До дня народження Василя Стефаника!
Василь Стефаник справедливо вважається майстром короткої прози, чи не найкращим в усій українській літературі. Та він писав не тільки страшні короткі новели. Комусь буде важко повірити, але у нього є і оптимістичні твори. А ще - публіцистика. Стефаник регулярно виступав публічно, відстоюючи права селян свого краю. Захищав їх і у пресі.
Стаття "Поети і інтелігенція" - випад проти тих освічених представників народу, які, не даючи людям нічого, присвоюють народну культуру. У тексті вони називаються "доробкевичами", бо думають тільки про власний зиск, про те, щоб зайняти місце вище і влаштуватись краще, а про інтереси народу і свій обов'язок перед ним забувають. Така інтелігенція не може без поетів, але поетам від неї користі мало, а то й зовсім немає. На думку Стефаника, серед доробкевичів зовсім немає цікавих характерів. А якщо і з'явиться в українській літературі автор, який візьметься писати про таку інтелігенцію, це буде Гоголь, а твір його називатиметься - "Мертві душі". Цим Василь Стефаник показує, що нічого, крім висміювання, така інтелігенція не заслуговує.