"Історико-культурний комплекс: «Буша» та Гайдамацький яр (V-XIX ст., Ямпільський та Чернівецький р-ни)"
Сценарій, режисура: Олена Мортко
Відеограф: Костянтин Сніцар
2009
"Найяскравішими для Буші є сторінки визвольної боротьби з шляхетським поневоленням. І їх не можна забувати. То були події кінця XVII ст. Пізніше про них напише Михайло Старицький у драмі «Оборона Буші» та повісті «Облога Буші». Тільки- но було підписано Переяславську угоду, Буша стала прикордонним містечком Брацлавського полку. Її фортеця напрочуд нагадувала Кам»янецький замок, тому й називали Бушу «Малим Кам’янцем». У листопаді 1654-го до Буші підійшло 60-ти тисячне військо на чолі з коронним обозним Стефаном Чарнецьким. Сили були нерівними. Бушанський загін очолив сотник Зависний та повстанець Гречка. Обох було вбито. Тоді, за переказами, командування гарнізоном прийняла на себе вдова сотника Мар’яна. Здаватися не хотів ніхто. Місто горіло. Проте, горді та волелюбні бушанці обрали смерть замість ганьби. Козаки і всі, хто міг, кидалися в останню рукопашну, жінки з дітьми йшли в палаючі хати. А ї Мар’яна, пригортаючи до грудей немовля, підпалила пороховий погріб і загинула з ворогами під уламками каміння. Із 16-ти тисяч козаків та мирних жителів в живих не залишилось нікого…На той час це були нечувані жертви. Зруйнування Буші повністю розв’язало руки шляхтичам. Переяславську угоду було забуто, і польське військо без перешкод увірвалося на Брацлавщину. У ті місяці між Дністром та Бугом було винищено 130 сіл та містечок…"