Borys Liatoshynskyi (1895 - 1968)
Op.6
1. F.Hebbel / M.Lytvynets
Тут квітки так високо ростуть,
Тут вони все бліді, наче смерть;
Поміж них лише квітка одна
Вся в гарячім багрянці стоїть.
Її цвіт не від сонця жаркий,
Тут ніколи не світить воно,
Її теплою кров`ю земля
Напоїла, напившись сама.
_______________________
Die Blumen, so hoch sie wachsen,
Sind blaß hier, wie der Tod,
Nur Eine in der Mitte
Steht da in dunklem Roth.
Die hat es nicht von der Sonne,
Nie traf sie deren Glut,
Sie hat es von der Erde,
Und die trank Menschenblut!
2. A.Pleschieiev / M.Lytvynets 02:28
Листя осіннє шуміло
В ніч прохолодну сумну.
Місяць світив і в могилу
Мовчки спускали труну.
Так без плачу схоронили
І розійшлися всі знов,
Тільки всю ніч на могилу
Місяць дививсь і холов…
______________________
Herbstblätter raschelten
In einer kalten, traurigen Nacht.
Der Mond schien. Ins Grab
Wurde der Sarg schweigend heruntergelassen.
So war das Begräbnis ohne zu weinen
Und alle gingen wieder weg.
Nur der kalte Mond beobachtete das Grab
Die ganze Nacht.
3. H.Heine / D.Revutskyi 04:10
В піску на дальнім перехресті
Самоубивця труп лежить;
Над ним розвився квіт блакитний,
Самовбивців квіт.
Там я стою, зітхаю;
Місяць холодний сонно ллє свій світ.
І вітерець колише тихо
Самоубивців квіт.
________________
Am Kreuzweg wird begraben
Wer selber sich brachte um;
Dort wächst eine blaue Blume,
Die Armesünderblum’.
Am Kreuzweg stand ich und seufzte;
Die Nacht war kalt und stumm.
Im Mondschein bewegte sich langsam
Die Armesünderblum’.