Метод "варімакс" з ортогональної системи факторів (тобто таких, що не корелюють між собою) продукує знову таки ортогональну систему. Цей метод обертання спрощує представлення кожного з факторів і таким чином полегшує інтерпретацію факторів. Інтерпретувати незалежні фактори (тобто такі, що не корелюють) легше. Говорити про те, який з методів обертання є кращим (в якому сенсі кращим?) досить важко. З іншого боку, якщо є теоретично обгрунтоване припущення про кореляцію конкретних факторів, то варто звернутися до конфірматорного факторного аналізу (CFA). Але цей метод я читаю в рамках іншої дисципліни. Можливо до кінця семестру (до грудня) будуть викладені лекції і з цього методу.