Дуже Вам дякую! Подивився на одному подиху, на рідній Воскресенці пройшли молоді роки, а 158 школа дала найкращі знання і час. По можливості дайте посилання на зображення які викоривували у фільмі.

Це не просто четки. Це дуже цікавы четки

Живу на Воскресенці з 1986 р. Вийшла заміж. Так і залишилася і змінювать місце проживання не збираюся. Пам"ятаю і Аврору, і Ялинку, і "жовтенький", і Десну. Старожили, а я вже добрий старожил, так і зараз говорять "Піти на "Десну". А в басейн ми родиною ходили плавать. Дашкевича 22-поряд. Мої свекор і свекруха були першими жителями будинку 22. Переїхали з центру, з Десятинної, з комуналки. Тоді це було шикарне житло) Свекор розповідав, що на той час б.22 - був однією з крайніх забудов Києва. Вранці у під"їзді часто сиділи зайці, а в районі "Десни" були озера, куди вони з сином( моїм майбутнім чоловіком) ходили рибалити карасів. Там де зараз Епіцентр -були приватні садиби і гарні фруктлві сади, де діти тирили яблука, а господарі їз ганяли.)) Я ще трошки їх застала. Буд.22 тоді називали "єврейським", бо він був заселений містянами з центральних районіві якось так сталося, що було багато єврейськиз родин. Коли я вийшла заміж, то з 15 квартир під"їзду 7 було -єврейських. Пам"ятаю, як в лихі 90-і по Кижву мігрували слухи, що можливі "євркйські погроми" і наш будинок міг стати одним з центрів погромів на Воскресенці. Я тоді домовилася з сусідкою-єврейкою, що якщо це почнеться, то ми будемо ховать її і дітей. Слава Богу, що цього не сталося) Чоловік свого часу закінчив 184 школу. Обидва сини -теж. Дякую за чудове відео. Дуже цікаво

Виросла на Воскресінці. Зараз живу понад 27 років на Борщагівці... Дякую за чудове відео, за перегляд рідних місць❤

Кінцівка сильно вразила!

Воскресенка- моє безтурботне дитинство . Жила до 7ми років на вулиці Троєщанській25. Зараз на «нашому» місці шкільний стадіон. Троєщанська вулиця простягалась паралельно Старосільській. Памʼятаю й Кінотеатр «Аврора» , і мій перший похід в старшій групі садочка(N438)на кіно « про коня Буяна» фільм « Сміливі люди» . А ще нас водили на пляж на озеро. Досі памʼятаю наших сусідів по вулиці, хоч пройшло вже 45 років як ми переїхали, а згодом наші хатинки позносили і всіх по розселяли на Троєщину, Райдужний, Оболонь.Сина возила подивитись на місця мого дитинства. Встигли в останній рік «Аврори» навіть фото зробила. Десь в 🇺🇦в сімейному архіві. Якорі біля Аврори були, є фото. На Петра Запорожця жили наші друзі. Там ще був будинок побуту і матуся ходила в перукарню робити зачіску на свята. А наша сусідка баба Ніна торгувала квітами на перехресті бульвару Перова і Запорожця. Я дружила з її онукою Ірою.

Дякую! Дуже класно! Супер позитивчик!!!

Дуже і дуже дякую за розповідь!!! Я особисто цікавлюсь історією рідного району. Хоча в 86-му моя родина переїхала з іншого району, з Караваєвих дач, всеодно рідним вважаю саме цей район) Підтверджую що біля кінотеатру "Аврора" дійсно були два якори! Та й взагалі, місцевість історична для мене як для підлітка 90-х😁 От тільки дещо оминули місцевість біля вул. Марка Черемшини. Місцина дуже стара! Але ще раз дуже дякую! Дуже цікаво!

Велика дяка Степанцю. Я народився на Відрадному , збирали з мамою смородину в партійних садах , додому виносив в шароварах стягнутих знизу, охорона дітей не чіпала. Перші корпуси медмістечка будували чи полонені німці або зеки,бо по периметру були вишки, на яких стояли солдати з автоматами.В 1958 році пішов в 1 клас 42 (161 школи з1960 року) Розповідали, що в будинках метробудівців була школа з роздільним навчанням дівчат і хлопців. В 50 роки, коли ще не було трамвая, зв'язок з центром був автобусом 2 та 9 через Кардачі. На стадіоні медучилища на Городнянській часто були розбірки між місцевими та шулявськими.В кінці 50 років на Відрадний провели дашавський газ. Ностальгі

Витік річки Либідь не могли нормально зробити. Раніше там були джерела і люди набирали чисту воду. Символічно могли б залишити джерело, щоб дійсно було видно, що витік. А не болото стояче,як зараз

Мертва феміда

Цой пел в Сталинском тоннеле ?

Для душі. Хоч не є киянином, в цьому місті пройшла лишень частина життя, але подивився на одному родичі. Дяка!

Дуже хороший випуск!

Класс, наконец то родные места !!!

Кирило дивлячись ваші відео завжди дивуюся наскільки ви обізнана людина, ЦЕ ДУЖЕ КРУТО. Дякую за відео 👍

Цікавий випуск. Було б добре почути про історію Лісового та Північно Броварського масивів.

Не ходіть так високо, може в кого акрофобія.

В Україні точнісінько таке ж дк з колонадою є і в м. Суми, і колись називалося дк ім. Фрунзе, від, вже колишнього, завода з тим же іменем.

Що можна додати про триповерхові цегляні будинки на перехресті воскресенского проспекту та чорних козаків? Хто їх будував?😮

Супер Суса декілька разів бачила біля Квадрату)) Сім'я Гареги під час будівництва Епіцентру розщедрилась на маленький дитячий майданчик по вул. Стальського, сміх та й годі. З врахуванням того, що загарбали автостоянку. З книги Похорон Богів є згадка, що на місці вул. Стальського колись було кладовище. Тішуся з того, що хащі біля Радунки розчистили і зробили місце для відпочинку. Зе з дитинства пам'ятаю Універмаг Десна. Завжди хотілось пройти через "вертушку" на вході, напівпусті прилавки і хамовиті продавчині в кокошниках. Приємний аромат меблів з магазину Ялинка до цих пір спливає в пам'яті. На місці Сільпо був Універмаг жовтого кольору, який довгий час так і називали Підем, купимо хліба в Жовтий. З одного боку вхід в магазин, з іншого була наливайка - кафетерій, батьки іноді купували там лимонне тістечко та пеньочок. Далі, вгору, по Стальського в закинутому приміщенні біля апкети розташовувалася молочна кухня. Потім був продуктовий магазин. Ну і окрема подяка депутатам напередодні виборів за облагороджений сквер біля садочку і 4ї школи. Можливо, через 30 років, дійде черга до іншої частини. Мій дідусь, коли приїжджав до нас в гості, завжди по якорю біля басейну орієнтувався на якій зупинці потрібно виходити. Дяка Вам, пане Степанець, за цікаву екскурсію рідним масивом 😊

Доброго дня. Дуже крутий випуск ,я занурилася у своє дитинство. Квартиру на Перова отримали бабуся з дідусем, вони працювали на ДШК .В неділю ми з друзями ходили в кінотеатр Аврора на дитячий сеанс. Навчалася в 180 школі з 1 по 3 клас , потім в 265 новій школі. В басейні займалася плаванням . Парк Перемоги ковзанка де ми зимою каталися. Дуже приємно і дякую Вам.

6:23 - для мене це була Велика Кишеня, супермаркет поруч

Українською буде Воскресівка!

Це той кажан, який на початку повномасштабної війни кричав, як скажений за російською мовою, аж скулив, зараз перевзувся, бачу

Чудове грунтовне дослідження місцевості! Ви молодці! Чекаю відео про проспект Науки, Цимбалів Яр, Добрий шлях - мій рідний район.

Вітаю Степанців.

Дякую тобі ,Степанець!Стільки вражень,приємних спогадів!!На деяких моментах аж розплакалась.Моя люба Воскресінночка.Народилася і живу тут. Ще раз дякую!!Успіхів і натхнення!!Миру!!!❤❤❤

Дякую за цікавий випуск! Якраз сьогодні довелось туди поїхати, в лікарню на Петра Запорожця. Милувалася затишними зеленими хрущовськими двориками (я їх дуже люблю по всьому Києву). Я сама виросла на Оболоні і досі себе вважаю оболонкою, але народилася я на Воскресенці, так що це можна сказати мала батьківщина 😊 мозаїка кінотеатру Аврора - це мабуть один з моїх перших яскравих візуальних спогадів. Дуже шкода, що її більше нема, я сумувала, коли цей кінотеатр переробили в трц квадрат у 2000-х

*В мене асоціація з воскресенкою це гетто і наркоманія.*

Дякую, цікаво!

Дуже цікаво. Я сам з Воскресенки.

Наталія Варлей через незаконне відвідування окупованого Донецька, занесена до переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України. Персона нон-грата в Україні.

Чекаємо шось цікаве про Оболонь

Цікаво

Я сам з Маріуполя, переїхав в Київ в 2010 році. Новий Рік 2021-22 теж зустріли в Маріуполі у родичів. Після вторгнення руських фашистів міста Маріполь більше не їснує. Те що там зараз - Жданов. Після декупації та знищееня так званої росії, доведеться починати з нуля.

Да, были два якоря по бокам кинотеатра "Аврора".

Aй да Степанці ! Люблю ваші розповіді , хоч і сам не мало знаю . Так тримати !!!

Дуже крутий випуск з мого району. До речі, я вчився в одній школі з Супер Сусом (він на кілька років молодший) і в одному класі з Онукою. А на нашій паралелі ще вчилась нині популярна журналістка Соня Кошкіна і нардеп Сергій Висоцький. На кілька років старший за нас депутат Київради Вадим Васильчук (його фото ми часто бачимо на банерах в Києві). А вчилися ми всі як раз у школі з написами «…вчитися, вчитися і ще раз вчитися», рідній 98-й. У нас випускний був в 2002 році в кінотеатрі «Аврора», наскільки памʼятаю, що ще були випускні у 2003 і все, потім зачинили кінотеатр. При вході було два якоря і товстенний ціпок між ними, багато хто катався на ньому і розбивав носи ) На першому поверсі «Аврори» був магазин відеоігор, а також фірмовий салон «Sony” , це було місце паломництва для всіх дітей району. В 90-х кожну копійку збирали і йшли купувати картриджі для «Денді». Авторинок завжди називали «Лохотрон», ми малими там підробляли миттям машин і постійно конфліктували з нашими візаві з Райдужного )) Цікаве життя було, насичене…

На Курнатовського жив мій дядько,а на Сєрова- тітка, місцевість знайома з дитинства.Дякую за спогади!

30:45 мебелька, гранітка, док, доз на в'їзді, центр)

Про молодь це правда)) хто пам'ятає як в Хаторі(колишній Інтер) на місцевій дискотеці драка була?😁 півбару тоді рознесли, шари з більярду літали, тому так "зальотним" важко було в кцб і по цій же причині вже двоє однокласників були "на зоні"😅

передивляюся знову - Степанець то вже класика!!! може дочекаймося Березняків, Русанівки та мого рідного печерська!!!

Щиро дякуємо. Цікаво було б кожний коментар, щоб відмічався на карті. Провела усе дитинство там, чула назви, але деякі досі не можу звʼязати з місцевістю. Напр, до сих пір не можу зрозуміти де селище рембази. Памʼятаю смерч, мої однокласники сильно постраждали тоді, гуляли на вулиці і не встигли сховатись. Ми спостерігали його у вікно :(( А в басейн ходили усі школярі цілими класами.

ДЯКУЮ .👍

Дякую за цікаву подорож!

Про "онучі" - це портянка (рос.) яку намотували перед тим, як одягати плетені лапті...

Чапкіс жив на Василенка біля 46 школи

Чудовий контент. Воскресенка чудовий райончик, зелений дуже. Наша сімя живе на воскресенці з 1964 року, коли видали бабусі квартиру на тоді ще вул.Карбишева. Бабусі і дідуся вже давно не має, але дерева і кущі які вони садили й досі ростуть під моїми вікнами. Дитинство моє прийшлося на середину і кінець 90х і добре памятаю ті часи, місцини яких вже не має. Пустир на місці Єпіцентру де в закинутій машині гралися діти, автобусне депо де стояли Жовті Ікаруси 46 і 100 маршрутів. Памятаю малих токсикоманів безпритульних які біля Десни шлялися, багато наркоманів) До речі ще відома людина з воскресенки Ірина Бекешкіна відома соціологиня, часто по тв її як експерта запрошували. На честь неї і перейменували вул Карбишева. Памятаю добре її, жила у 16 будинку, біля Фори і прилеглих будинків завжди кормила котів.