Дякую великому Кобзарю, Пророку за сильні слова, а вам-за виконання!

Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась, Чи ти діточок непевних Звичаю не вчила? "Молилася, турбувалась, День і ніч не спала, Малих діток доглядала, Звичаю навчала. Виростали мої квіти, Мої добрі діти, Панувала і я колись На широкім світі.

Відео знято біля памʼятника Тарасу Шевченку у Львові.

«Світе тихий, краю милий, моя Україно!»-(«Розрита могила»). Вірші Тараса Шевченка, музика Анатолія Житкевича.

Мій край --- барвистий, як вінок, там пахне без і м'ята. Там квітне вишнями садок, криниця коло хати. Там мальви хвіртку обняли, мов кралі в оксамиті. І в кожній хаті -- образú, у рушниках сповиті. Мій край -- то золото в полях, скоринка паляниці. То руки бабці, в мозолях і запах медуниці. Там небо кольору квітòк, отих, що незабудки. То край заквітчаних хустòк, і закарпатські дудки. То край мережок, вишиття, намиста і дукатів. Там на Різдво завжди кутя й колядка коло хати. Там на Великдень -- крашанкù і пàсок розмаїття. Там маків дово-пелюсткù, як спомин крізь століття. То край прадавніх кобзарів де мавки оживають. Старі легенди міста Львів... І дзвони, що співають. Мій край -- то щебет солов'я, колиска мрій дитячих. І рід козацький. І сім'я. І стук сердець гарячих... То край лелек і журавлів, калини і тополі. То край нескорених синів, що йдуть крізь терн до волі. Там люди добрі, не лихі, там Бог дивà малює. Молитви матері -- святі. Любов в серцях панує. Мій край -- найкращий із світів. Як оберіг. Єдиний. Свята земля моїх дідів, під стягом жовто-синім. 16.05.2022 Людмила Галінська

Слухаю в далекій республіці Ірландії

Не пощастило нашому народу. Дав Бог сусідів, ласих до нашесть. Забрали все - і землю, і свободу. Тепер забрати хочуть вже і честь. Ми вже мов корінь для чужої брості. чужинських понаклепано гербів. Тепер у нас господарями гості, вони людей тут мають за рабів. Сусіди з півдня теж кривоприсяжні, З ордою прийде помагати хан, - з них має всяк сириці десять сажнів, щоб тут же й людність брати на аркан. Сусід північний, хижий і великий. Дрімучий злидень, любить не своє. Колись у греків Янус був дволикий. А в цих орел двоглавий. Заклює. Оце таке - якщо не там, то звідтам. Гінці прибудуть - снились лебеді. Московський дяк знімає шапку літом чи так і ходить в шапці й бороді? Було, приїде, од царя вдостоєн, все до Москви схиляє на поклін. А прізвища! Неплюєв. Портомоїн. Старухин. Єхинєєв. Бутурлін. Та все усіх об'єднують, та з миром. Ці об'єднають, тільки попусти. То їхня слава приросла Сибіром, а це вже нами хоче прирости... Ліна КОСТЕНКО уривок з історичного роману «Берестечко»

Вітаю. Гарне виконання. 👍🎼

Гарне виконання