Svarog Light - Роздуми /10/ потойбічний світ

Рет қаралды 3,561

Жыл бұрын

Деякі моменти з власної історії , й зустріч з цікавими явищами.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
🔥Tik Tok ---- / svaroglight
🔥Facebook ---- / svaroglighte. .
🔥Instagram ---- / svaroglight
🔥LinkTree ----- linktr.ee/svaroglight
🔥Universe Eq (Альбом)
open.spotify.com/album/4r4qvk...
itunes.apple.com/album/id15679...
🔥Сон дрімотка
itunes.apple.com/album/id16515...
open.spotify.com/album/62XGzg...
🔥Обряд громозамовляння
itunes.apple.com/album/id16514...
open.spotify.com/album/5rvnNs...
🔥Amanita Muscaria
/ amanita-muscaria-ep
open.spotify.com/album/36I89w...
🔥Starовина
/ star%d0%be%d0%b2%d0%b8...
open.spotify.com/album/1XhFwG...
🔥Мавка
/ %d0%bc%d0%b0%d0%b2%d0%...
open.spotify.com/album/74OWe1...
🔥Житечко
music.apple.com/us/album/%D0%...
open.spotify.com/album/40GkRY...
🔥Жрець
open.spotify.com/album/5xVyRd...
music.apple.com/us/album/%D0%...
Допомога каналу, подяка за працю:
4149 - 6293 - 5909 - 6138 Приват
4441 - 1111 - 3036 - 3165 Mono
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
✨Важливі фільми :
🔥Відгомін забутого неба • Відгомін забутого неба...
🔥Володимир Данилейко, роздуми про глобальну місію України, про суть нашої космічної культури! • Володимир Данилейко, р...
🔥Час Водолія • Час Водолія / 1997р
🔥Історія Кубанських Козакв Українців • КУБАНСЬКІ КОЗАКИ
🔥З мороку тисячоліть • ''З мороку тисячоліть''

Пікірлер: 60

@SVAROGLIGHT Жыл бұрын

❤Допомога каналу, подяка за працю: 🎸Збір на муз. інструмент: send.monobank.ua/jar/r5HnrQaqe 💳 Mono 4441 - 1111 - 3036 - 3165 💳 Приват 4149 - 6293 - 5909 - 6138 Privatbank SWIFT 5168 - 7520 - 8378 - 2345 Buymeacoffee☕🍫 bmc.link/svaroglight Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси: kzfaq.info/love/9WeAgKN5PL_QJV0hRrgwjAjoin

@allaeasyk2408 Жыл бұрын

Домовий хоче турботи , уваги людини , ласки , трохи енергії , тепла . Коли я жила в дерев'яній старенькій хатинці , топила дровами , я відчувала величезну силу і почуття задоволення життям , І була вдячна Богам , Отцю Богу , Святому Духу і Матері Природі Матерії , Богині Життя ...На столі , і під столом теж , завжди стояло ВСЕ : і молоко , і все інше . Чомусь мене ніхто не лякав , ніякі духи , демони чи ще хтось , крім живих реальних людей , типу своїх , яких хоч їжею не годуй , хоч хлібом не корми , а дай лиш потріпати комусь нерви , почіплятися , розіграти , обдурити і злякати дай , і взагалі щось дай , особливо коли стемніло , а їм якби лиш подуріти ото ... Домовик мабуть таки жив у мене , і був задоволений , бо худоби і птиці , рослин , дерев у мене було повно , все було здорове , здоровенне все росло , було плодовите , родюче ... Поки на все моє не прзаздрила донька батюшки Василія . Бо вона стала тоді хоч і не головою , не старостою села , так зате хоча б землевпорядником . А землевпорядникам все рівно , як буде потім вам з дітьми і домовиками вашими , їм все рівно , навіть якщо там у вас будуть жити Білосніжка і семеро гномів і в додаток ще й бурятський і тібетський далай-лами . Їй те все рівно : їй хочеться , щоб на місці твоєї хати було якесь непорозуміння , кабак якийсь , кафе чи готель , от і все . Ось так я і перестала боятися духів , померлих чи ще якесь мракобісся. Я мала в хаті малих дітей і добре орієнтована була , що якщо нас оберігають всі природні сили і цього і того світу , то боятися їх і тримати в своїй голові страшні картинки про них це було б немалим гріхом . Якщо мені і слід когось боятися то це живих демонів у юбках і штанях

@JuliaMyroniuk Жыл бұрын

Років 10 тому, коли я переїхала в батьківський будинок після довгого , навіть затяжного ремонту, де все було вже зроблено для життя, а от на горищі залишили безлад. Старий одяг, фото, будівельні матеріали. Не хотілося мамі вже тим займатися, хотілося пошвидше заїхати до будинку. Я в будинку мала окрему кімнату , де що ночі по підлозі біля мого ліжка капала вода. Як тільки я включала світло, звісно цей звук зникав. Після звуку капель , починався звук ходьби по горищі, наче жінка вдягнула каблуки і ходить в різні сторони. Це тривало всю ніч. Це продовжувалося днів 4. На 5 день хотілося вже дуже поспати , тому я вирішила там прибирати. Після чого почистила простір зі свічкою та пахощами шавлії. З добрим але чітким наміром звернулася до тих духів, які це робили, покинути цей простір. Або якщо хочуть допомогати, берегти наш дім і не будуть шкодити - можуть залишитися. Залишила солодощі, молока, після чого всі спали спокійно і навчилися взаємодіяти з духами дому. Відчуття було швидше - як від не упокоєної душі. Хоча можливо домовий і був тією неупокоєною душею. Цей досвід навчив мене з шаною ставитися до простору куди я приїзжаю жити. З мого досвіду, такі взаємодії - це дуже про самоусвідомлення себе, свого простору. Його наповнення, чистоти , правдивості.

@MarkitanKatya Жыл бұрын

Доброго вечора 💛 Дякую за працю, дякую що ділитись знаннями та світлом! Щодо таких духів, бачила все дитинство, страшно було. Мені це здається наче якийсь дикий страх, його не можна просто так "осідлати". Пам'ятаю були духи, домовики, були ті хто сідали зверху на людину і наче напитувалися нею, пока спить. Так бачила на братові. Іще цікаво що вони мене теж бачили, дивитись прямо в лице, здається що в очі. Були такі, які ось так от проявлялись фізично, сідали поряд, брали за руку. Спати не могла без світла. З часом мама почала водити мене по бабкам. Але це не допомагало. В церкві також нічого не допомогло, на той час батьки думати що там є щось хороше. І лиш якось знайшлась жінка, яка почистила будинок. Сказала що боятись неможна, бо вони напитуються цим страхом і приходять ще. Тож я вирішила на них кричати щоб ішли геть )) це так смішно наче. Але це точно мені придавало сил. Якось було що я відчула як покидаю своє тіло... Це було надто страшно, мені здавалось що вмираю. Але чи то за щось взялась чи що і воно пройшло. З часом я почала бачити їх все менше і довгий час нічого не відчувала і не бачила. Але ось зараз, коли працюю над своїм духовним станом весь час (хоча не багато часу, лиш декілька місяців). То почала їх бачити в дрімоті, так сказать ні сон ні реальність. І був такий що не страшно було, запитала чому прийшов, він був не мій точно. А ось тижні два назад був такий що аж дух перехопило, сильний, наче чекав щось. Цікаво, як буде далі. Тому що чим більше відкриватись інформації, тим більше підказок і весь світ стає наповнений красками. І такі от духи також частина цього світу. Вони також допомагають проявлятись нам.

@allaeasyk2408 Жыл бұрын

Не бійся , хлопче , кладовища , не бійся померлих : повір мені , якщо вмієш вірити , померлі вже не зроблять шкоди⚡бійся⚡ , хлопчик , Ж И В И Х Л Ю Д Е Й І БІЙСЯ ПРИЗИВАТИ СВОЇМ РОЗУМОМ , СВОЄЮ ДУМКОЮ ДУХИ. НЕУПОКОЄНИХ. ДУШ. БО ВОНИ МОЖУТЬ БУТИ ДЕМОНІЧНИМИ , НЕ ДОБРИМИ А ЗЛИМИ , ТЕМНИМИ І СИЛЬНИМИ . ВОНИ МОЖУТЬ ЗАВОЛОДІТИ ТВОЇМ РОЗУМОМ , ПІДСЕЛИТИСЯ У СВІДОМІСТЬ ТВОЮ . ЯК І ХТО ТОДІ ТЕБЕ ВРЯТУЄ , КОЛИ ТВОЯ СВІДОМІСТЬ БУДЕ ЗАТЬМАРЕНА ДЕМОНОМ , ІНШОЮ ОСОБИСТІСТЮ НІЖ ТВОЯ ВЛАСНА ? ЦЕ Ж ЕНЕРГЕТИЧНЕ , ЕФІРНЕ ТІЛО ... ХТО ВІЗЬМЕ ЙОГО НА СЕБЕ , ЩОБ ВИТЯГНУТИ ЙОГО З ТЕБЕ , КОЛИ ТАК МАЛО НА СВІТІ СПРАВДІ СИЛЬНИХ ДУХОВНО ЛЮДЕЙ❔💩😳😨😰😱👻👻👻💀👽😤😡👾😈

@user-mo7fl6rt1u Жыл бұрын

У мене був випадок з Лісовиком. Пішла в кінці жовтня по гриби до лісу, взяла печива для Лісовика. Зайшовши до лісу, попросила дозволу і допомоги, поклала гостинці на стовбур зваленого дерева. У лісі провела більше 4 годин. Уже виходячи з лісу побачила дику яблуньку з червоними яблуками. Підійшла, зірвала, смачні були. Коли бачу невеликий вуж скутився клубком. Відразу згадалася бабусина казка про те, що Лісовик являється в образі вужа. Якби це не був кінець жовтня, не звернула б уваги. Але на Воздвиження усі гади ховаються в землю, а це у кінці вересня. Та й вужі у наших лісах - це рідкість. Духи лісу являють свою присутність. Ще багато розповідей я чула від людей про Блуд, який водив їх лісочками, у яких вони бували часто, але інколи не могли з них вийти з першого разу. Отакі історії)

@alien.support Жыл бұрын

ти діло робиш, одразу лайк. Міцний контент, замість кіно просто на ура заходить

@liliahrytskiv9424 7 ай бұрын

Ще одне ,вони не дуже люблять щоб про них говорили як про духів що залишилися, але якщо шануємо памʼять тих хто перейшов,згадуючи з вдячністю цю людину то вони надзвичайно радіють і це їм допомагає щоб піднятися на вищий рівень,де їм краще і можуть допомогти наставники ,Ангели

@AmanitaMuscaria8 Жыл бұрын

У своему дитинстві років з 8 і до 14 часто і ясно зустрічав єфект дежавю . Зараз дуже рідко таке явище трапляється

@user-os6ei3mm1h Жыл бұрын

Після смерті мами,3 роки мої сни це світ де зараз моя мама.Спочатку вона показувала де вона проживає,кімната,подвір'я,як готуються до свята Паски,як чекають родичів прибирають(це все було кладовище)розповідала яку роботу виконує.А зараз це сни,ніби якийсь паралельний інший тільки її світ,куди я приходжу,деколи вона свариться чого я прийшла,а в більшості це життєві ситуації,деколи попереджає про небезпеку.Останім часом я чоловіку кажу після спокійної ночі,що я неспатии а в інше життя

@blocher_mazoch Жыл бұрын

Коли я був підлітком, в перехіднім віці, мати теж працювала в дитячому таборі за нашим населеним пунктом і мені часто доводилось за нею виходити на зустріч, коли поверталась додому. Однак дорога пролягала через кладовище і мені малому було цікаво читати написи на надгоробках (хто де лежить!). Те що потім відбувалось зі мною під час сновидінь, не передав ще жоден фільм жахів, але тепер такі місця, другі після лісу де я можу бути умиротвореним😇

@anyutkadevaeva9618 Жыл бұрын

Дякую ,як завжди було приємно почути щось цікаве від Вас👍

@user-xo1dt4dw3d Жыл бұрын

Якось я на кухні робила бутерброди і відрізала три шматки хліба, а після цього, подумала, що треба відрізати ще один, тобто загалом було чотири шматки. Поки я на секунду відвернулася, щоб покласти саму хлібину на місце - один шматок раптом зник. Я подумала, що може я зачепила непомітно один шматок і він впав.. Подивилася під столом. Немає. Але я впевнена була, що ж точно відрізала чорити шматки!) Пам‘ятаю, як подумала, може це я не вмію рахувати😂 і вголос порахувала 1-2-3. Стояла і дивилася на дощечку. Я посміялася з цієї ситуації. Пішла за хлібиною, щоб дорізати все ж таки ще один шматочок. Взяла хлібину, повертаюся до дощечки - а там лежить вже 4 шматки. Мені ніхто не повірив) Але я то знаю, що тоді на кухні я була не сама.

@user-ju6wz5my4w Жыл бұрын

Доброго дня ☀️ Ви підняли дуже цікаву тему. Зазвичай люди живуть, намагаються не помічати цього і раціоналізувати розумом такі події. Вчиняючи так ми не даємо собі бачити і відчувати, просто збіднюємо себе. Відчувати цей світ через інші виміри - не аби який бонус. Так, іноді дуже лячно, тому легше просто собі все пояснити. А іноді це на стільки казкові явища, що я наприклад не хочу від них відмовлятися. Проблема взагалі у тому що не має з ким поділитися, поговорити про це. В мене є пара друзів з ким я можу "відірватися" . І вам я теж за це вдячна🤗 Мені взагалі подобається все що ви робите: дякую за музику🙂

@SVAROGLIGHT Жыл бұрын

Дякую вам за щирість 🌙✨

@user-kt3pg2nc1o Жыл бұрын

Дякую 🙏! Років 10 тому,а може трохи більше ,ми тоді купили дім. до мене хтось почав приходити вночі,сидів на моїх ногах,стягував одіяло. Часто відчувала ,як наче на грудях сидить. Почалися панічні атаки. Постійно кудись пропадали ключі. Я тоді не вірили в домових. Я не пам'ятаю чи мені хтось підсказав чи сама здогадалася,почала залишати їжу. Доречі в нас тоді собака захворіла і померла. Після того як гостинці почала залишати все налагодилося. А потім ми завели котів ,то в хаті почалися нічні ігри 😁. Гасали по дому,що дурні. Як там зараз не знаю,ми поки не вдома 🥺

@user-ee2ls8yr4u Жыл бұрын

Дякую за відео 🪖🇺🇦

@user-yd6se2er9i Жыл бұрын

А мене у дитинстві домивий спати вкладав,заплигне на ліжко звичайним котиком потім коли дві лапи ставив з одного дві з другого то я получалася між лапами його, тоді він ставав великим,почерзі лапами разгойдував ліжко і я засинала, а тут в моєї квартирі є домовичок ,він такий як маленька дитинка років зо2-3 веселий був а як все це почалось затих

@ilonakokoshko8263 Жыл бұрын

Дякую як завжди цікаво і резонує інфа … Дорогий Свароже просто знай ти енергія висока світла Низька не зможе тебе зачіпити Мабуть лише цікавляться та хочуть обмінятися досвідом Ти мабуть для них так само таємничий цікавий мегапотужний як і вони для тебе Ми всі є одно а це просто гра енергій )) Чим світліша енергія і сильніша таку само протилежність вона пізнає Такуж силу іншої полярності Тож уяви наскільки Ти Мегапотужний❤

@MrWhite-vr1nq Жыл бұрын

🙏🏻💪🏻🇺🇦✌🏻

@nichitasopcinschi Жыл бұрын

Мені 21 рік, народився на Буковині, зараз закордоном. Уже життя оточений відьмами, де би я не жив, вони мої близькі та духовні подруги, мого ж покоління. Моя найкраща та скоріш за все друг на все життя, була першою відьмою в моєму житті, ще зі школи. Так і дізнався за потойбічний світ. З дитинства завжди був оточений страхом перед духами та злом в цілому. Завжди снилися кошмари, і пам‘ятаю до сих пір більшість з них. Був свій бабайка, у вигляді бурого ведмідя, що забирав та лякав (але чую що він добрий насемперед, бо шкоди мені ніколи не робив уві снах), були чорти, що перевтілювалися в батьків та вбивали і все в такому дусі. Мене цим не лякали, це все було з народження, цей страх. Одна з подруг відьом казала, що скоріш за все в минулому житті я був магом, тому й завжди тягне мене до містики. Більшість знань о цих речах від подруг, але їх особисті історії залишу при них. Особисто одна з дивних ситуацій, трапилась минулого року взимку. Були ми з подругою у зйомніф квартирі на одну ніч, у старому центрі міста в Польщі. Відразу як зайшли до квартири нам стало якось не по собі, чули якусь погану енергію, квартира була мала, не сильно стара, але не сучасна, з дивним плануванням. Подрузі стало зле, ніби щось витягувало з неї енергію, та й ми рано пішли спати. Тут посеред ночі у ві сні чую як хтось йде по підлозі та потім різко біжить до мене й мене паралізувало, ніби щось на мені зверху лежало та й тримало міцно, намагався крикнути ім‘я подруги, але тільки й слюни шли з рота. Потім відпустило й ніби прокинувся, в тому самому положенні, що й мене тримало, розбудив подругу та й вже заспокоївся. Вже на ранок мені тільки подруга розповіла, що теж чула не добре в цій квартирі.

@irynavogel536 Жыл бұрын

Diakuju, zawzdy pryjemno prowedenyj chas z washymy rozpowidiamy, bazaju shcho b my wsi zyly w zlagodi i myri jak z ludmy, tak i z inshymy istotamy, jakyh ne bachymo i ne rozumijemo.

@SVAROGLIGHT Жыл бұрын

Щиро вдячний ✨🌙

@user-vc6cf8zw4f Жыл бұрын

🤝🌞січас надзвичайно гостро відчуваєця потойбічний світ мертвих тих людей які відійшли з цих тіл то вони січас часто сняця і дають певну інформацію яка через деякий час здійснюєця і чітко потім все розумієш що то був за сон конкретно в мене ще такого досвіду не було щоб я відчув злу енергетику в йй проявах відповідно до мене я стараюся бути завжди в світлі триматися як найдовше за нього а туди не Лізу просто не Лізу і напевно воно мене і не чіпає, бо просто я до нього увагу !!!! Не проявляю!!! Немає потреби і бажання і цікавості такої покищо

@VadymKononenko Жыл бұрын

В дитинстві кроки чув по квартирі вночі, неначе в капцях, і я і моя сестра молодша. Більше ніяких проявів не помічав.

@user-xh7uy3bl6i 4 ай бұрын

Коли я ходила до дитячого садочку,нас взагалі виводили на прогулянки на кладовище...Це було десь у 80 - 82 роках...Відразу за парканом садочка було старе кладовище,з горбиками без хрестів, і з хрестами,деякі поховання були більш свіжішими і там висіли ще і веночки. ТАК ось,вихователі виводили нас туди гуляти,навесні було багато там кульбаб,фіалок,мы сиділи на цих старих могильних горбиках, плели віночки,бігали поміж хрестами.... З часом згадуючи це охоплює жах ...неймовірно...але це було...

@user-si2uv8mx3r 3 ай бұрын

Мій батьківський дім біля старого цвинтару,ми малими там гралися)ніхто не боявся,хоча проблеми всеж потім виявились,та бачила духа сірого кольору форма людського тіла, потім вже туди не ходила без потреби..

@user-nn2hb3kx6k 28 күн бұрын

Жах, батьки були в курсі?

@user-xo1dt4dw3d Жыл бұрын

У коридорі стоїть стара шафа для речей. Пару разів я чула у ній такі звуки, ніби там цибає кіт. Але кота у мене немає. І ці звуки не йшли від сусідів. Це точно було в шафі. Цікаво, що відчуття були дуже спокійні, ніякого страху. Навіть цікаво було. Після ситуації з хлібом і раптовими звуками в шафі, я почала розмовляти з домовим і інколи залишати йому їжу. Може він хотів уваги)) До речі, я вже давно нічого такого не чула і не бачила. Тому може так і є, моя теорія спрацювала)

@SVAROGLIGHT Жыл бұрын

Такі історії трапляються , і часто просто забуваємо за них. А їх за життя може бути декілька )

@liliahrytskiv9424 7 ай бұрын

В моїй групі в дитячому садочку була дівчинка яка розмовляла з духами ,бо їх бачила так як ми бачимо живих людей.Спочатку не зрозуміла з ким вона розмовляє поки до мене не дійшло. Про те що там було багато захоронень всі знали,та ніхто не міг припустити що душі можуть залишитися. Зараз я відчуваю що є хтось поряд,але не бачу. Це реальність абсолютна,зараз сумніву немає,розмовляючи з ними ,приходить відповідь телепатично. Їм потрібна підтримка любові , щоб піднятися і продовжити еволюцію духу.

@SVAROGLIGHT 7 ай бұрын

Дуже цікаво ! Дякую що поділилися ❤️

@maryanamotyka5167 4 ай бұрын

Вітаю .Теж малою мала досвід з колом та голкою .Це був особняк однокласниці .За стіною її родичі робили ремонт і там викликали духа ,думаю Шевченка .Бо малими думали що потрібно мудрого ,позитивного духа викликати .По якомусь часі всі питання закінчились і ми незнали як його відкликати назад в потойбіччя.Голка все була напруженою .І ми втомились і просто пішли . А по якомусь часі ,однокласниця розповідала що там теж почала чути кроки на горищі вночі і шухляди і дверцята в шафі відкривалися ,недавали спати. Думаю досі що це через той обряд що ми робили .Ще згадала що там лежав мертвий щур чи миша .То я думала що то може його дух прийщов :) Але зараз неспілкуюсь з однокласницею і незнаю як там далі вони мешкають.Бо ще довгий час років 5,10 по тому вона розповідала що вночі є неспокійно. Хотіла запитати як воно впливає на подальше життя тих хто робив подібні обряди ? бо кажуть що тебе це невиправдовує він незнання ...

@SVAROGLIGHT 4 ай бұрын

Вітання , ну все залежить від наших намірів , якщо це не було дуже часто , й не створювалися якісь злі програми щодо інших , то наслідків не має бути серйозних.

@olesia5940 Жыл бұрын

Ми теж ,коли були студентами,визивали духів.Пам'ятаю визивали дух Лесі Українки.Я тоді запитувала,як буде звати мого чоловіка😀 так і сталося.Але були відчуття,що не туди влізли.Були наслідки...🤔

@Nataliya-gk5lg 11 ай бұрын

🧡🍀

@user-km3du4oj9b Жыл бұрын

В нас була теж історія з квартирою , де падали столові предмети зі столу на кухні де нікого з людей не було, билася скляна полка в ванній , вмикалися електроприлади вночі плеєр і машинка для стрижки , а потім ще нам вимкнули світло відрізали бо власник не сплатив за нього , орендували , в ось тоді зустріли жінку в під’їзді в вона розповіла що там було вбито людину в цій квартирі , і ми виїхали )))) а позавчора в мене в новому місці цікавий випадок був , я проснулася серед ночі і не могла заснути чомусь , і побачила що на підвіконні одна з фото рамок лежить лицем вниз , інші стоять як завжди , і хто положив рамку поки точно не відомо , бо нікого більш не було там ❤

@mamanbrijit9348 4 ай бұрын

Вітаю вас) нещодавно потрапила на ваш канал, дуже, дуже цікаво. Вже переслухала десь 5-6 відео і у деяких в мене був подібний містичний досвід. Хотілося написати, але ви не просили і я подумала не буду лізти куди не просять. І ось ви запитали) В мене все життя з містичними подіями, тоді з вашого дозволу буду писати коли час дозволить. Дякую за вашу інформацію❤

@SVAROGLIGHT 4 ай бұрын

Вітання , звісно можете поділитися своїм досвідом ✨🌙 Буде цікаво дізнатися)

@user-ll5dw7nb2u 4 ай бұрын

Вітаю Вас, пані. Я потрапила на канал 2 доби тому. Мені майже 70, а я ТІЛЬКИ відкрила Рідних Богів!!! Народиламя і живу в Криму.... Чекаємо. ДаждьБо! Пробачте, я зовсім самотня була...а Боги привели сюди. Дякую.

@mamanbrijit9348 4 ай бұрын

Кілька років тому відчувала гостру самотність, і раптом відчула їх, вони самі з'явилися: живі, активні душі і заповнили мої пустоти. Рада, пані, що і ви відчули цих богів). Повернеться Крим, Даждбо!

@user-lk9iu6qp9b Ай бұрын

Добривечір. Поділюсь з вами історією, яка відбулася з моєю прабабусею 1914р.народження. Прожила вона на хуторі все своє життя. І навіть коли всі люди покинули його, перебравшись в село, вона на відріз відмовилась. Жила собі сама серед лісу нічого і нікого не боячись, ходила боса, тримала самопасом худобу і кожного дня чекала свого чоловіка з війни... Допоки на 63році життя щось не почало її турбувати. Кожної ночі, коли та лягала спати, щось жіночої статі, в довгій, білій сорочці з сивим довгим волоссям, злазило по драбині з горища і залазило до баби під кровать. Завжди мовчки. Воно лежало і крутилось так, що баба відчувала своїм тілом під пружинами кроваті її тіло до самого ранку. І так щоночі. Але одного, останнього разу, злізла з горища злою, вела себе агресивно і спитала:-" Ти ще досі тут?" Моя прабабуся ледь діждавшись сходу сонця, прийшла в село і сказала своїм зятям, щоб поїхали за худобою, а вона туди більше ні ногою. Купили їй хату і стала вона жити в селі. Спокою їй було півроку. Став її кликати жіночий голос на ім'я...Баба тоді сказала:- " Вона мене і тут знайшла". Через пару днів її знайшли біля печі лежачу з чавунами в перемішку. Вона спала дві чи три неділі( літургійним сном) і так не проснувшись померла. Що то було? Смерть?

@SVAROGLIGHT Ай бұрын

Бабця мала певні сили , й вміння їх бачити , та не порозумілися з духами , певне її вони й звели , а сили так і не передала нікому певне ?

@user-lk9iu6qp9b Ай бұрын

@@SVAROGLIGHT дуже рада, що відповіли, та безмежно вдячна за "Роздуми".❤️ Завдяки Вам багато дізналась про себе і як виявилось - я нормальна😊. Дякую за те, що висвітлюєте і просвітлюєте!..Не зупиняйтесь! А щодо моєї прабабусі, то скажу, що була простою, дуже веселою, доброю, сердобольною. Можливо вона просто помічала, спостерігала, розуміла, відчувала, бачила щось, але не "шаманила". Бо коли заговорити кров, чи внуків від переляку треба було вилити,то водила до знаючих бабусь. А її донька, моя бабуся, теж не "шептала" але вміла тлумачити сни. А ще, одного разу, погостювавши у бабці до пізньої ночі вдвох з мамою, вийшли на вулицю і бабуся нас проводить за ворота...А собака десь так завиває. А баба й каже:" хтось там помре". Мати моя назвала, прикинувши хто то може представитись. А баба:-" ні, то дуже старе, а помре молоде". Через пару днів, в тій стороні, де вила собака - помер молодий чоловік. ( можливо вік людини визначається на який місяць вила собака?)В травні бабуся тяжко захворіла, вона весь час сиділа на веранді і все сердилась, бурчала на якусь пташку. А та кричала, все кричала. Якось я вже не витримала, та й кажу :-"не звертайте уваги, покричить- перестане". А бабуся:-" Не перестане. Бо це сич і він по мене". Скоро бабусі не стало й сич замовк. Розповім Вам про ситуації в які потрапляла я . Я зі своєю мамою, в дитинстві та й пізніше теж, дуже часто ходили поночі до її батьків на прихисток і повертались, коли ще сонце не сходило(тікали з дому, бо було і землі тісно і небу жарко, коли батько приходили додому з праці " від роботи п'яний") Наші мандрівки проходили в розмовах, але якоїсь хвилі ми замовкали, відчували який дивний стан:- наче час зупинився.Стало жудко, моторошно, волосся дибки по всьому тілу, наче все в просторі повисло, застигло, все живе завмерло, ані звуку, ані шелесту трав, вітру, а тиша така гнітюча, що аж на вуха давило, ще й відчуття того, що за нами спостерігають...Боячись навіть дихнути ми простували не зупиняючись, не оглядаючись. Кроків через 50 нас відпускало, все поверталось на свої місця і наші відчуття і життя навкруги. То риба пльосне у воді, то вітерок повіє, то жаба квакне, собака гавкне, то пташка озветься... Це відчуття на двох одинакові ми проживали неодноразово. Що то було? Для мене не зрозуміло, але факт. Тоді мені здавалось, що ми нарушали своєю присутністю чийся час і простір, тоді- коли не мали цього робити.

@user-km3du4oj9b Жыл бұрын

Будь ласка поділіться як на вас впливали , відчуваю що бажано співставити це з іншими , із собою теж , різні речі відбуваються , не завжди бачу це зовні чи це з моїх же глибин ❤ дякую

@valentynasklyar2616 7 ай бұрын

Цікава тема.А робота з голкою: задавати запитання і Ваша підсвідомість Вам дає відповідь. Я вже багато років працюю з маятником ,він багато допомагає в різних питаннях ,також в діагностиці по здоров'ю. Вам бажаю здоров'я , та нових цікавих роздумів.

@SVAROGLIGHT 7 ай бұрын

Щиро вдячний ❤️🖐️🌞

@user-nn2hb3kx6k 28 күн бұрын

Теж, працюю з маятником, теж вважаю, що сама собі відповідаю. Я ж не до кого не звертаюся. Хоча в декого є така думка, що духи відповідають. Але ж я їх не прошу, задаю питання своїй підсвідомості, а я все знаю. Я не відчуваю чиєїсь присутності. Дуже рідко буває щось стороннє, я тоді припиняю все. І кажу - не звала, залиште мене.

@user-vc7ou5px1c 4 ай бұрын

Мій тато мав гангрену і від болю часто повторював що щось собі зробить.Я ночувала біля нього і одного разу проббудилася від якогось холоду- до мене приближалася чорна тінь,я оцепеніла від страху,хочу крикнути іне можу.Потім подумки перехрестилась і воно зникло.Тоді принесла проскуру з монастиря ,поставилана вікно Більше тато нічого такого не говорив.

@user-nn2hb3kx6k 28 күн бұрын

Залишаються, якщо не зрозуміли, що померли. В мене їх друг бачить. В мене колись під будинком збили дівчину. Вона йшла з подругами, а авто її прямо впечатало в забор, що її важко звідти виймали. Це було років 10 тому. Якось рік тому йшли з другом повз цього місця, а він мені каже, слухай, на неї боляче дивитися - руки/ноги - якесь месиво. Я одразу згадала цю історію, він про неї не знав. Кажу, можеш з нею війти в контакт? Можу. Питає в неї - кого чекаєш? Вона каже- за мною має брат заїхати, а подружки кудись поділися, стою їх чекаю. Якщо їм пояснити, що померли і мають перейти, вони розчиняються. Якщо не переходять довго, стають злими полтергейстами. Я собі думаю, скільки зараз таких, що не зрозуміли, що померли по всій Україні стоїть.

@missWANESSA 7 ай бұрын

П підкажіть через скільки днів ставити нове молоко? Я раніше ставила потім забула а потім війна - і я уїхала на рік .. як повернулася забула про молоко зараз напомнили мені поставила- А сама згадала скільки всього мені по хозяйству мені наробив.. Фірменний дорогий унітаз з самого приїзду в перший день просто тріснув нікого не було тим паче вдарити так унітаз мій любимий в тому туалеті вибачте що кажу " Хатріа" називаеться як спеціяльно той що - мій і той що дорожчій .. є в іншому туалеті простіший загальний того не тронув мені сказали що це удар що така тріщина і кусок випасти прям не міг сам від холоду чи від вібрацій.. я замінила унітаз вже на обичний але і досі не допетрала що це було.. потім дерево те що 8 год стояло Туя почало пропадати і завалилось .. ще поли теплі завоздушуються постійно а з Електрикою так його любиме - пригала напруга колупались декілька разів все літо.. Ще перестали гріти при нормально заміненому насосі поли коли холодно стало то в котлі куча бджол дохлих заблокували роботу котла, як таке може бути ? Зараз поставила молоко на ствл і локум не знаю що і сказати йому !!просто плачу навзрид що стільки часу сам був голодний а потім ще і я не догадалась..я цого не відчувала хоча інші люди гості або наглядач - всі бояться в моїй хаті всі як один то свет нада всю ніч то присутність когось відчувають їм страшно, Але мені ні, я можу вимкнути світло і ходить по всій хаті по обом поверхам.