Приємно, що на ютубі з'являються навіть телефільми про Тараса Бульбу-Боровця. За це щира дяка журналістові Олексію Бухалові (синові відомого рівненського краєзнавця Гурія Бухала), за його намагання з різних боків поглянути на отамана. Однак фільм засвідчив і про деякі міфи, які поширюються про засновника УПА. Один із них - що Тарас Боровець в школі прочитав повість Гоголя "Тарас Бульба" і тому обрав собі у роки війни псевдо "Бульба". Хто уважно читав "Армію без держави", той міг зрозуміти, що ніякого "Тараса Бульби" Боровець не міг прочитати в школі. Бо закінчив усього два класи російської церковно-парафіяльної, де вчився тільки читата і писати. А потім ще зо два класи польської школи, де антипольських творів не містила програма... Другий міф, який поширюють історики: Бульбі-Боровцю на об'єднавчих переговорах з бандерівцями пропонували посаду начальника штабу спільної УПА. Цей міф народив десять років тому інтендант бандерівської УПА-Північ Роман Петренко у книзі "Слідами армії без держави", в якій узявся нібито повністю розвінчати автора "Армії без держави". До тих пір, згідно з листами Бульби-Боровця від 1943 року, книгою Олега Шуляка (Штуля) "В ім'я правди" від 1946 року та, згідно зі здоровим глуздом, що начальник військового штабу повинен мати військову освіту - Бульбі цієї посади ніхто не пропонував, оскільки він військової освіти не мав. Мова йшла про посаду головнокомандувача - тобто умілого організатора, чого від Бульби не відбереш, але який би підпорядкувався політичній лінії ОУН(Бандери).На що отаман не погодився. Третій міф - про анархію, зміну політичних поглядів, хоча ніхто не розповідає, як міняв погляди Бульба-Боровець. Насправді, він все життя був послідовним демократом-республіканцем, прихильником УНР. Кардинально поглядів не міняв. Четвертий міф - про 200-300 вояків у вересні -жовтні 1941 року та дію їх у кількох районах Рівненщини і Житомирщини. Офіційно німці дозволили Бульбі сформувати спеціальний загін "Поліську Січ" на 1000 осіб (насправді було п'ять куренів: два Клесівських, Рокитнівський, Олевський, Людвипільський, Олевський гарнізонний, плюс старшинські школи (Сарненська та Олевська по сто курсантів). І це без української міліції у Сарненській, Костопільській та Олевській оругах з розрахунку 1 міліціонер на 100 жителів, згідно з німецьким дозволом. Сарненська і Костопільська округи за радянським територіальним поділом 1940 року - це 16 районів, Олевська (контрольвана Бульбою -4 райони), плюс, згідно з газетою "Гайдамака", Лельчинський район Білорусі. От вам і кілька районів, і 200-300 вояків! Детальне розвінчування міфів про Бульбу-Боровця викладено у моїй книзі "Засновник УПА". яка готується до друку.

герой свого часу,слава україні,!

Вподобайка !

“9 травня 1908 народився хлопчик... " В який день народився Тарас Григорович ШЕВЧЕНКО - 9 травня?! Тарас Боровець-Бульба - видатна людина, мудра, сильна особистість! Добре, що натрапила на відео!

Але народився Боровець 9 березня, а не травня.

Охуєнні "побратими": закатували жинку!

до 90х годов? )) есть сведения што до начало 70хх

Героям слава!