Буквы у не было , была лигатура оу. И передавала она в зависимости от диалектов разные звуки. Особенно в начале слов. Потом не учитывают i, этого чертенка тоже нужно учитывать.

Мова, молва, молвить, молвити.

@@user-rm8dy3fh8cНаукові дані не узгоджуються з вашими припущеннями.

@@Istoria-Movy а с чем конкретно вы не согласны. Или что не так.

@@Istoria-Movy я могу моказать свои гипотезы. Я опираюсь на работы ученных признанные.

Я хочу возродить древнерусский язык

@@user-rm8dy3fh8c як спробуєш відродити її, то май на увазі, що це не була цільна мова, тому ти можеш зіткнутися із проблемними питаннями щодо вимови або написання одного й того ж слова, плюс тоді абстрактних понять не було (окрім церковних й те обмеженно). Проблема у тому буде, що вона має тогочасну логіку, яку адаптувати під нинішні реалії складно. Але бажаю успіхів у цьому тобі

Та глипайте на здоровлє ;)

То ж, бачте, треба якось правду до народу доносити :)

Дякую, мені подобається, що ці відео стають у пригоді українцям, що їх дивляться!

​@@Istoria-MovyНаскільки мені відомо, у Шевельова була гіпотеза чи теорія, що східнослов'янські мови походять напряму від праслов'янської минаючи етап спільної усної мови, котру можна умовно назвати давньоруська або давньосхіднослов'янська. Що ви про це думаєте?

Я так розумію, зараз в українському ютубі таке подібне більше ніхто не робить.

Радий, що вам сподобалося!

Дякую на добрім слові!

Та тепер уже мушу :)

Бо Шевельов наводить декілька доволі ранніх прикладів, де після шиплячих написаний О.

@@Istoria-Movy тож маю підставу спокійно О після щиплячих спокійно вважати за давньоруську рису (одну з них точніше)

@@garilo7773 рівно як і давньопольську теж.

@@Istoria-Movy Для прояснення: цей феномен був започаткований на Київщині? Можна це вважати за спільний процес через племена колишніх древлян, що мешкали тут і у Польщі?

@@garilo7773 Це дуже важко довести даними джерел, бо більш-менш повні документи старопольською мовою ми маємо зі значно пізнішого період - аж лише від кінця 14-го, а фактично - від 15 століття. Тож, коли саме у старопольщизні почався процес переходу Е в О після м'яких приголосних , сказати напевне є важко.

У мене тут лише про середину 12 століття

@@Istoria-Movy Це краще ніж нічого)) Не всі можуть читати фахову літературу. Плануєте по кожному століттю?

@@istoriya-ta-mova Можливо колись, але не найближчим часом.

Вона є: там я дав посилання в описі. Але вона в електронному вигляді лише на сайті нац. бібліотеки і лише у їхньому браузері. Якось не дає на телефон завантажити, а тільки можна у них на сайті дивитися.

Так! Дійсно! Але не тільки. Я роблю про це відео.

Мені здається, "м'якість" чи "твердість" мови - це чисто суб'єктивне сприйняття для кожної людини. І це, скоріше, залежить не від мови, а від конкретних мовців, їхнього тембру голосу, характеру та темпераменту. До мови як такої тут стосунку немає. Щодо походження слова "русь" є величезний розбір на каналі Skjold Skefsson.

Тищенко з його праукраїнською мовою 5-го століття?

@@Istoria-Movy Я мав на увазі досліди професора Тищенка стосовно прізвищ українців, топонімів та гідронімів на сучасній території України тощо. Також цікава його згадка доказу давнішності мови та колиски праслов'янської як такої, за так званим правилом відстані, на який вказував здається Шустер-Шевц чи Шевельов, не пам'ятаю ( неабияка схожість лексики між українською та верхньолужицькою, незважаючи на менше схожі лексично мови на відрізку між українською та верхньолужицькою)

Я не знаю, як в МФА записуються напівм'які. Пишу так, як мене вчили: [t·eč’e]. Якщо записувати IPA, то імовірно так: [t̪ɛˈcɛ]. Але я не впевнений, що [t̪] позначає напівм'який.

"полумягкости" не существует как осязаемого явления, это не фонетический термин, а фонологический. в мфа его не записать. на практике это означает этап, когда при живом древнем ряде палатальных, имеющих статус фонем, возникает автоматическая палатализация согласных перед или после переднеязычных гласных, но она не фонологична, т.к. в данном случае роляет качество окружающих гласных, а не согласного. фонологизация палатализованных происходит после падения еров, когда появляется множество стыков в начале и середине слова и конечная позиция: *sun jega > su ňego [*sʊɲegɔ] ("съ него", где палатальный) уравнивается с *neba > nebo [*nʲebɔ] ("небо", где палатализованный). или *kaňi > koňi [*kɔɲɪ] ("конь", где палатальный) уравнивается с dini [*dʲɪnʲɪ > dʲenʲ] ("дьнь", где палатализованный).

@@Istoria-Movy ну, це щось инше, але насправді записувати через . ̪ мені спало першим на думку

@@user-qi6dn1wf4e А як тоді записати палаталізацію *p - наприклад у слові пьнь? [pʲ]?

да, так и записать. про палатализации-депалатализации в славянских лучше глянь чекмана, "исследования по исторической фонетике праславянского".

дякую, мене тут уже виправляли у коментарях :)

Судя по ранним передачам чешских топонимов через немецкий или латынь, процесс начался примерно в одно время, не ранее конца 11 века, скорее уже в 12. У Козьмы Пражского ещё g была, не h

Цитую Шевельова: "Спірантизація (g>h) сталася після занепаду слабких єрів (тобто не раніше 1050 р.). Це добре унаочнюється порівнянням з словацькою мовою. Словац. *kъde перетворилося на [gd'e] (на письмі - kde), а не на *hde/*de. Вочевидь, коли k після занепаду ъ через асиміляцію до d перетворився на g, перехід g>h уже був нечинний, а відтак g зберігся. Для української мови, навпаки, слід визначити, що сучасне "де" походить від hde, тобто послідовність змін була така: kъde>kde>gde>hde>de Така сама аргументація може бути застосована до слова "тоді" (

Тому що вони на цей момент уже змінили своє звучання порівняно з найдавнішим, яке ви згадуєте.

Пояснюю: Було аж 3 (три) дієслова, що мали цей корінь. Частково їхні значення дублювалися. 1. имѣти "мати". Архаїчне відмінювання: имамь, имаши; пізніше перебудоване відмінювання: имѣю, имѣѥши. Це книжне дієслово, яке у живій мові навряд чи вживалося. Перейшло у російську мову (иметь, имею) 2. имати "брати". Архаїчне відмінювання: ѥмлю, ѥмлѥши; пізніше перебудоване відмінювання: имаю, имаѥши. Зі зміною у відмінюванні прийшла й зміна у значенні "брати (а отже тримати)" було переосмислено у значення "мати". Це й є джерело сучасного українського "мати, маю" з утратою початкового И (jь). 3. ѧти "брати, взяти, схопити" (мало значення як доконаного, так і недоконаного виду). Відмінювання: иму, имєши. У сучасній мові зберігається лише з префіксами: взяти, візьму, зняти, зніму, а також у складеній формі майбутнього часу (писат-иму, писат-имеш).

Я подивився це відео. Загалом я погоджуюсь. Але це ніяк не скасовує того, що в Києві говорили давньою мовою Руси або Києва. Це все демагогія про те, який термін правильніше описує теорію. Мені це не цікаво, бо я не теоретик, а практик. Мене цікавить механіка застосування цієї мови, а не те, яка назва їй більше підходить.

@@Istoria-Movy Дякую вам за вашу відповідь😊

Дякую! Проблема тих усіх академіків у тому, що вони побоюються щось таке сказати, що може не вписуватися у політичну парадигму.

ок

Так. Сподіваюся, я правильного його вимовляю.

@@Istoria-Movy супер!))

Ой, ні, дякую. Я не співпрацюю з росіянами.

@@Istoria-Movy Це український канал і там автор розбирає історичні теми, де є наприклад повість времених літ, яку неправильно перекладають

​@@user-sj9ln2vh2y автор канала История Руси- исторический фрик,несущий полную чушь, противоречующую обычной Википедии, не говоря уже о исторических трудах.

@@user-rr8tv2mm6b Наприклад про що він несе чуш?

​@@user-rr8tv2mm6bНаведіть приклад, про що він несе чуш

Я спостерігаю пом'якшення у вимові Ч прямо зараз у реальному часі (південь Київської області): покоління 60+ вимовляє твердий Ч, а молодші покоління вже вимовляють м'який Ч. А ще знаходяться люди, які стверджують, що українська мова не мінялася за останню тисячу років. Так ось же ж! Пряма зміна на стику поколінь.

@@Istoria-Movy такі люди, мабуть, не чують її, або чують та не дочувають...

Тут, как автор говорил, многое будет зависеть от места и времени. Плюс более корректным вопросом было бы «сколько фонэм?», то есть диапазонов звуков, которые различают носители языка, и которые могут разделять по смыслу два слова. По тому что, если не приплетать планковскую длину, градаций звуков которые возможно произнести бесконечно много (особенно гласных), как оттенков цветов. У «звуков» часто есть по несколько выраженных вариантов (аллофонов), так капля О в стандартном русском _молоко_ произносится по разному, вот запись Международным Фонэтическим Алфавитом: /məɫɐˈko/ Шва [ə] - это самая нейтральная гласная. В английском в живой речи часто бо́льшая часть безударных гласных редуцируется до шва, но почти никто кроме лингвистов не осознаёт её как звук, думая о произношении слова, и при медленном аккуратном произношении она появляется куда реже, подобно тому как в русском если по слогам произносить _молоко,_ все О будут /o/. А в албанском, к примеру, шва бывает ударной и она пишется буквой Ë.

@@astrOtuba акустика. Наука о звуках. Да я в общем понимаю о чем. Вы говорите. Я пытаюсь возродить древнерусский язык. Я занимаюсь реконструкцией слова о полку игореве. Поэтому меня интересует язык времен написания слова о полку игореве. Древнерусский язык он. Мертвый .

Акустика - це не наука про звуки. Наука про звуки - фонетика.

Гласные и согласные.

@@Istoria-Movy вы можете читать древнеболгарские книги ? Старославянские ? Словеньской грамоты или глаголицю ?

Це які?

Софии киевской , или надшиси на шредметах​@@Istoria-Movy

​@@Istoria-Movyя обнаружил что надписи на предметах, твердых поверхностях изучают и читают одни специалиисты, а грамотки и летописи другие. И они даже на,ываются по разному. И они с друг другом не ладят.хотя я .то понимаю.. почему.

Шевельов робить цей висновок на основі аналізу рефлексів падіння редукованих. Зокрема - розвиток праслов'янського *kъde в укр. "де" та чес. kde.

Цей звук пройшов еволюцію - від Ґ до Г (білоруського) і зрештою до Г (українського).

Літописи писали місцеві писарі для місцевих читачів. Який їм було смисл писати болгарською? Вони ж не для болгар писали. Так, вони використовували деякі давньоболгарські слова або граматичні форми, щоб придати урочистості своїм текстам. Але це була передусім місцева мова в основі цих текстів.

@@Istoria-Movy але ж у середньовіччі книжною мовою була церковно- словянська вона ж старо- болгарська🤓

@@MAK_KITRA Книжна - це мова церковних книжок. Не було сенсу писати цією мовою світські тексти.

@@Istoria-Movy які світські тексти були в 12му сторіччі?

@@MAK_KITRA Законодавство (Руська правда), грамоти (листи та записки) приватного листування, угоди (напр. угода про купівлю Боянової землі), графіті на штукатурці, екстратексти в рукописах.

Его уже реконструировали. Там не все так гладко, т.к. разные куски были добавлены в разные исторические периоды и из разных зон. Там есть более древний пласт поэзии, а есть и более новый, вставленный позже.

@@Istoria-Movy слово о полку полностью никем не реконструировано полностью. Мне удалось реконструировать первоначальное написание некоторых строчек ,как было первоначально в 12 веке. До переписки. Я понял смысл. Строчек. Я знаю что было изображено на хоругви. И что такое богородица пирогоща. Я знаю девиз князя игоря.

@@Istoria-Movy а какой реконструкции спи вы придерживаетесь. Я поместил древнерусский текст в систему глосби словаря

@@Istoria-Movy на самом деле спи это музыкальная пьеса. Запись для исполнения, игры .

Там є

​@@Istoria-Movyя думаю, что сначала ы это была лигатура, а.буква. Ерь и. Ь это для смягчения предыдущего звука, а конец это

​@@Istoria-Movyеры. Это лигатура. Ь ерь это был з ак для с ягче ия звука предыдущего. А плюс i. Просто точкк на пис. Е сверху не ставили.

@@user-rm8dy3fh8c єр + і = ъı, де ъ показує твердість приголосного.

Такі звуки - це які?

@@Istoria-Movy м'які ч,ш,ж, не знаю як вам пояснити, але якщо ви чули їх мову то зрозумієте

Бо так вирішили укладачі українського правопису у 1920-і роки. Хоча, скажімо, Тарас Шевченко писав "ы", "ъ", "ѣ". Це чітко видно в його рукописах. Чому укладачі так вирішили? Я не знаю. Треба десь шукати відповідь.

бо у нас не правопис Максимовича, а правопис, початок якому дав Куліш.

@@mykolaserdiukov3158 Так, але це ніяк не пояснює мотивацію Куліша до викидання тих усіх літер.

@@Istoria-Movy ось чому він обрав саме такі літери - так, не пояснює. Але почалося з нього

@@Istoria-Movy думаю Куліш позбавився йора, бо він занадто довго писався, апостроф (який й в російській начебто використався теж) найоптимальніший варіант, а у інших випадках він й взагалі непотрібен був. В нього точно була мета як і у Шашкевича спростити орфографію. Думаю у цьому мотивація. Бо заморочисто було б писати етимологічно, тим паче розраховувати де ять, а де "і" тим паче, не кажучи за "и" та ы

Все попереду.

У 17 стагоддзі вымаўленне было амаль як і цяпер. Адзінае, што адрознівалася, - гэта лексіка і крыху сінтаксіс.

Де ви там почули одеський акцент? :)

@@Istoria-Movy Як це де? :) А оці напівм'які приголосні? І шо ви імеєте минє сказать за княжескую речь? -- в кожному слові саме такі приголосні, як в давній мові. Це не ЩО (в деяких говірках на Поліссі це Щ звучить аж твердо-рублено), і не шьо, а саме таке трохи прим'якшене ш. До речі, на Поліссі багато приголосних саме так і звучать, як ви їх вимовляли.

@@user-gk9eb2td9v Зрозуміло, приймається.

Дякую за уточнення. Знав, що на Поділлі, але думав що Вінницька

Добръ почѧтъкъ

Про відроддення української також не забувайте. Діалекти Old east slavic на теренах України це по суті давньоукраїнська.

Ще б знайшовся якійсь діяч на українському ютубі, що спеціалізувався би на праслов'янській то взагалі добре було.

@@SvidomyjKmet на праславянском не дошло текстов и надписей , и все словари которые составили это голая ,чистая теория по законам лингвистики теория

@@user-rm8dy3fh8c як і праіндо-європейська, але ж всеодно вже практично доведено, що така мова була і її вивчення та реконструкція доволі цікаві.

На цей час кирилиця була в ходу вже як мінімум 300 років

​@@Istoria-Movyвы думаете кто то может читать или произносить древ е олгарские слова

@@Istoria-Movy я говорю о первоначальной кириллице

@@Istoria-Movy да только вот кириллица со временем тоже меняется. А первая была глаголица. Только вот то что сейчас называют кириллицей на самом беле глаголица. Болгары в этом правы. ,