ходів між ними, та, навіть, свій “роддом”. Загальна довжина розвіданих ходів сягає під 200м. Для їх проходження прийдеться використати практично всі види гімнастики, що застосовуються в інших печерах, включаючи розпорки та лазання на боці.
Печера має багато бокових глухих відгалужень і кілька перспективних напрямків для її розширення. Пам’ятаймо, що практично всі сучасні печери колись були кількома невеличкими залами. А потім вже потрохи збільшувалися.
Тарас Білошицький активно опікується даною печерою та навіть водить сюди групи дітей. Він і дав їй назву «Мамонтова-Когутя» в честь Когута Гнатіва, місцевого краєзнавця. А також кісток що були там знайдені.
Печера Мамонтова - Когутя це, здебільшого, нагромадження скельного каміння. Кристалів в ній не виявлено. Зате тут живе багато кажанів. Ми були нарахували коло двадцяти. Взимку їх краще не турбувати, а то загинуть. А от влітку вони самі пурхають в тебе над головою.
Ми відвідали всі головні зали і ходи. Один з них має достатньо плоских поверхонь для ночівлі. В дощ тут буде сухо а взимку - ще й тепло. Разом з фотографуванням, це нам зайняло годину часу. І, повірте, воно того вартувало, аби сюди їхати!