💛💙Друзі, раді вітати вас на каналі АУДІОЧИТАЛКИ та запросити в дивовижний світ україномовної літератури. Найцінніший скарб людської душі - культура та мова її народу. Всі аудіокниги зібрані з відкритих джерел, оброблені та скомплектовані одним файлом для комфортного прослуховування. Візуалізація - для приємного перегляду. Слухаємо разом…
🍫 На каналі немає монетизації, тому ви можете, за бажанням підтримати канал.
ПІДТРИМАТИ КАНАЛ
💳Карта Монобанк 4441111133210330
💳НА PATREON
patreon.com/user?u=92270707
«Зустріч у Сан-Франциско» - це збірка з 12 новел. Кожна з них схожа на маленьку віньєтку, химерно вимережану переплетіннями ліній життя численних персонажів. Здається, авторка не пропустила нічого: тут вам і розлучення, і відсутність грошей, і божевілля чоловіка, і погані стосунки з батьками чи свекрухою-свекром, і розбещення неповнолітніх, і плітки, і ще багато всякого добра.
Всі життєві перипетії викладені доволі просто і зрозуміло. Немає мовлення від першої особи - читач має привілейоване право разом із авторкою бути над усіма подіями, все бачити і все чути. Проте, завжди є персонаж у центрі - той, чию точку зору авторка висвітлює найбільше. Події розвиваються у кількох просторах одночасно. По-перше, у сьогоденні - де відбувається якась екстраординарна подія, що підштовхує персонажа до другого простору - простору спогадів. А занурюючись у ці спогади, персонаж тоне у морі третього - простору «а от якби...»
У цьому - вся слабкість жінки, котра звикла бути «хорошою» та слухатися старших і розумніших, а потім все життя сумніватися у правильності вчинку столітньої давності. У новелах Кононенко ця тенденція яскрава, як ніде: більша частина нещасть персонажів сталася саме через «я думала, що так буде краще», «мені здалося», «а мама сказала» тощо. Ось вам і виховна функція літератури - читаєш і обіцяєш собі ніколи не покладатися на чужий розум.
Ця книжка допомагає збити рожеві окуляри з носу. Але, з іншого боку, на якомусь етапі негаразди персонажів перестають бентежити серце і розум, бо просто приїдаються. Письменниця дещо перебільшила міру жіночого «не щастить». Так, наприклад, після прочитання новели «Гадючник», присвяченої, як легко здогадатися, дружньому жіночому колективу, складається враження, що для кожної жінки покоління «тих, кому за 40» заміжжя було найомріянішим щастям, а вийти заміж можна було лише завагітнівши від обраного чоловіка...
Текст з рецензії Сандри Мост
#audiobook #аудіокнига #ukraine