16 листопада у галереї ЛНАМ відбулася зустріч із професором Альфредом Максименком, який розповів про перші проекти відеоарту, реалізовані у Львові на початку 1990-х рр.
Альфреда Максименка можна сміливо назвати культовою постаттю сучасного українського мистецтва. Він одним із перших розпочав працювати у нетрадиційних концептуальних напрямках та свого часу зробив революційний прорив у розвитку мистецької освіти.
З 1994 року на кафедрі монументально-декоративного живопису ЛНАМ розпочала функціонувати перша навчально-творча майстерня А. Максименка, де реалізовувались найбільш сміливі, експериментальні ідеї, вільні від освітніх стереотипів та адекватні європейським мистецьким процесам.
Перегляди та захисти дипломних робіт майстерні Максименка були відкритими для громадськості, збирали «аншлаги», провокували активні дискусії та стали великим проривом для свого часу - часу великих культурних трансформацій початку 1990-х рр. У процесі активної творчої та педагогічної роботи викристалізувався унікальний творчий метод А. Максименка, який отримав назву «актуальний академізм» (АКТАКАД).
Саме Альфреда Максименка можна вважати основоположником українського відеоарту. На початку 90-х він підтримав новаторські ідеї молодих художників (студентки Ганни Куц та Віктора Довгалюка, випускника ЛДІПДМ) та запропонував трансформувати їх у відеоарт. Перші проекти, («ХРЕСТИ» 1994 р., «Я Є ЧАС» 1995-1996 рр.), відзняті А. Максименком, мають велику культурно-мистецьку цінність, отримали визнання на міжнародному рівні, увійшли до відкритого українського архіву медіа-арту та були каталогізовані у Берліні.
Альфред Максименко продемонстрував перші українські відеоарти, розповів про історію їх створення, концепції та виклики того часу. Подія викликала значний інтерес, зібрала велику кількість гостей, які мали унікальну нагоду відкрити для себе маловідомі факти про зародження українського contemporary art.
/ gallerylnam