ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ. Економічна історія та її підходи. Вплив кріпацтва на сучасну економіку.

Рет қаралды 44,240

3 ай бұрын

Задонатить на стрімі: shynkvas-naddniprianskyy.diak...
💸Підтримати проект: www.buymeacoffee.com/wildfoxfilm
5168 7456 0818 4880 - Master Card (ПриватБанк)
PayPal: wildfoxfilm@gmail.com
Разом з разом з Богданом, адміном тг каналу "Вісті економіки" розкажемо вам про економічну історію. Що буде якщо поглянути на минуле з позиції.... грошей? Як змінювався економічний світ людей 18, 19, 20 століть і, яким чином він вплинув на наше з вами сьогодення? Ми розглянемо основні теорії, розкажемо про кращі на сьогодні твори і авторів. А ще - відповімо на питання: чи сильно вплинуло на сучасну економіку - кріпацтво!
ТГ канал Богдана "Вісті економіки": t.me/vistieconomiky
"Розкажу Історію" в ТГ: t.me/wildfoxhistory
💙Фейсбук - / wildfoxfilm
#history #історія #ukraine

Пікірлер: 50

@AnarchoReptiloidUa 3 ай бұрын

Дуже цікаво, дякую вам обом. Коментар на підтримку відео, автора та каналу. 😎😎😎

@vmir6522 3 ай бұрын

На жаль, у історичній науці, особливо у публічній, занадто мало місця відводиться для економіки.

@A-kak-po-vashemu-hodit-Kon_ 3 ай бұрын

А это причина почти всех войн и захватов территорий. Ну, и конечно, из-за бабс.

@marginalrazginal6301 2 ай бұрын

@@A-kak-po-vashemu-hodit-Kon_ Саме такс. )

@vasyl_hoshovskyi Ай бұрын

Я думаю, що це про традиційне вивчення історії в Україні, бо якщо послухати Снайдера, то там економіка нерозривно пов'язана і є найчастіше ркшієм історічних подій. Брати Капранови, до речі також на це звпжають.

@SOTAmaster777 2 ай бұрын

Дякую любі наші історики за приємне відео - цікаво, корисно. Дивимось, слухаємо.

@Mitya_Cherkes 2 ай бұрын

Дякую. Велика Вам подяка.

@user-jy1wf1fh3u 3 ай бұрын

Дуже цікава тема. Переглянула запис на одному диханні , не відволікаючись. Загалом, теми на стику різних наук можуть бути дуже цікавими. От наприклад, можна проаналізувати історичні будівлі та старовинні інфраструктурні об'єкти (віадуки, канали, копальні і т.д) с точки зору сучасного будівництва та матеріалів. Або розвиток металургії і озброєння. Або хімії. Успіхів і цікавих гостей.

@missliz9022 2 ай бұрын

Не забувай- мо своє,рідне поняття [межа] . Межа поміж Кривдою та Правдою,- є реальна історія із межою часу в дії,із межою часу разом із хаосом,із межою часу від Радости до згасання надії...

@olegmakey 2 ай бұрын

Дякую за якісний україномовний контент, намагаюся завжди коментувати, підтримувати і поширювати

@marginalrazginal6301 2 ай бұрын

Йа-йа дас іст фантастішь !!!

@anatoliisamoilenko7390 3 ай бұрын

Дякуємо за відео! Хай квітне україномовний ютуб і Україна 🇺🇦🇺🇦❤️❤️💪 топ контент 💪

@user-xo1tm4yd8h 3 ай бұрын

Цього разу дочекався кінця стріму

@MiroslavVolnitsov 2 ай бұрын

Чудовий стрім, дякую)

@user-rt4im8us7e 3 ай бұрын

О-о-о, нове відео під'їхало.

@user-vi8gk3tm6k 3 ай бұрын

Коли ви розглядали таблиці з різними відсотками кріпацтва по повітах,мені згадалося одне з відев каналу "Хащі",де вони порівнюють села за Збручем,де кипить життя і села східніше Збруча,де полишалось по кілька десят пенсіонерів,а хати заростають лісом

@user-rv9se9sq3h 2 ай бұрын

Великий лайк від любительки математики

@marginalrazginal6301 2 ай бұрын

Треба більше комментів. Пальцевніс це чудово, але каммент то каммент.

@user-vg6ek6et2b Ай бұрын

😂🎉🎉🎉🎉😂😂😂

@SOTAmaster777 2 ай бұрын

👍😎💙💛

@Zhuravskyj 3 ай бұрын

А от цікаво було б порівняти розвиток у міжвоєнний період, наприклад, Дрогобицького економічного регіону з якимось "сталіним-індустріалізованим" регіоном України. Хоча б за зростанням валового продукту, бо за рівнем добробуту населення і так зрозуміло на чию користь результат буде.

@user-xy7ws8ep2m 3 ай бұрын

Цікаво було б порівняти, що мало більший вплив на економічну активність зараз відсоткова частка кріпаків чи голодомор.

@marginalrazginal6301 2 ай бұрын

Адам Сміт постулувава рушієм єкономіки конкуренцію, чи ви згодні з цією її моделлю?

@nitzerebb2581 15 күн бұрын

@user-vg6ek6et2b Ай бұрын

Є версія,що слово кріпак не означає те,що ми тепер вкладаємо в це слово.Насправді,кріпак тільки чоловічого роду,це людина,яка жила і обслуговувала крєпость.Це слово не російське,а старорУське,від слова РУсія.На планеті було дуже багато зіркових крєпостей,в нашому розумінні ,фортів,.Ці крєпості не виконували оборонну функцію,а якусь технологічну.,поки що нам не відому,є багато версій.Найбіль ше цих крепостєй було в Києві,аж сім.До цих пір збереглися її сліди,зокрема ,на подолі видно її промені -кути.Щоб вам було більш зрозуміло,про що йде мова,то погугліть звездная крепость Елваш в Пртугалії.Вона найкраще збереглася до наших часів.А кріпак в нашому розумінні це раб.

@Zhuravskyj 3 ай бұрын

Виходить, після революції кріпаки стали колгоспниками, а державні селяни - радгоспниками?

@nazar6914 3 ай бұрын

можливо якщо пан богдан компетентний в економіці з 1890-х по 1920-х. з концентрацією на першій світовій.

@VictorGarbar Ай бұрын

я перепрошую! як би людиськи ухвалювали свої рішення в умовах отримання повної інхвормації… вони не ухвалили б жаднеґо рішення! ;)

@marginalrazginal6301 2 ай бұрын

Згоден, ефір у Соловьова це симптом, який не можна залишати без уваги при постановці діагнозу.

@SemenovOV 2 ай бұрын

дуже дивна карта чорноземів, якщо чесно. Херсонської області нема. Та й Луганської. Там подивіться бойові відео - там добрячий грунт. Який жеж він тоді там?

@marginalrazginal6301 2 ай бұрын

Де там? В Херсонскій, як на мене, піщані.

@marginalrazginal6301 2 ай бұрын

Еконміка відноситься до точних наук чи гуманітарних?

@user-rv9se9sq3h 2 ай бұрын

Вроід більше до точних)

@rekianime 2 ай бұрын

Крусы сильно проще по сравнению с Европой. Европа многослойная, в нее можно год играть и все еще не врубаться в некоторые механики. Но иногда подкидывает такое западло, что кажется, будто высшие силы просто троллят тебя.

@marginalrazginal6301 2 ай бұрын

Чи спільним є корінь "еко" в термінах екологія і економіка?

@user-rv9se9sq3h 2 ай бұрын

Так Екос, з давньогрецької означає дім, житло, навеолишнє середовище 3 секунди гугління

@robertrudenko5897 3 ай бұрын

Дякую за стрім. Сьогодні чекаємо про русо-варангів. Згадаємо записи полководця Кекавмена, який згадував Імператора Варангії. У норвегів тоді були лише конунги та ярли. Тобто, Кекавмен мав на увазі Ярослава Мудрого, якого нормани прозвали скупим.

@A-kak-po-vashemu-hodit-Kon_ 3 ай бұрын

Какав мэн? Сильно.

@robertrudenko5897 3 ай бұрын

@@A-kak-po-vashemu-hodit-Kon_ Мля, Кекавмен - полководець-бунтар, який вів свій особистий щоденник приблизно 1000 років тому...

@A-kak-po-vashemu-hodit-Kon_ 3 ай бұрын

@@robertrudenko5897 , понимаю, как вам удалось, товарисч, прочитать его записи в дневнике, это же полнейшая невоспитанность, это же интимные и глубоко личные записи? Выражаю вам свой протест.

@A-kak-po-vashemu-hodit-Kon_ 3 ай бұрын

@@robertrudenko5897 , сегодня прочитал я о нём, но он не был полководцем, а был при полководце.

@user-xm8kw4xc2z 3 ай бұрын

передаю привіт повелителю букв, який робив прев"ю

@robertrudenko5897 3 ай бұрын

Ага, один такий "повелитель" у слові "прев'ю" вліпив замість апострофа якусь лажу, і нічого, нормально. 🤣

@A-kak-po-vashemu-hodit-Kon_ 3 ай бұрын

@@robertrudenko5897, а другый нэ змиг определить "кавычки пополам ".

@user-kr3rj7yx1q 2 ай бұрын

КріпаЦтва

@napoleonborntoparty5437 3 ай бұрын

Цікава тема

@BRAVOUKRAINA Ай бұрын

Боже, які тупі розмови панів які ніколи не працювали 10 років на касі супермаркету і геть далекі від істини розвитку економіки. В Європі ніколи не було гарної землі чорнозема крім України та Словаччини. Навіть польська продукція везеться з України і це відбувається більше 80 років. А казати про якісь старі установи на день сьогоднішній це взагалі відверто знущання над тим розвитком мозку який був краще ніж сьогоднішній бо сьогоднішній це слова а на ділі життя дикунів які не в змозі робити нічого якісного а тільки китайський непотріб бракований купляти бо китайці не продають свою якісну продукцію масово в інші країни.

@Ivan_Bagrjany 2 ай бұрын

Може "кріпацтва"?

@user-xn9in8to8m 3 ай бұрын

Тэма цікавая, але высновы спрэчныя. Разлікі не бяруць да увагі тое, што за саветамі эканоміка залежыла не ад аб’ектыўных фактараў, а ад планаў “зверху”. Да прыкладу у 18-19 стагоддзях Полацкі павет быў эканамічна занядбаны у параўнаньні з адносна удалым суседнім - Лепельскім. Аднак за саветамі быў пабудаваны Наваполацкі нафтаперапрацоўчы завод. Узьнікла месцкая агламерацыя амаль на 200 тыс насельніцтва, спрацаваў мультыплікацыйны эфект. І вынік навідавоку.