Згодна, це доволі дивно:) Але ж ми і за життя поганенько розрізняємо емоції-в-нормі й емоції, спричинені, наприклад, надлишком певної речовини в організмі, не кажучи вже про загальну вкоріненість мислення у хімічних і фізичних процесах в мозку. Для суб'єкта мислення це все - "я", і за наявності віри в потойбічне чому б і не продовжити існування особистості, незважаючи на відсутність її матеріального субстрату. Рада, що сподобалося, заходьте ще:)

То не слухайте:)

нормальна дикція