Довбушанка- єдина заборонена гора в Карпатах! Медитація на заході сонця! Це територія Природнього заповідника «Горгани», де зустрічаються реліктові кедри, яеим більше 1000 років та є велика імовірність зустрітися з Бурим ведмедем! Тому і одну з вершин масиву назвали Ведмежик! Експедиція на Довбушанку в нас не туристична, а дослідницька! Простих бажаючих в такі експедиції ми з собою не беремо! Та й не кожен осилить 20км пішого трекінгу тільки в одну сторону! В околицях Яремча та Буковелю це найвіддаленіша вершина! Починаємо ми свій маршрут цього разу з лижного курорту Буковель, так як звідси найближче! Ще можна з Яремча, Бистриці та Чорної Тиси, але з усіх цих поселень більше 20 км в одному напрямку! Маршрут із Буковелю зараз гарно промаркований, але знаючи стежки можна місцями гарно скоротити! Останнім часом стало модно ходити в походи соло! Так от самому сюди йти точно не рекомендую! Під вершиною каміння дуже маленького розміру, тому часто бувають зсуви на стежці, варто бути тут дуже обережним та обачним! Ведмежих барлог тут так само, як і в скелях на Мармаросах, є дуже багато! В дитинстві чув історію, як одного браконьєра розірвала ведмедиця на шматки за вбивство маленького ведмежа! Самі ж ведмеді просто так не нападають на людей! Якщо ти будеш з повагою відноситись до тварин, то вони це будуть відчувати на відстані та не наближетись до тебе! Ведмідь чує запах людини як мінімум за 1 кілометр та просто так підходити до вас не буде! А ще одна небезпека, яка чекає вас на масиві Довбушанки - кам‘яний хребет, немов скелет велетенського дракона, притягує до себе блискавки! І тому, коли погана погода, то по масиві сотні блискавок розбивають каміння, чому ми знайшли вже багато доказів розкришеного каменю! Гора з давніх давен вважалась священною! На вершині також є місце Сили - скеля Дракона- великий моноліт, який дуже схожий на велику голову дракона, або ж ящера, як колись його називали арійці! Українському етносу не 200 і далеко не 1000 років! Цьому доказом є стародавні скельні святилища на вершинах гір! Колись давно був культ великої богині землі Лади та бога Неба - Урана, якого символізує великий бик! В той час була ера матріархату і кожного повного місяця жреці з цілим поселенням виходили на місце Сили, яке неподалік поселення, для проведення обрядів, подейкують, що на кожному ритуалі один з волхвів віддавав своє життя, як дар Богині! Також на ці місця Сили приходили, щоб набиратися енергії сонця! І дотепер деякі мольфарі та люди, які «щось знають» ходять на віддалені місця Сили літом, як в ретріт на декілька тижнів медитувпти та наьиратись енергії сонця! На заході сонця та перед сходом сонця ми стаємо найближче до самопізнання! Це важко пояснити словами, я рекомендую відчути це самому! Відчуття ні з чим не порівняти, коли ти проводиш останні червоні промені сонця на такій загадковій вершині, як Довбушанка! Добре, що я взяв з собою 3 батарейки для коптера! Це були одні з найкращих виглядів за все життя! Хоч нічка камера не може цього моменту передати, та літаючи квадрокоптером, бульше можна побачити маштаби всієї цієї величі та краси! Більшість місць Сили кожного року трохи змінюють свою форму, оскільки магнітно-заряджені місця притягують багато блискавок! Тому, до нашого часу, двйшли зооморфні скульптури зовсім не так, чк були колись! Для такого ретріту, Довбушанка ідеальне місце, осеільки тут більше шансів зустріти ведмедя, ніж якогось туриста! Прості «відпочивальники»сюли не доходять! А щоб законно сюди потрапити, то потріьно виписувати дозвіл в Штабі заповідника в Надвірній заздалегідь! Рекомендую не нехтувати ти процедурою та ні в якому разі не йти сюди самому, оскільки рятувальники потім не будуть знати, де вас шукати! Місця наскільки дикі та непрохідні, що іноді здається, що ти потрапив на іншу планету! Ростуть з каміння кедри-велетні, деякі мають більше 1000 років! Як добре, що на Довбушанку ніколи не було доріг, інакше б такої цінної деревини вже давно б там не було! Саме під Довбушанкою ми зустріли кедр, який на мій погляд є найстаршим в Україні! Якщо бачили більші, напишіть про це в коментарях! Кедрових горішків, які набагато цінні за кеш‘ю чи мигдаль можна скуштувати в дикій природі тільки на Горганських вершинах, та на горі Кедруватий, що на Чорногорі! Кедрові праліси охороняються не тільки Україною, а і Європейським союзом та всесвітньою організацією ЮНЕСКО