Феодо́сій Печерський (рідше Теодо́сій; ймовірно 1029 - 3 травня 1074) - християнський святий, один із основоположників чернецтва у Київській Русі, видатний церковний і політичний діяч другої половини XI ст. Був ігуменом першого києво-руського монастиря.
II. ПОВЧАННЯ ПРЕПОДОБНОГО ФЕОДОСІЯ
1. ПРО КАРИ БОЖІЇ
Наводить Бог у гніві своєму іноплеменників на землю, і тоді, коли вони в скрусі, (люди) звертаються до Бога; усобна ж війна буває од зваби диявольської. Бог-бо не хоче зла в людях, а добра, а диявол радується злому, убивству, кровопролиттю, підіймаючи зваби, заздрощі, братоненависництво, брехні. Коли ж котрий-небудь народ впаде в гріх, то карає (його) Бог смертю, або голодом, або наводячи поганих, або посухою, або гусінню, або іншими карами. А якщо ми вчинимо покаяння, то в ньому Бог нам велить пробувати. Говорить-бо Він нам через пророка (Іоїля): «Наверніться до мене усім серцем вашим, постом і плачем». Адже, якщо ми так вчинимо, (то) за всі гріхи прощені будемо. Але ми до зла повертаємось, як свиня в лайні гріховному завжди валяючись, і так перебуваємо. Тому-то через пророка (Ісайю) Господь і говорить нам: «Я знаю, - указав Він, - що ти впертий єси, і залізні жили шиї твоєї» . Через те «удержував Я од вас дощ, один наділ одощив, а другий не одощив, і він висох, і поразив Я вас спекою і різними карами, але й тоді не навернулись ви до Мене. Через те сади ваші і смокви ваші, ниви і діброви ваші Я вигубив, - говорить Господь, - а пророків ваших не зміг вигубити. Посилав Я на вас різні недуги і смерті тяжкі, і на скот ваш кару Свою посилав, - але й тоді не навернулися ви до Мене, а сказали: «Кріпімося». Допоки не насититеся ви пороками вашими? Ви ж ухилилися од путі Моєї, - говорить Господь, - і спокусили багатьох, тим-то «буду Я викривачем скорим противників (Моїх), і перелюбників, і тих, що клянуться ложно іменем моїм, і тих, що лишають плати наємника, і тих, що чинять насильство сироті і вдовиці, і тих, що ухиляють суд од правди. Чого не здержались ви у гріхах ваших, а відхилили Закони Мої і не додержали їх? Тож навернітесь до Мене, і Я навернуся до вас, - говорить Господь, - і Я відкрию вам потоки небесні і одверну від вас гнів Свій, допоки не буде усього в Достатку у вас, і не виснажуватимуться сади ваші і ниви. Але ви обрушили на Мене слова ваші, говорячи: «Суєтен той, хто служить Богу»!
Тому-то «вустами воздають Мені честь, а серце ваше далеко перебуває од Мене», - говорить Господь. Через те - чого ми просимо, (того) не дістанемо. «Буде-бо, - сказав (Господь) - так: коли призовете ви Мене, то Я не послухаю вас. Будете шукати Мене, злії, і не знайдете, бо не хотіли ви ходити шляхами Моїми». А через те закривається небо або ж зле одкривається, град замість дощу пускаючи або ж інеєм плоди виморожуючи і землю спекою мучачи за наші гріхи. Якщо ж ми покаємось у пороках своїх, то, яко чадам своїм, подасть Він нам усе, чого ми просимо, і піде дощ нам ранній і пізній. «І наповняться токи ваші пшеницею, і проллються точила винні та маслинні, і Я воздам вам за літа, що їх пожерла сарана, і жуки, і гусениця, - сила Моя велика, яку послав Я на вас», - говорить Господь Вседержитель.
І се чуючи, удержімось од зла, (навернімось) до добра. Знайдіте правий суд, ізбавте (од біди) скривджуваного. На покаяння прийдімо, не воздаючи злом за зло, ні лжею за лжу, а любов’ю прилучімось до Господа Бога нашого, постом, і риданням, і сльозами омиваючи всі прегрішення наші, не словом (лише) називаючись християнами, а поганськи живучи. Бо хіба се не поганськи ми живемо, яко в стрічу віримо? Адже, якщо хто зустріне чорноризця, або (вепра)-одинця, або свиню - то вертається, а чи не по-поганському є се? Се ж по диявольському наущенню (одні) сеї приміти держаться, а другі і в чхання вірять, яке буває на здоров’я голові. Але цими і другими способами всякими диявол обманює, хитрощами переваблюючи нас од Бога: трубами, і скоморохами, і гуслями, і русаліями. Ми бачимо ж ігрища витолочені і людей безліч на них, як вони пхати стануть один одного, видовища діючи, - (це) бісом задумане діло, - а церкви стоять, і коли буває час молитви, (то) мало їх знаходиться в церкві. Тож через це кари усякі ми дістаємо од Бога (і) нашестя ворогів. За Божим велінням дістаємо ми кару за гріхи наші.
Джерело: litopys.org.ua/oldukr2/oldukr5...