Родичі не вірили, що їхні діти злочинці. То і батьки Сакалаускаса не вірили у те, що їхня дитина просто так вчинить такий злочин. А литовці молодці - не забули про свою людину.

Я пам‘ятаю цю історію про рядового Сакалаускаса. Хлопцю зламали усе життя. Тоді ще служив мій брат, також у ВВ. Я служив пізніше у будівельних військах. Усе так і було. Дуже принизливо коли кожен день щось таке може коїтися з тобою. У нас навіть зброї не було для самозахисту. Самим кращім що могло скоїтися, тебе могли просто відгамселити кілька здоровенних вгодованих дідів і нічого тобі не зламати. Кілька синців у рахунок не йдуть. Мені смішно, коли хтось цю «армію» згадує з ностальгією.

Так. Це все правда. Я особисто пройшов через ці жорна совєтської армії (1983-1985). Коли проводжали в армію всією вулицею, пишався цим. Але після служби було соромно згадувати і розповідати про ті ганебні роки служби. Зненавидів будь-яку армійську форму і неправдиві фільми про армію.

Жах, мені стало погано тільки від того що почула, бідний хлопець, він зробив гарну справу, звільнив світ від потенційних маніяків . Якими треба бути збоченцями, щоб придумати такі тортури та ще й отримувати задоволення від їх виконань, навіть зеки набагато людяніші від тих тварин. А те, що родичі не вірили і погрожували, то нічого дивного, бо тих тварин виховали такі ж тварини.

Молодчина Сакалаускас, чесне слово! Добру справу зробив. Тварі московитські то саме і досі роблять, і навіть гірше - надивилися того у відео від ЗСУ з фронту. Хай би повиздихали всі до одного - і Слава Україні!

Рідного брата мого батька повісили в армії(тобото вбили) і поставили це так, ніби він сам це зробив. Через кілька років прапорщик, який покривав справжніх вбивць, приїхав до мами мого батька, щоб попросити пробачення за скоєнне, але вона його не простила. Він закінчив свої дні в психлікарні.

У мене батько на строчці, будучи старшиною роти, боровся з дідівщиною таким чином, що відправляв на роботу духів з духами,а дідів з дідами, бо у зворотному випадку дід би просто припахав молодого, а сам би не працював. Діди бухтіли, але він ставив їх на місце.

Служив на Тихоокеанському флоті. В нашій бригаді за три з лишнім роки, тільки повісилось більше 20 матросів. Дуже багато втікали в сопки, і зимою. Зимові майже всі замерзали..Іноді когось знаходили. З нашого екіпажу матроса знайшли місцеві, біля "дач". Забув як вони то називали. Такі шалаші на сваях, щоб медведі не дістали. Відморозив руки, ноги, але вижив. На АПЧ молодий матрос розстріляв двох своїх старших "братів по зброї", коли ніс вахту на корпусі. Вони вибрались на верх над ним познущатись. На острівній "точці" на Курилах, новобранець розстріляв весь пост, 15 чоловік, разом з мічманом.. Також знущання. Про те знаю, бо вони якимось боком відносились до нашої бригади, спостережний пункт. Перші півтора року, по суті ніякої військової підготовки. Приборки, камбуз, швейка, "рожання" всього що прийшло в голову тому, який раніше тебе сюди потрапив. Сундуки також були учасниками цієї ієрархії, і навіть могли отримати в "фанеру" від якогось "годка". Принаймні в нашому екіпажі так було. Найбільше знущались з тих, хто зробив якусь промашку, будучи "карасем", або був просто людиною "ботаніком". Звичайно катуваннями займались не всі. Але завжди знаходилась пара садистів. На той період двоє садистів було, Красніков з Южно-сахалінська, і Макурін, з Владивостока. Пересікались з екіпажами з погранвійськ. В них тюремних відносин практично не було, принаймні на такому рівні, як на флоті, чи на берегових базах. А найстрашніше, що бачив, це був судорембат і стройбат. Там самогубців та каліцтва, було в рази більше, ніж у нас.. Декілька друзів-приятелів служили в Афганістані. Те, що "братья па аружію " робили один з одним там, навіть мені в голову не вкладалось. Знущатись над людиною, яка завтра з тобою буде в бою... До речі, з тих тисяч афганських 200-х, доволі велика частина прикінчених своїми. І я не маю на увазі випадковий "дружній вогонь". Таких прикладів реально безліч. Все замовчувалось і секретилось. Таві відносини ще й призводили до серйозних аварій. Бо не підготовлених матросів заставляли виконувати небезпечні роботи, які пов"язані зі зброєю, живучістю і небезпечними речовинами. Тому бували випадки, коли спрацьвувала вибухівка. На підводних човнах тільки на моїй пам"яті було декілька пожарів пов"язаних з системами регенерації повітря, коли допускався контакт з промасленим ганчір"ям. Вибухи акумуляторів.. Вибухи паливних танків. Такий наприклад стався на ПБ Іван Вахрамєєв. Робітники щось там робили, вогневу вахту ніс молодий матрос. Порушували ТБ, на його зауваження послали "дрища" подалі. В результаті загинули, на плавбазі гарно роздуло носову частину))), матросик добряче обгорів, вижив. Син служив на українському флоті. Такого безумства як в совковому, вже не було.. Але на деяких коритах, з його слів, відбувалось майже те саме. Принаймні на МРК Кременчук, і якесь там було судно забезпечення Донбас, наскільки пам"ятаю. Таких відносин могло і не бути. Все дуже залежало від командира корабля, чи військової частини, офіцерів і мічманів. Але вони зазвичай займались своїми бюрократичними справами, хто бухав, хто просто був , як казали "распіз..й", і що там підлеглі роблять один з одним, їх мало хвилювало. Тим більше, що смертельні випадки списувались зазвичай на вину самого самогубця, як порушника правил техніки безпеки. А при можливості, це взагалі замовчувалось, і видавалось як "сам вмер".

Хто не був той буде, хто буде не забуде. Служив в кінці 80-х, у Владівостоку. Все, що сказано чиста правда! Дякую, нагадали цей сюр в якому жили. Ніколи знову

Ваші випуски, один краще іншого. Про справу Сакалаускаса багато читав. Один із ув'язнених, якого конвоїрував їх караул сказав, цитую: "То что вытворяли ваши вертухаи, редко встретишь даже на зоне"

Шана і подяка Артурасу. Дуже шкода тисячів таких як він. 😢😢

На Миколаївщині військовий застрелив командира і покінчив життя самогубством, за нами теж ще тягнеться совковий шлейф, якого ніяк не можемо позбутися 😢

Дякую за черговий цікавий випуск! Пам'ятаю, коли служив мій брат(2000)- ми їздили довідатись,брат горнувся з обіймами до мами ,як хлопчик зі слізьми😢,хоча особливо не жалівся.... Сумно, що совок( у вигляді вищого керівництва )в армії присутні і досі!!!! Бажаю генералу Залужному успіхів у викорінення цього лиха!

Дякую захисникам України за мужність і героїзм, дякую автору за працю.

Ох боже,зайшовши у коментарі під відео де хоч якось згадується радянщина можна жахнутись.Не можу уявити собі те,що хтось по такому ностальгує.Спасибі вам велике за працю і висвітлення таких важливих тем,цей канал заслуговує на більшу кількість підписників!

Цьому хлопцю потрібно було героя дати.

Хто в армії служив той в цирку не сміється. Це не лише про совкову армію, а й про пост-совкову. В ЗСУ до революції теж вистачало ідіотизму. Дякую вам за якісний контент!

Мій знайомий в 97 році пішов служити. В ППО. Після прибуття в частину, каже, построїли їх ввечері діди і почався "осмотр груді". Коли вдарили його, він у відповідь заліпив дєдушкє-сєржанту, почався заміс, прийшли старші офіцери, провели з ними бесіду. Вночі його ліжко так само обступили,накрили подушкою і почали місити. Тримаючись за узголів'я ліжка він вирвав металевого прута і почав ним "хрестити" всіх тих дєдушек. Багатьох з них потім шили в лазареті, деяких перевели в дшб. Його залишили в спокої, бо було багато свідків, які виступили в його захист. До кінця служби дєдушки боялися навіть сигарету до нього підійти попросити і інших не штормили.

Я служил в Украинской армии в 1999 году и поверьте всё было точно так же как в данной передаче. Всё зависит от офицеров, которые всё знают но ничего не делают, так как им это выгодно.

Мій тато служив в ЧФ Севастополь, в 1990. Розповідав як в учєбці їх було 5 новобранців на 74 діди, то він майже місяць спав в брезенті під БТР, щоб до нього не чіплялися. А його товариш 7 років відсидів в тюрмі, бо під час чергового "досуга" просто забив кривдника голими руками. Неймовірні спогади з молодості😮

Справа Шамсудіннова підтверджує, що ні чого там не змінилось

Артурас, до речі виконав свою присягу, знищив ворогів народу!!!

Молодец Артурас. Правильно зробив! Дякую за випуск.

Все починалося з офіцерів,які не знали що таке офіцерська честь. Літо, жара, командир в плавках виходить перед строєм і йому мають честь віддавати. Це було при совку.

Такі відео потрібно перекладати на всі існуючі іноземні мови і поширювати світом, хай люди знають що таке Вєлікая Рассєя! А то мене часто запитують чому ми не хочемо з рашкою бути разом. Хай би послухали як добре з ними жилося. Дякую за вашу працю!❤️

Дивно що люди пишуть що таке явище існувало до революції гідності.Насправді воно так само існує.Навіть під час повномасштабного вторгнення РФ це явище поширене в різних підрозділах.Тому не тіште себе ілюзіями що цього вже немає. Я пам'ятаю приклад як в частині 3027 НГУ в 2020 хлопець від удару Військовослужбовця старшого призиву загинув.І я навіть ні одної новини в медіапросторі не бачив з цього приводу.Все завжди приховується.

Мій дядько після армії повернувся зовсім іншою людиною. Поїхав чемною , спокійною людиною, люблячим сином. А повернувся якимось бидлом , почав сильно пити. Навіть знайдені мною його листи до матері з армії дуже відрізняються з початку служби та до кінця .

О, цікава тема. Пригадую, як колись найбільшим страхом матері була служба брата в армії, брррр. Страшні історії тоді розповідали…

Нажаль нам знадобилося майже 30 років щоб хоч наполовину викорінити цей ідіотизм з армії... Але нажаль вже дорослі чоловіки які служили ще в 90х у цьому всьому лайні і дідовщині - зараз розказують своїм синам "як треба служити" і все починається поновому...десна тому гарний приклад, за 13 років там взагалі не змінилася служба

Служив в 81-83 в спецназі. Все точно. Офіцери тварини все знали і заохочували дідів

На ці знущання важко дивитись. Ще важче зрозуміти, що за маргарин в головах у тих, хто чинить такі розправи та тортури над юнаками. Дякую за розповідь, не хочу знову опинитися в тюрмі народів на чолі з росією😢

Дякую за відео. Супер контент як завжди. Я та людина, або одна з тих хто написав про українізацію терміну совєтський. І за декілька відео, всі з яких я дивився я почув про совєтську Дякую. Я так тішуся, що Ви розглянули аргументи і прийняли позитивне рішення. Бережи Вас Господь.

Садистська армія, нелюдяна і нікчемна. Та армія не вміє воювати лише принижувати і знущатись. Дякую за контент

Добре знаю, що таке знущання, бо пережила їх у першій школі - від першого до восьмого класу не мала промитої години. То була перша половина дев'яностих років і однокласники не могли піти поспілкуватися до психолога, бо психолога у школі не було просто фізично. Тому всі свої домашні проблеми повертали проти тої єдиної людини на весь клас, яка не пила за гаражами й любила читати. До речі, тодішня постсовкова школа теж фактично скидалася на зону, а не на освітній заклад. Отож я спочатку дико хотіла втопитися, потім зібрала свою банду зі схожих невдах, а зрештою змінила школу й аж це мене порятувало. До речі, вбити мене теж погрожували. А то ж були просто навіжені підлітки, які не тямили, як самим жити! А я могла змінити ситуацію, просто спочатку дико боялася, бо вважала, що це всюди так. Дорослі без мізків і совісти поводяться инакше. Вони вигадливі, хитрі, точні й шалено небезпечні. Цих уже не виправиш розмовою зі спеціалістом. Отож бідолашний Артурас не мав виходу. Якби він їх не порішив, то вони б його чи скалічили, чи вбили б/довели б до самогубства. Зазвичай я засуджую вбивства, проте є один виняток: якщо людина мусить так учинити, щоб урятуватися чи врятувати когось иншого невинного. До нього я не маю жодних претензій і сподіваюся, що він попри все зумів улаштувати собі нормальне життя. Натомість його кривдники винні, як і вся система, яку вони з таким завзяттям підтримували. Якщо система ламає людські життя, то її ТРЕБА знищити. Гадаю, що подальший висновок про совок і кацапстан такий зрозумілий, що я навіть не мушу його писати чи озвучувати. Бо саме їхнє існування - це причина існування тої армії й появи нових жертв і кривдників!

Да, тема ще та. Служив в кінці вісімдесятих за кордоном в окремому батальйоні, який був самий кримінальний на всю групу військ. Два рази було, що солдати в чужій країні збігали невідомо куди аби врятуватися від "дідів". Шукали чотири дні. Деякі офіцери вночі на територію боялись заходити. "Духи" після 12 годин ночі піднімались і виховувались дідами методом кулачного бою і повзанням з табуреткою до 3-4 години ночі. П'яний прапорщик застрелив хлопця, який стояв на тумбі в наряді. Ото така радянська армія. На картинках було все престижно і почотно, а реалії були в тіні.

Дякую за гарний матеріал. Краще Вас дивитись, ніж безуглий марафон.

Нажаль ці наслідки лишилися і у нашій армії(( Незадовго до повномаштабного нападу у Дніпрі був випадок,шо над хлопцем знущалися і він не витерпів теж взяв зброю і вбив декількох своїх катів. Справа була шумна.

Саме через дідівщину армія втратила популярність в Україні. Реформувати армію треба було ще у 90ті роки. Зараз би мали потужний мобілізаційний резерв як в Ізраєлі.

Яке військо така і країна. Дуже дякую за сюжет і з нетерпінням чекаю наступний 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Я знаю двох жінок ( одна з Черкащини інша з Чернівців) у яких "діди" вбили синів наприкінці 70- х років. А ще в совєцькій армії була насильницька русифікація

Мій старший брат служив з 81по 83 роки , тоді ми воювали з Авганом , мого брата чуть не забрали , було в Білій Церві , призвали , построїли і кажуть , хто хоче джинси і кросівки крок вперед , мій брат лишився , багато хто зробив крок , в Авган за джинсами. Його потім відправили в учебку в Керч , коли він приймав присягу ми всією родиною приїхали машиною 11 модель жигулі до нього , природа неймовірна , я вранці купаюсь в чорному морі , в обід в азовському . Так кожен день . Він був спорсменом , займався борьбой і того його не трогали діди , багато кого били , він з сапогами підтягувався на турніку 18 разів . Після закінчення його перевели в Светловодск , тоді так називався , 400 км від Київа . Він був сержантом і допомагав зав складу . Служив як сир в маслі . Коли приїджав додому то розповідав випадки вішались , стрпіляли дідів і багато чого. Життя в радянській армії не найкраща була.

Дякую, що показуєте людям, які думають що все райдужно було і є

Нелюдська система породжувала садистів. Дякую за відео, як завжди цікаво та інформативно.

Служив до революції строкову у 2010 му то ще де не де була дідовщина, доходило до абсурду бо робити було нічого, але вже після 2014 як пішов на службу по мобілізації то такого вже не було. Зараз таке і важко припустити. В цьому плані ми прогресували. Дякую за контент

Тільки зараз я зрозумів , що це було не просто дідівщина ,це було спланованеприниження, для того щоб солдати були рабами. І ось вам доказ : В Києві ,нас так ганяли, коли ми йшли на сніданок , діди і сержанти стояли в коридорі і били ногами , що на виході , так і на вході , хто прибігав останній його змушували віджиматись або били. На фіз підготовці заставляли ходити гусиним кроком , і коли в тебе відказували ноги по тобі кидали щебнем. Щоб ми не бунтували нам не давали спати , і весь день ганяли . Були в дідів і закази, коли тобі дають заказ - мівіна , вафлі, пиво, чи горілка . І не цікавить де ти це візьмеш . Також ми мали щодня до обіду і сніданку надавати їм майонез. І щоб знайти гроші ми змушені були гроші просити на бетонному заборі . Якщо ти не приносив те що вимагають ,тобі не давали спати в ночі і недавали сісти в день.

Гірко й до сліз боляче це чути...😢 Хлопець Молодчина... припинив наругу над собою...👍👍👍

Сподіваюся що ми нарешті перехворіємо всіми постсовковими страшними хворобами. Дякую за контент!

Дякуємо за те, що нарешті показали огидну совєцьку армію. Тому і батьки намагалися вступити своїх синів до ВНЗ, аби не скалічити життя. А в царській армії поводилися із солдатами так само. ( Улас Самчук "Волинь"). Цей фільм треба показати всьому світові

У 1989 році (тобто через 2 роки після подій) режисер О. Рогожкін (якій пізніше переключиться на кон'юнктурні "Особливості національного полювання-рибалки-бані-політики") зняв стрічку "Караул", взявши за основу справу Сакалаускаса. Досі цікаво, як тоталітарна совцензура пропустила фільм про резонансний випадок, який усіляко намагались приховати (як і будь-які "косяки" совкового режиму). Фільм досить важкий для перегляду.

В Афганістані "дєдовщіна" була ще жорстокіша ніж в Союзі. Там солдати тікали до моджахедів щоб врятуватися від своїх же співслужбовців.

Я призивався до Совітської армії , служив два роки ! Довелося побувати і на зоні . Такого як в армії , на зоні не було !!!

Ось цю дідовщину можна порівняти із таким собі вихованням батьками дітей. Я не раз чув від мами, що підеш в армію, там тебе перевиховають, станиш хоч людиною, де тебе навчать життю. Я розумію, що це її така маніпуляція, і не розуміння як правильно виховувати дитину. Перебування ось в такій армії, ломало психіку, робило із тебе раба, опущеного, який не має права на свої бажання, що ти маєш лише питати дозволу і діяти в чітко окреслених межах. За вихід із цих меж, тебе можуть і прибити. А потім такі батьки виховують своїх дітей, і що вони можуть їх навчити?

Памʼятаю ті жахливі розповіді брата про дідівщину: табуреткою по хребту, ременем по тілу так, щоб «звєзда» відбилася, а найстрашніші були ночі, коли вибірково призначали «духів» і влаштовували так звані змагання: садили хлопців в тазики і заставляли ліктями гребти по підлозі, хто програвав, той був жорстоко побитий. Брат згадував, що у тих хлопців часами мʼясо кусками на ліктях висіло після таких «розваг» дідів. Просто жах

Мій знайомий проломив табуреткою голову офіцеру насмерть, коли той п'яний влаштував стрілянину серед ночі у казармі і вбив срочника. Три місяці тримали потім у психлікарні і комісували як психопата. Ніхто не поніс відповідності. Одеський округ , 1996 рік.

Мій дід служив в совецькій армії в 1960 році. То там так набили що відвезли в лікарню потім в психлікарню бо не могли вилікувати проблеми з мовленням та орієнтацією. Потім видали бумажку з шизофренією і комісували. Так повністю здорову людину зламали в мирний час в армії.

Та в українській строковій армії в 2011-2012 було приблизно те саме, трохи в менші мірі, але суті не міняє. Тільки менше били, бо начальство намагалось якось це контролювати (принайні робило вигляд) - в роту регулярно приходили із медичної служби оглядати солдат на предмет побоїв. Але ж побої можна нанести так, щоб синців не лишалось. Між там у нас на службі в іншій роті "діди" знущались над одним хлопцем і на полігоні змусили його залізти у великий "скат" - шину від вантажівки і штовхнули із пагорба, щоб він покотився. Хлопець помер від чисельних травм, а покарання було якимось сміховинним - позбавили звання "замполіта" батальйону, а тих "дідів" відправили на "п%здячку", тобто на важкі роботи - ото і вся "відповідальність" за вбивство ні в чому не винної молодої людини. Моооожливо було ще якусь слідство і суд, але я того не знаю, бо мене уже звільнили в запас. Не знаю, як там зараз, хочеться вірити що після 2014 і після 2022 щось змінилось, але є певні сумніви. Так чи інакше, відраза до віськової служби залишилась на все життя

Ніколи цього не розумів, старші знущалися з молодих, бо свого часу, з цих самих старших також знущались. І це було замкнене коло, ми знущаємося, бо знущались над нами. А ще, командування про все це знало, знало і закривало очі, бо вони теж колись були молодими і над ними знущались...

Мені батько розповідав про співробітника(працював на мотозаводі у Києві),що того чоловіка налякали у армії так,що він на все життя залишився заікою!І мав інвалідність 3-го ступіню.Це ж як треба налякати людину?І напевно багато чого той чоловік не розповідав!

Дійсно,такі факти були. Мій батько, якій служив у сімдесятих роках , чоловік якій служив у дев'ятдесяті , розповідали однакові історії про дідівщину.

Все розказане є чистою правдою . Я сам служив в ссср. Підтверджую. 🇺🇦

Достойний та цікавий матеріал, дякую за вашу роботу. Продовжуйте!

Так в Україні так само було, пам'ятаєте хлопця, перед війною розстріляв п'ять сволот, які знущалися над ним. Правильно зробив, треба було батьків розстріляних сволот притягти до відповідальності за виховання звірів !

З дитинства наслухався про дєдовщину, найстрашніше для мене було потрапити до армії, бо саме так я її собі уявляв.

"Родичі не вірили, що їхні діти могли таке зробити." це шо "Наши мальчікі так не могут паступать" вже тоді було?

Синочки знущалися як хотіли, родичі ще мали нахабство погрожувати. Це ж ви не мали права жити, це ж ваші діти людям життя ламали.

Хлопець - герой

Тепер розумію, чому батьки правдами та неправдами намагалися брата від армії відмазати у свій час. Мені взагалі здається, що відбувалась певна сегрегація населення - до армії йшли переважно сільські хлопці, та з малозабезпечених родин, а міські - або військова кафедра у вишах, або відмазувалися. Принаймні в моєму оточенні так було. Це я вже про часи України, нульові

Служив у 80-х роках в СА. Надивився всякого. І солдат наклав на себе руки, сказали, що психічно хворий. Неправда, я його добре знав

Бажаю здоров’я, військовослужбовець строкової служби, пішов на службу наприкінці 21 року,відчув на собі дідовщину,не так строго,жорстокості було набагато менше,але був в нас хлопець, в першій тиждень різав вени,вже в незалежній Україні також приховували самогубста,проблема далеко не тільки в темі відео а і совкові офіцери,яких достатньо багато і цей момент, строковики як і раніше були робочою силою за тарілку борщу, так і залишись.

Дякую за цікавий контент! Ця країна була справжньою тюрмою! Тюремні закони в цивільному житті, тюрма - в армії, і тд! Прикро, що у нас дідівщина теж існувала тривалий час! А керівники окремих в/ч досі зловживають, і живуть як при совку

дідусівка передавалась "по наслєдству" від призову до призову, тобто ті хто знущалися, в свій час перетерпіли самі такі знущання, тим самим існувало таке собі замкнуте коло

Коментар на підтримку каналу і розвиток українського контенту. Велике дякую за цікавий і пізнавальний контент, і дякую за вашу працю, успіхів в усіх починаннях, мирного неба і міцного здоров'я. Разом до перемоги. Слава Україні Героям Слава!!!

В тому то і справа,що влада совєтів сама спеціально створила такі страшні умови в своїй армії і змусила обирати солдатів,або ти стаєш агресором,або ти стаєш жертвою.Такий собі "Естественный отбор"по совєтські.Обирати тобі,бо іншого вибору не було.

борщ? шматок м'яса? каша з моллю та комбіжиром для солдат в армії радянського союзу

Кров в жилах стигне від історії Артуроса. Який жах. Байдужість вбиває. А ті нелюди отримали по заслугам!

Якщо брати правду я пам'ятаю ще 2005 рік, мені видали повістку і я відмовився а причина була одна .. на той час ще існувала "дідовщина" я не хотів калічити свое життя, як скалічили моїм однокласникам які пішли за пару років до того в армію. Як по мені був би дуже цікавий сюжет про українську армію до реформ , хоча може будти багато критики під час війни.. * Прошу мене не судити за ці слова я просто опираюсь на слова тих людей які служили в той час. Автору як завджи дякую за чудове відео!

Дуже подобаються ваші розповіді, дякую за такі пізнавальні та змістовні програми.

Мені довелося служити в ЗСУ в 90-х. Дідівщина була люта. Калічили і психіку і тіло.

Так саме треба робити і в нас,з командирами та їхніми халуями

Я служил в ЗСУ в 99-01гг.дедовщина была,мне тоже пуговицы загибали на груди, шакалы твари прекрасно знали,а когда я стал старшим призывом на меня вешали дедовщину, хотя я не одного духа пальцем не трог

Як в Совковій, так і в Росармії й досі є своє астральне агенство Діда Бабая, де діди викликають духів цілодобово. P. S. Я з дідівщиною знайомий ще по 102-й школі. Але порівняно з тодішнею армією вона просто відпочивала.

Мій друг дитинства після армії отримав інвалідство 3 групи. Не дослужив навіть до черпака. Врешті-решт відправили в госпіталь в Одесі та списали по здоров'ю. Ніколи не розповідав що там було, це було табу. Призван в ЗСУ в 1993 році, Десна.

Я помню эту ситуацию ...Была публикация в "Огоньке, кажется "вздыбивгейся вагон* отлично помню, как речь шла о солдатах ВВ сопровождающи З/К в Питер Молодчик, воин!!!!Жаль, что вместо ПМ у него не было ДШК!!! Не знаю, как сложилась его дальнейшая жизнь, хотелось, чтобы у него все было хорошо!🇺🇦👏Мы с Украины!!!Порвём всех, кто нам хоть пол слова поперёк скажет!!!!Слава Украине, Героям Слава, смерть Путлеристам и иже с ним!!!!

Мого дядька в совєтській армії так били, що бабуся ледь витягла його звідти, комісували. Розповідав, що хлопці не витримували, на ремнях автоматів вішалися, патронів не давали. Калічили житті молодим хлопцям, які те життя тільки жити починали😢

Треба у тата запитати більш ретельно. Він мав отримувати військову освіту в Ризі, проте навчання покинув та повернувся. Моя бабуся цькувала його за те що покинув навчання. Вона буквально тільки його навістила. Невідомо як, проте якимось чином він обігнав її та повернувся раніше. Якщо там коїлися такі речі як у відео- тоді я розумію чому він втік та що з його психікою не так. Я читала його щоденник, раніше він був дуже чуйний та вразливий. Зараз занадто палкий та суровий. Знаю що військові тортури мали місце, проте дітям дорослі про таке не розповідають.

Мій досвід служіння в армії, але вже в Українській 91-93 і у нас дідовщина з ссср, змінилась на землячество українське. З мене лайк та коментар в підтримку каналу.

Був там в 2015-16 рр. Військової справи не вчать абсолютно, лише наживаються на безплатній рабській праці солдата(раба по суті). Вдень праця, ввечері - розбірки. Робити там реально немає чого - це просто марна втрата часу

Майже по усій СА так було(у внутрішніх, ЖД і тому подібних - пекло у різній ступені), зараз як у підтвердження коли слухаєш розповіді наших полонених - нічого не змінилось

Я вважаю, що викорінення дідівщини (нехай і не на 100%) в нашій армії це велике досягнення

Зі всіх моїх рідних, товаришів та знайомих, хто відслужив, ні один не був у захваті від пережитого там, за забором. Ця силова структура ламає не так фізично, як морально, після чого людина вже ніколи не буде такою як раніше до цього.

Обожнюю ваш канал! Ви розповідаєте історії, які я чую вперше, хоча переглядаю відео ще з 3х історичних каналів. Дай вам Боже міліонні перегляди!

Двоюрідний брат на початку 2000-х розбив табуретку об голову "дєда" захищаючи себе. Раніше пори сива мати і службу досиджував на "губі"... тоді вже скасували "дизель"

В совєцькій армії так як і в українській в 90х і в нульових не було шкарпеток,були тряпки-онучі(портянки) які треба було вміти намотувати на ногу.Якщо цього правельно не зробити то гарантовано натреш ногу,особливо це було актуальним на початку так званої служби

Служив в Українській армії 95-97 року внутрішні війська м. Дніпро дідівщина була лютійша. Більшості офіцерів на систематичні знущання було всерівно, деякі навіть заохочували дідівщину, за що всі офіцери і отримали прізвиська шакали та піздота.

Нічого не змінилось і в російській армії,це весь світ побачив в Бучі

У нас дідівщина в армії зникла тільки з початком повномасштабної війни, тобто у 2022 році, бо у ЗСУ зараз здорові мужики 30-40 років, які ризикують житям і нестатутні стосунки безглузді. А так ще навіть останні призовники мали певні проблеми. До речі, в Нацгвардії вона була ще в 2018-2020роках точно, бо є родич який там служив. Не знаю як зараз, підозрюю що мабудь лишилась в НГУ.

Дідівщина була в більшій чи меншій мірі присутня по всій савєтской армії. І рівень її залежав від командира частини.

Друг мого дядька служив у Десні у 90х. Сам друг був боксером у гарних фізичних кондиціях. Отже, до суті, на другому місяці служби був інцидент із "дідом", який прискіпувався до нього. Хлопець дав опір і зламав ніс "старослужащєму". А через три дні мати отримує "похоронку", ніби застрелився. Забрала труп, а він ще й тричі зарізався... Після цього вже у 10х роках, цього сторіччя, мені знайомий, справжній українець, син грузинів😂, що на той час служив у приватній охоронці, розповів про свій досвід служби у Десні. В нього розрив селезінки, тринадцять доган де він, захищаючись від масових побиттів, оказував небувалий опір, він самбіст, ломав стопи, бо із полу не давали піднятися... Тому в нас теж така собі історія.

Дякуємо вам та Слава ЗСУ 🙏💙🇺🇦

Сакалаускас - герой! І литовці молодці! Маю надію, в ЗСУ викорінять до кінця колись дідівщину також.