VLOG|| 14.24 Уроки толрантності. Що робити, коли не подобається страва? Вечірні роздуми про життя

Рет қаралды 161

Marian Kavetskiy

5 ай бұрын

Влог про життя в Одесі та передмісті
Підтримати канал
send.monobank.ua/4ASQVgpQHj

Пікірлер: 13

@o.iakovchuk72 5 ай бұрын

Дякую за ваші роздуми. Було цікаво. Дякую за українську мову.

@mariankavetskij6916 5 ай бұрын

дякую вам

@victoriazagorodnova6491 5 ай бұрын

хлопці - ви класні. Тримайтеся! Хочеться вас чути , ви класні!

@mariankavetskij6916 5 ай бұрын

Щиро дякуємо! Тримаємося! Все буде Україна!

@user-nz2bp9iz7t 5 ай бұрын

Яка у Вас мова-м.яка.заспокійлива.Вам би психологом працювати.допомогати людям.Зараз це дуже актуально.

@user-wk8sy3cc2f 5 ай бұрын

Цікаво, яка буде ділянка весною коло цього інституту. Теж думаю, що ружба потребує ресурсу, якби ж він був безмежний. І мені здавалося, що це так лише в мене. Сама говорила колись російською та щоб її вивчити не потрібно зусиль. Краще, коли людина знає ще мову якоїсь більш цивілізованої країни або є патріотом власної.

@mariankavetskij6916 5 ай бұрын

Як зацвіте ми зробимо відео!) Так, все потребує ресурсу, тому важливо дослухатися до себе. Бо давати ми можемо лише коли ми повні А щодо мов: скільки мов ти знаєш - стільки разів ти людина, здається Гете казав... Слава добре говорить англійською, я посередньо, проте непогано знаю польську.

@Lipovodolinskiy 4 ай бұрын

@@mariankavetskij6916вивчення нових мов формує нові нейронні зв'язки. А дружба дійсно відбирає багато життєвих сил. І не факт, що ти будеш отримувати хоча б на тому рівні скільки віддаєш. Часто, дружба буває односторонньою, і це прикро на таке дивитися. В мене було за все життя багато знайомих, частину з яких можна і друзями було назвати. Як результат-життя відмело від мене їх більшість. І мені зараз тим не менш так добре, прям не хочеться нікого пускати до себе знов. Живеш спогадами. Але пригадати що-є в великих кількостях😆😆😆. Якщо що, я не старий прям)) Просто диванний філософ

@Lipovodolinskiy 4 ай бұрын

В Києві завжди було селюкуватістю розмовляти українською. Це такий крінж, тіпа тебе ідентифікують не як жителя "столыци", а як селюка. Я там прожив декілька років, ще до революції гідності. Зараз ситуація змінилась, українською розмовляють вже відсотків 30. За Одессу взагалі пєчаль, це типове російськомовне місто, яке себе навіть не ототожнює з Україною. Сподіваюсь, і це зміниться. В мене мовних проблем нема, я говорю як рос, так і укр, ще непогано англ. Ось ще німецьку почав. Але це вже радше від таких сумних перспектив України.

@mariankavetskij6916 4 ай бұрын

Одеса різношарова… хтось говорить російською, хтось українською, зараз більше. Але снобізм у деяких одеситів і вєлікорускокультуріє зашкалює

@Lipovodolinskiy 4 ай бұрын

@@mariankavetskij6916Сподіваюсь, ситуація зміниться. І так, в мене з багатьма втратився зв'язок через війну. Просто сподіваюсь, що в них все гаразд, бо перевірити не можу нажаль.... Бережіть себе, ви прикольна пара.

@mariankavetskij6916 4 ай бұрын

@@Lipovodolinskiyокрема тема про втрати через цю війну, співчуваю вам

@Lipovodolinskiy 4 ай бұрын

@@mariankavetskij6916 Дякую. Тихої ночі!