Ганна Барвінок (насправді - Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш; 5 травня 1828 - 6 липня 1911) - українська письменниця. Ще один псевдонім - А. Нечуй-Вітер. Дружина Пантелеймона Куліша, сестра Василя та Миколи Білозерських.
Олександра Білозерська - сестра українського громадського та літературного діяча, журналіста Василя Білозерського, українського фольклориста й етнографа Миколи Білозерського, а сестра Люба була коханою та музою Віктора Забіли (хоча вийшла заміж за поміщика Івана Боголюбцева).
Олександра навчалась у приватних пансіонах (село Кропивне на Полтавщині, місто Конотоп).
Ганна Барвінок зі своїм чоловіком, 1877 р.
Білозерська 15-річною познайомилася з майбутнім чоловіком. Пантелеймон Куліш був старшим за неї на 9 років. Підтримувала дружні контакти з Тарасом Шевченком, залишила про нього спогади (він також був найкращим другом Василя Білозерського і старшим боярином на весіллі Кулішів).
Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства й арешту чоловіка народила мертву дитину, більше дітей не мала. Виїхала до Тули, слідом за засланим чоловіком.
Від 1854 жили в Петербурзі.
Ганна Барвінок у 1907-1909 рр.
1883 - подружжя Кулішів оселилося в Мотронівці.
Коли згорів рукопис українського перекладу «Біблії», над яким Куліш працював 25 років, умовила його почати роботу заново.
Брала участь у розвитку філософії, ґрунтованої на українській державності.
По смерті чоловіка продала садибу в Мотронівці, щоби видати його творчу спадщину. Її зусиллями видано найповніше досі зібрання творів письменника.
Похована поряд із чоловіком у Мотронівці.