❤

Ты геній

Точно❤ приєднуюсь

Обіймаю вас, світла людина🤗

🤗🤗🤗обіймаю всіх міцно - міцно.Де б не були і які б випробування не випали кожному,ми все здолаємо разом,бо одна велика родина України.А тих хто не з нами нехай ідуть за російським кораблем.

Какой ужас, я представить себе не могу такое горе даже...

🤲❤

Да, мы тоже уезжали БЕЗ зеленого коридора, не имея кроме машины уже ничего.. под обстрелами, Мариуполь был уже окружен.

З Маріуполя треба було втікати , а навіщо зі Львова тікати,з Києва ?

@@user-ij1vd2qj6s такие первые текали. Кто войны то и не видел🤔

Бажаю вам, щоб все було добре)) Хай живе Україна! Хай живуть ваші близькі люди)) Перемоги нам усім)))

Я теж не змогла покинути чоловіків,усі друзі виїхали,а я залишилась.А ще залишилось багато літніх людей якім була потрібна допомога.

Я теж не хотіла,впералася як могла. Син наполіг (вже 7 років воює),я з переляку й виїхала. Якби трошкі пізніше,точно не зміг би випхати мене з України.

​@@user-rl2mb5mo4e а чё сына та бросила?

​@@user-hk5ld8rt1i Синам потрібно, щоб матері та діти були в безпеці, щоб вони могли спокійно боронити свою країну від нечисті рашистської!

Важливо не втрачати силу духу, Ви - молодець! Але іноді людям треба й поплакати, і це нормально. У всіх свої методи боротьби зі стресом.

Обіймаю Вас! Це жах, добре, що найстрашніше в Хкрсоні вже позаду, хоча знаю, що увесь час обстріли і треба берегтися😢

Да , велика вдячність малознайомим людям з Молдови, які безкорисно допомогли нам.

Боже, да. Я боялась что им до Одессы добраться ничего не стоило. Я прятала самые ценные вещи пока мама с папой мониторили ситуацию. Мы уехали на следующий день. Я выросту, вернусь прогуляться по родным местам, ключи от старого захватила. Всё обязательно будет хорошо! А сейчас надо просто проживать свою прекрасную жизнь❤

Бачите, кому війна, а кому така шарова можливість звалить за бугор на пособіє

​@@antongaponov9016 які там пособія, не смішіть. Я якраз почала працювати в Словаччині по візі і почалась війна, сотні біженців заселили в наш гуртожиток. Спершу приносили продукти словаки, речі, кормили обідом. Від держави давали на людину 60-80 євро. Ну це так на 2 тижні раз у день поїсти. А далі ціни підскочили вдвічі і тих грошей хіба вистачало на тиждень. Гуманітарку ніхто не приносив. Люди швидко орієнтувались, по знаходили собі роботу. Хтось переїхав, хтось залишився. Далі вже приїздили через агентури на роботу і оформляли собі статус втікача і живуть на зарплату і працюють по 12 годин і платять податки

@@user-fy6tn4zs7b Так а нашо вони там сидять, от хтось знає, щоб працювати на чужу країну чи що. Якби я в Києві працював по 12 годин, я не знаю, я б здох, або купив ще квартиру

@@antongaponov9016 люди повтікали з дітьми від війни з Київщини, Харківщини, Донеччини, Запоріжжя, Херсону, звідти всі були. А я повернулась додому і знайшла роботу кращу за ті ж гроші, лиш там за станом, а тут сиджу в діловому костюмі за столом. Бомби на голову не падають і доьре

У мене все добре за бугром, але ми навчається в Україні і я не вчила іноземні мови, а вчила з ним нашу програму шкільну з ним.І мені пофігу що в мене був шанс на майбутне в гарних країнах світу , я так люблю свою, що то все ...

Вона не дівчинка

Ви напевно одна з небагатьох думаючих,бо решиа,то лише про своє і про себе переймається.Якщо далеко від фронту,то те,що тебе вб'є ракета-це фігня.І те,що на початку війни ворожі вертольоти,тітаки та ракети літали всюди,просто всюди,то теж фігня.Головне-ображений схід,який дуже чекав на рашку і дочекався,але реальність виявилася не така солодка і тепер вони жертви...,а Львів тікав,бо грошей хотів,лицеміри...

Ви вже народили? У Вас все добре? Може допомога потрiбна?

@@olenanovytska1776 Так, народила. У підвалі.Чудову дівчинку. Їй вже 1 рік і 1 місяць. Дякую, Зараз все добре. Я писала про події початку війни, що пережила в лютому 2022.

Жах!!! Про таке не чула😢

​​@@Nadia-bj8pm я писала записки в кишені куточок донечкам, 2 і 7 рочків. Група крові, ім'я прізвище, тато, мама. Так, це страшно.

@@violanza581 хай все у вас буде добре!

Ми до сьогодн1 все проходим ц1лодобово обстр1ли Херсон, все над головами л2ви2-правиц берег, молотять як доросл1 😢😢😢. Ми вже як зомби, нема страху

@@user-ww1on1vs2d тримайтеся! Ми молимося за вас. У мене подружка з Херсона,кілька місяців тому вийшла на зв'язок,так у мене од щастя аж істерика була,думала вже й не почую ніколи. Тільки то й робимо,що молимось за нашу Україну. А ще дуже сподіваємося,що цей жах скоро закінчиться.

А ми в ірпені в багатоповерхівці сиділи,завжди є з чим порівняти.Для нас було щастя попасти тоді в Київ

@@user-hf4ku8rz3i это да, представляю, мы в Киеве а вобще с Дон обл

Страшно було всім без виключення, бо прилітало по всій Україні, страшно було людям і за межами країни за своїх рідних і близьких. Це наша спільна біда і горе. Тримаймося разом!

Ехать в никуда, это ехать в надежде получить хоть какой-то приют, пусть даже и палаточный.

Звісно. А зараз ця "зірка" у Дубаї, вже й забула про війну і як пройшла "аж цілий кілометр"

@@user-yp8sw3ne2g ну і що? Вона жінка з дитиною. Знайшла безпечне місце і Слава Богу! Якщо жінки з дітьми знайшли безпеку для себе, цим самим вони тільки облегшили працю українському государству. Бо Україна зараз воює. Не завідуйте!

Чоловіки повинні добалакатися про мир і захищати своїх жінок та дітей.

У меня такие же родственники с Петербурга, позвонили один раз папе - и всё. Живые не живые, какая им разница.

@@user-ws5tz2kb5s сташно ....а теперь живу где придется ,дома нет, некуда возващатся ....я кирпич ложила сама ,муж раствор ,а я ложила ....и танком эти "освободители .... а я житель донбаса ,которого приперлась росия защищать ....что б им все вернулось ...лжецам и убийцам

На жаль це теж прояв травми, коли чужий досвід сприймається як знецінення власного. Хочеться вірити, що зуміємо бути добрішими один до одного.

Обіймаю Вас! Для того такі історії і розповідають на екрані, щоб інші люди могли розпізнати і свій досвід, поділитися ним, знайти підтримку.

🙏❤

Они же не рассказывают чтобы их пожалели.Их спросили они ответили!!!Таких в начале войны были десятки тысяч!

То розкажіть свою історію. Навіщо хейтить? Вас хтось силою заставив слухати історію зірки?

А вони хіба не люди? Чи статус зірки дає їм захисний купол від болю або страху? Якби вона сиділа десь на Кайманах чи Маямі 24 лютого і нила як їй було страшно - це одне. Але над її головою так само як і над нашими літали ракети і розривались снаряди

Чому ви знецінюєте страждання і переживання інших? У всіх своя історія. Зазвичай, люди, які пережили щось подібне чи гірше -розуміючі. А ви агресивна. Ідіть на телебачення і рлзкадіть свою історію, а ми вас похейтимо

Нерозділяйте людей

Боже,яке горе,дуже боляче це читати.тримайтеся, рідненька

Божечки, не у являю. Будь ласка бабусєчка, тримайтеся

Господи, допоможи вам Бог.

Чому Ви так вирішили?

Не ниє,а розповідає по свої відчуття

Усі українці отримали від цієї війни психологічні травми на все життя. У когось вони глибші, ніж у інших, проте не треба знецінювати і заперечувати емоції, досвід і переживання людей, це нічого доброго не принесе. Усім тяжко, давайте одне одного підтримувати. Особливо тих, хто на фронті і в окупації, це найстрашніше.

Яке ж ти дурне,вона говорить за всю Україну.

Видно у вас проблеми ,якщо вас таке бісить

А вас не пожаліли,тому ви така зла?

😢

А як ви втекли? Чоловіків же не випускають за кордон

Батьків багатодітних сімей, інвалідів випускали, батьку могло бути більше 60, а брату менше 18...

Це Ваш вибір. Вона тут при чому ?

Я , особисто , ніколи і нікого не засуджувала , ви дівчата вірно зробили , що рятували саме дороге -діточок ! Я теж настояла , аби доньки з дітками виїхали за кордон , а миз чоловіком і зятями залишилися в Україні , а потім мої чоловіки пішли на війну ....

Виїжджайте,не ризикуйте дитиною,її життям,здоров'ям