Ой там у лузі, там при дорозі Червоні маки розцвіли. Ой там три браття з Прикарпаття Життя за волю віддали.
За рядками цієї повстанської пісні стоїть справжня трагедія родини Дмитрів з села Підмихайлівці Рогатинського району. Репортеру вдалося знайти рідну сестру трьох бійців…
Віра Дмитрів все життя прожила у Підмихайлівцях. Тут історію їхньої родини знають усі.
"Вони пішли усі три одночасно в 1940-му. Їх наш сотенний Кос (Володимир Забків) взяв до себе, - розповідає пані Віра. - Менший Богдан пішов у підпілля, але далеко його не відсилали. Він високий хлопець, найвищий з братів, хоч йому тоді 13 було. А середульшого Тараса відправляли на Чорногору, він цілу сотню врятував під Цюцьковом. А ще Тарас малював гарно, як і тато, але у нас нічого не лишилося - все москалі спалили».Вбили хлопців у сусідньому селі - Григорові. Мама так кричала страшно. Тато думав, що він не витримає, головою до стіни бився, - розповідає пані Віра, їй тоді було 11. - А той, що їх зрадив, переховувався у нас вдома. Звати його Андрій, але всі Дем’яном кликали. Цілу зиму у нас сидів, а потім прийшов і передав якусь депешу (записку), щоб ховалися, бо мала зайти москальська боївка. Зрадник разом з ними пішов, лишив їх у хаті, а сам десь втік. Прийшла сусідка і каже, хлопці, йдіть геть, бо облава. А москалі чітко знали, що хлопці там є, там їх і полапали».
Загинули брати в один день - 3 березня 1945 року. Найстаршому Мирославу було 24 роки, Тарасу - 22, Богдану - 17.
Тараса замордували живим. «Він мав шапку з тризубом. То його так катували, що мозок з голови повитікав, так били. А він навіть не пікнув. Молодший втікав - застрілили».
ТЕКСТ ПІСНІ
Ой там у лузі, там при дорозі
Червоні маки розцвіли.
Ой там три браття з Прикарпаття
Життя за волю віддали.
Їх було троє, всього лиш троє,
Були гранати, шмайсери.
Вони не знали, що друг їх зрадив
Катам червоної Москви.
Як їх боївку оточили,
Кричать: "Бандєри, руки ввєрх!"
Хтось крикнув: "Слава Україні!
Ми не здамося, краще смерть!"
І тут три браття поцілувались,
Ніхто пощади не просив.
І більш не рвалися гранати,
І кулемет не стукотів.
І ми боротися будемо
Проти проклятих ворогів
І вічну славу пам'ятати
Про мужніх хлопців, трьох братів.