ох, як і гарно. душа співає!!!

Дуже приємна, вельме гарна пісня.

надзвичайно гарно

Дуже добре що хороший звук, чистий

Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув карі очі... Повій, вітре, опівночі. Між горами там долина, В тій долині є хатина, В тій хатині - дівчинонька, Дівчинонька-голубонька. Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця, Край віконця постіль біла, Постіль біла, дівка мила. Повій, вітре, тишком-нишком Над рум’яним, білим личком, Над тим личком нахилися, Чи спить мила, - подивися. Чи спить мила, чи збудилась, Спитай її, з ким любилась, З ким любилась і кохалась І любити присягалась. Як заб’ється їй серденько, Як зітхне вона тяженько, Як заплачуть карі очі, - Вертай, вітре, опівночі! А якщо мене забула І другого пригорнула, То розвійся край долини, Не вертайся з України!.. Вітер віє, вітер віє, Серце тужить, серце мліє, Вітер віє, завиває, З України не вертає. Submitted by Steve Repa on Mon, 13/02/2017 - 06:45

Это любимая песня моего деда, сколько помню пел ее всегда, а сейчас наверно в гробу переворачивается

Шкода, але відеоряд поданий безсюжетно. Пісня окремо, зображення окремо. Пісня для чоловічого виконання . Ціхоцька тут зайва.

Це не вся пісня

Жахлива орфоепія в дами. «на Фкраїну, де покинуф»...