сиджу і вчу.. ой блін😢😅

сука это биздец я рот ебал!!!!!!!,слушать не возможно так ище и напамять надо учить

Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе - І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче. Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани... Тут ллються пахощі густі, Там гнуться верби п’яні. Як іскра ще в тобі горить І згаснути не вспіла, - Гори! Життя - єдина мить, Для смерті ж - вічність ціла. Чому ж стоїш без руху ти, Коли ввесь світ співає? Налагодь струни золоті: Бенкет весна справляє. І сміло йди під дзвін чарок З вогнем, з піснями в гості На свято радісне квіток, Кохання, снів і млості. Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди. І схочеш ти вернуть собі, Як Фауст, дні минулі... Та знай: над нас - боги скупі, Над нас - глухі й нечулі..." . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде!"

начало 0:05

0:08 0:40

Що за піздьц 😢 чотак сложно

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки… В день такий на землі розцвітає весна і тремтить од солодкої муки… В’яне серце моє од щасливих очей, що горять в тумані наді мною… Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою… Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?.. Я для неї зірву Оріон золотий, я - поет робітничої рані… Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання…❤

Наскільки тяжко сприймати такі великі твори в віршованфй формі, ніби прослухала але нічого не запам'ятала, щ посиланням те саме, навіщо це все

0:08 0:08

Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої. Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

ЗАВТРА буду здавати :) Чесно тільки сьогодні почала вчити тому думаю оцінка буде 8 десь ( Відгукнусь в коментах вже завтра і скажу яку оцінку отримала 😊

наголос «розкошах» не звучить мелодійно

0:08

2024 є?

Дякую

Дуже люблю цей вірш Дмитра Павличка. Дякую за гарне причитання

Ступати лаптю буде сковзко-чудові слова❤

Моя . Україно,моя рідна мати . Це все що в мене лишилось . Сина єдиного втратила , чоловіка втратила ,але я не сирота ,бо т є у мене . Не здолати ворогам тебе,бо затобою свята правда і любов таких як я людей . Я не українка за національністю,але я твоя і ти моя

Улюблений вірш Д. Паличка. І, досі:коли падає, хоч крихтинка хліба на долівку-піднімаю і цілую, так вчила бабуся. І, як ріжеш непочату хлібину-перехрещуєш. Хліб, то є божество.. ❤

Сонет прекрасний! Але, мені здається, що у творах чоловіка слід уникати частого вживання пестливо-зменшувальних форм: колоссячко, гарненько, рівненько, землиця.

Дякую за аудіокнигу! У Вас гарний голос, було приємно слухати новелу

Дуже люблю цей вірш Павличка.

Кожний вірш легко вчиться , коли співати , у Козловського Віталія гарно вийшло

Дякую ❤️

Правдива історія .Дякую

2:52

Жах

Дякую людям, які не під ким не ходили, окрім Бога і власної совісті, мають власну думку і небояться її висловити. Намагаюсь бути як вони, а це важко. Дякую.

0:07 Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце - золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. 0:22 Узори надвесняних тонких віт, Твій погляд, ніби пролісок несмілий, Немов трава, що зеленить граніт, Неначе спогад нерозумно-милий... Солодкий світ. 0:39 Чи янголи нам свічі засвітили По довгих муках безсердечних літ, Чи ми самі прозріли й зрозуміли Солодкий світ?

2:50 - 3:45 Схаменіться! Будьте люди, Бо лихо вам буде! Розкуються незабаром Заковані люди. Настане суд, заговорять І Дніпро і гори! І потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших... І не буде Кому помагати: Одцурається брат брата І дитини мати. І дим хмарою заступить Сонце перед вами, І навіки прокленетесь Своїми синами! Умийтеся! Образ божий Багном не скверніте. Не дуріте дітей ваших, Що вони на світі На те тільки, щоб панувать... Бо невчене око Загляне їм в саму душу Глибоко! глибоко! Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засудять, - і премудрих Немудрі одурять!

Вибачте, дуже швидко читаєте

Lol🎉🎉🎉 Dep❤❤❤❤

6:00 «Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? В Московщині, доню моя! Іди ж їх шукати, Та не кажи добрим людям, Що є в тебе мати. Проклятий час-годинонька, Що ти народилась! Якби знала, до схід сонця Була б утопила... Здалась тоді б ти гадині, Тепер - москалеві... Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! Як ягодку, як пташечку, Кохала, ростила На лишенько... Доню моя, Що ти наробила?.. Оддячила!.. Іди ж, шукай У Москві свекрухи. Не слухала моїх річей, То її послухай. Іди доню, найди її, Найди, привітайся, Будь щаслива в чужих людях, /97/ До нас не вертайся! Не вертайся, дитя моє, З далекого краю... А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? Хто посадить на могилі Червону калину? Хто без тебе грішну душу Поминати буде? Доню моя, доню моя, Дитя моє любе! Іди од нас...»

Дякуємо за Вашу любов до України!❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Зовсім не гарно читає.Такий гарний твір, а читання ні до чого.

My favorite poem.

Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір'ю побуть на самоті. Рідко, нене, згадують про тебе, Дні занадто куці та малі, Ще не всі чорти живуть на небі, Ходить їх до біса на землі. Бачиш, з ними щогодини б'юся, Чуєш - битви споконвічний грюк! Як же я без друзів обійдуся, Без лобів їх, без очей і рук? Україно, ти моя молитва, Ти моя розпука вікова... Гримотить над світом люта битва За твоє життя, твої права. Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю... Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. Хай палають хмари бурякові, Хай сичать образи - все одно Я проллюся крапелькою крові На твоє священне знамено.

Сумнівно, що вірші Шевченка...

Дуже гарно читаєте дякую я дев'ятому класі

3:44

Велике дякую батькам за таких хоробрих риболовлі.Риболовам удача Велике Діло!💪🇺🇦💪

2024, актуально❤

Мы можем сами прочитать. Пишите лучше.

Жахливе прочитання. Шевченка так читати не можна!

❤❤❤ Дякую тобі за велику роботу ❤

Москалями прі Шевченко називали рекрутов взятих на службу в царьску армію.,на 25 років. Вот, чому і написано була ця поєма,щоб дівчинки не кохали солдат.

1:13

1:02

Абобус

Чудовий вірш, дякую вам!