Кафир Неверный

Одже, чи можна вважати ОУН та УПА фашистськими організаціями? Відповідь, як звичайно, двозначна.
Коріння ідеології ОУН слід шукати в працях Донцова та Міхновського, що створили теорію "українського інтегрального націоналізму". За сутністю своєю це був справжнісенький собі фашизм. Ідеологія будувалася на корпоративізмі, тобто цінність будь-якої людини визначалася відданістю загальнодержавним інтересам та місцем в державній ієрархії. Народні та державницькі інтереси мали бути спрямовані єдиною партією при владі на чолі з вождем. Донцов багато взяв від Ніцше, в тому числі ідею примату волі над розумом та вчинку над роздумом. За сутністю українській інтегральний націоналізм є просто братом-близнюком італійського фашизму. Хоча в вітчизняній масовій свідомості фашизм ототожнюється з гітлеризмом, таке ототожнення є глибоко невірним. Гітлер не був фашистом, він був нацистом. Головна різниця між нацизмом та фашизмом в тому, що нацизм проголошує ідею "панівної раси". Для фашизму такі риси не є характерними. Достатньо згадати, що Мусоліні та Франко рішуче відмовили Гітлеру на вимогу про знищення євреїв, і єврейське населення в цих країнах порівняно спокійно пережило війну. Згідно ж з ідеологією українського інтегрального націоналізму, національні меншості поділяються на дружні та ворожі. Дружніми визнавались меншості, які приязно ставляться до ідеї української держави, ворожими - меншості, що протистоять державницькій ідеї України.
Слід відзначити, що фашизм на початку XX сторічча був нормальним явищем для Європи. Абсолютно фашистськими за сутністю були режими Мусоліні в Італії, Франко в Іспанії, Салазара в Португалії та Пілсудського в Польщі, а також режими прибалтійських республік та Румунії. Фашистські партії мали величезний вплив у Франції, Греції та Югославії. Фактично фашистським був рух де Голя. Єдиними "оазісами демократії" в континентальній Європі в той час були Чехія, Бенілюкс та скандинавські країни разом із