Люди діляться тим, про що нікому раніше не розповідали

Люди діляться тим, про що нікому раніше не розповідали | Реддіт українською

Рет қаралды 3,092

10 ай бұрын

Тред з реддіт українською: Яку річ ви ніколи нікому не розповідали, але можете розповісти нам?
Друзі, з вас лайк, підписка і коментар 💙
Бажаємо приємного перегляду наших відео 💛
Підтримати наш канал:
💙 Приватбанк: 5168-7574-1492-2775
💛 На сайті donatello.to/diariush
💙 www.buymeacoffee.com/diariushsv
💛Станьте спонсором цього каналу, щоб отримувати бонуси:
💙 / @diariush_reddit_ua
Ми в соціальних мережах:
💻 telegram t.me/diariush_yt
📱 twitter / diariush
📹 tiktok www.tiktok.com/@diariush?lang...
📷 instagram / sv_anishchik
📩 mail diariushsv@gmail.com
Ютуб канал «Діаріуш - реддіт українською » - ми маємо велике бажання просувати та популяризувати український контент. Ми знаходимо цікаві обговорення на англомовному форумі реддіт, та перекладаємо їх українською. Цей формат ідеально підходить для того, щоб відпочити від важких та серйозних новин або включити на фоні під смаколики)
#Діаріуш #українськийконтент #реддітукраїнською #історії #redditua

Пікірлер: 59

@k.k.b202 10 ай бұрын

В мене самого немає друзів, але я знайшов людей з котрими приємно проводити час займаючись волонтерством в Запоріжжі

@nerdstuff4497 10 ай бұрын

йой, вітаю, вибачте якщо питання особисте, але чи можу я поцікавитись скільки вам років і яким волонтерством займаєтесь? я от теж в Запоріжжі і волонтерство + круті знайомства звучать доволі привабливо

@andreybessonov5895 10 ай бұрын

По-моему у нас в Запорожье найти друзей не сложно=)

@k.k.b202 10 ай бұрын

@@nerdstuff4497 21. я беру участь в різному волонтерстві акціях. можу порекомендувати Своі (спільнота волонтерів об'єднаних ідеєю) Запоріжжя та БУР (Будуємо Україну Разом) здається це найбільш активні волонтерські організації взяти участь можна також не повнолітнім якщо є дозвіл від близьких родичів. Також є ще під парасолю (здається є сторінка у фейсбуці) де треба плести маскування для ЗСУ їм постійно не вистачає людей для роботи вчать що треба робити дуже швидко тому за пару годин можна всьому навчитися

@mykytashevchenko3059 10 ай бұрын

Зараз мені 23. В школі я був абсолютно асоціальною і замкненою людиною, тож друзів у мене ніколи не було. Коли я вступив в універ і перебрався до Києва я доклав дуже багато зусиль щоб переламати свою натуру і потоваришувати з одногрупниками. Однак потім я покинув універ, і поступово старі знайомства зникли. Нових друзів я завів в активістській/волонтерській тусовці, і відчуваю що з цими людьми я буду поряд ще дуже довго. До речі я теж з Маріуполя, тож привіт від земляка))

@user-jk3zb2yj7s 9 ай бұрын

Я не знала що ти з Маріуполя.Міцні обійми тобі❤❤❤ Привіт зі Львова

@user-ez5oz3ld8v 10 ай бұрын

Сльози щоразу, я чую про Маріуполь, Ви чудова, тримайтеся!

@user-my2hc5qp1b 9 ай бұрын

Хай квітне Український ютуб Слава Україні героям слава

@lesviliy9887 10 ай бұрын

Про друзів: поїдьте хоча б раз на волонтерський табір від "БУР" (там заїзди по тижню) і гарантовано буде купа класних конектів. Це якраз джерело моїх нових дуже гарних та якісних знайомств зараз.

@user-mf1ox7dm9h 10 ай бұрын

Долучуся до 23 річних інтровертів коментаторів. Поділюся своє історією, мені було 21 рік, так одного разу, гуляючи містом наодинці, я зустріла дівчину. Вона одиноко сиділа на парапеті в наушниках, я також слухала музику в навушниках. Та щось мене зачепило підійти до неї та завести розмову. Розмовляли за наші університети, життя, захоплення. Чудово прогулялися. Загалом на мене це не схоже, щоб я так з ходу до людини заговорила. Ми не спілкуємося, але підписані одна на одну в Інстаграмі. Я захоплююся цим досвідом, і тоді дуже тішилась, що я змогла так зробити.

@user-lk8ij6kr4p 10 ай бұрын

Історія подібна до історії авторки. 23 роки, з окупованої території в Запорізькій області, зараз в києві. Рік тому дівчина поїхала за кордон. Віддалена робота. Як, чорт забирай, шукати друзів?)

@maxus6209 10 ай бұрын

Доброго дня, дякую за Вашу працю

@maxsamognizd1968 10 ай бұрын

Ну невже, я вже думав це тільки в мене так, реально складно знайти друзів в новому місті(країні) коли ти працюєш сам, ходиш тільки гуляти з дівчиною, в спортзал і в магазин, в університеті я завжди комунікував з багатьма людьми, мав тисячі знайомих, від 5 до 10 різних компаній людей, і кілька близьких друзів, які розкидані по світу зараз

@andii6176 9 ай бұрын

Озвучка супер, контен на висоті, грлос приємний. Бест практіс

@tetiana_zaytseva 9 ай бұрын

Можна знайомитись на заходах або барах (типу декілька коментарів вставити та й розмова піде). Але це морально складно першому почати)) А можна завести собаку. Тоді точно буде купа знайомих, а там вже й друзі знайдуться. Бо собачники прям багато спілкуюся на вулиці. Тож дуже рекомендую цей варіант))

@user-eu7uk2vl5d 9 ай бұрын

Можливо сайти знайомств, чи якісь колективні заходи, хоч під час війни це проблематично. знайти друзів і важко і ні. важко бо аби знайти свою людину серед купи всіх інших можливо треба буде познайомитися з дуже багатою кількістю і можливо багато кого відсіяти, але не важко бо це може статися будь де. будьте уважні до тих людей, що Вас оточують, а дружність, ввічливість і приязність здається в Вас і так є. Можливо запросість когось з Києва, хто Вас дивиться на дружні посиденьки до якогось місця з настолками і так роззнайомитеся і потоваришуєте. Ви класна і кількість Ваших підписників тому доказ) і можливо хтось з них стане Вашим другом) будьте щасливою

@baubocomaspera5305 10 ай бұрын

Я саме з тих людей, які не мають друзів, але й не хочуть їх мати. Найгірше те, що є люди, які б хотіли підтримувати зі мною дружні стосунки, але мені просто ліньки з ними спілкуватися. Часто я вигадую всілякі приводи, щоб не спілкуватися з людьми

@Viktoria-qr8jp 9 ай бұрын

Оо теж саме, навіть не знаю як цього позбутися. Розумію, що бути асоціальною людиною погано та не можу нічого з цим вдіяти. Для розвитку особистості та подальшого життя яке тільки починається(чисто для мене)добре мати людей яким можна довіритись, провести гарно час та в моменти коли все йде по одному місцю не бути самотнім і нехай може здатися «та мені ніхто не потрібен і так кайфово живеться» але як тільки ти починаєш ізольовуватись від суспільства тяжко повернутися у звичайне життя і ніби заново вчишся реагувати на ті чи інші речі.(памʼятаю як видалила всі свої соц. мережі на літо, чудові були дні хех) Знайомства заводити не тяжко, а от підтримувати, розвивати їх… це вже зовсім інше, потрібно знаходити в собі хоч якісь сили на те щоб не забити, адже привʼязаності до людей як такої немає// постійно приходиться собі нагадувати, нові знайомства=нові можливості, чим більше соціальних навиків, тим легше в житті. Ну не знаю, так тяжко це все..(вибачте, не можу нормально висловити думки пхп)

@user-or7ll2cr6k 9 ай бұрын

Я з Луганської області, покинула дім ще у 2014му. Найкраща подруга, з якою приємно було навіть мовчати, поїхала в протилежному напрямку від мене. У неї по-іншому склалося життя і наше спілкування зійшло на мінімум. Всі ці роки в різних містах я мала людей з якими спілкувалась, але насправді дружніх відносин не склалося. Останнім часом відчуваю, що сил на нові знайомства і нові міста вже не вистачає, але сподіваюся, що це не є незмінним. Все залежить від внутрішнього стану, а не людей навколо. Мені 32.

@diariush_reddit_ua 9 ай бұрын

🫂

@odindwarfi4450 10 ай бұрын

Можу порадити шукати друзів в групах настолок чи курсах чогось

@alexvasilkiv3515 10 ай бұрын

Ахаха, тема про друзів актуальна... просто з дитинства ти зростаєш з кимось й ваші погляди на життя змінюються паралельно. Ви постійно у стані "притирки" тож друзі дитинства найпоширеніше явище... А ось коли ти вже сформована особистість (чи хоча б себе такою вважаєш), виникають складнощі... миритися з поглядами які ти не поділяєш, чи намагатися підлаштуватись, чи а нафіга це потрібно тобі взагалі... ближче до змісту: стає все не так просто.

@marymykhalenko4802 6 ай бұрын

Де шукати друзів в Києві) приходь на ДнД, якщо таке любиш, там дуже класна спільнота креативних і цікавих людей) Хухи спейс то дуже класне місце для такого) А ще табори для дорослих)

@oleksandrhonor6318 10 ай бұрын

Відносно друзів, можу сказати що із мого досвіду найвірніші і найкращі друзі це ті, яких я знайшов до 20, і от із частиною із тих старих друзів я все ще спілкуюсь. А ті друзів що я знаходив далі по життю, вони затримувались в моєму житті максиму на рік чи два, а далі якось зникали

@dashapochtarenko8638 10 ай бұрын

Можна знайти нових друзів на групових заняттях: танці, полденс, йога і тд)

@user-ez5oz3ld8v 10 ай бұрын

А друзів знайти можна на торчих вечорах у Києві, квартирниках або через анонімні телеграм боти

@user-zl2kt7lf5t 10 ай бұрын

Де шукати друзів - волонтерські фонди, спортивні секції (не тренажерний зал, де кожен сам в своїх навушниках, а саме секції спортивні - одноборства, волейбол, бадмінтон/теніс), з невеликою вірогідністю, але є шанс - на освітніх групових курсах за інтересами (але особисто у мене якось з цим не склалося, бо я не тусибельна людина і всі їхні збори якось пропускав постійно 😂)

@user-rv7ij3fj6z 10 ай бұрын

Я часто думаю про смерть. Бачу її або на будівництві (під плитами) або вже власно могилу на кладовищі. Від цих думок стає так спокійно. Я ніколи не вчинила б самогубства, бо дуже люблю свою сім'ю, але часом здається, що смерть легкий вихід

@annamargrese 10 ай бұрын

Спробуйте звернутися до психотерапевта. Платного, з яким Ви будете почуватися комфортно або безкоштовного. Зараз через війну можна знайти спеціалістів, які безкоштовно або недорого надають психологічну допомогу тим, хто її потребує. Ваш стан не загрожує Вашому життю, але сильно впливає на його якість і це можна виправити. Може бути важко піти на терапію і довіритися спеціалісту, а з часом через те, що зміни відбуваються поступово Вам може здатися, що в цьому не має сенсу. Тому як людина в терапії раджу вести щоденник, бажано паперовий і записувати туди симптоми та їх вираженність. Так Ви зможете бачити наочно результати терапії. Також можна виписати все це на папері (електронні не дають такого ефекту) - записи можуть бути сумбурними, короткими, довгими, з помилками - це не важливо, а потім спалити їх або розірвати. Сподіваюся, Ви зможете отримати допомогу і бути щасливим/ою без цих думок. Життя може бути іншим і Ви цього заслуговуєте.

@mr.felixblake9841 10 ай бұрын

Я вірші пишу, в мене був рядок "навіть смерть то лише вічний сон". Резонує з вашим коментарем

@user-rv7ij3fj6z 10 ай бұрын

@@annamargrese дякую за підтримку. Дуже шкода, що знаходжуся не в Україні, обмежена в часі та мові. Намагаюся поліпшувати свій стан за допомогою додатків стає ліпше. Просто епізодично трапляється цей треш. Ще раз дякую за добрі слова 💓

@annamargrese 10 ай бұрын

@@user-rv7ij3fj6z я зараз знаходжуся в Швейцарії і у нас в групі українців є психологи, які надають консультації онлайн безкоштовно. Можу надати посилання, якщо Вам потрібно.

@kaecassandra2087 10 ай бұрын

Тіж самі думки про смерть

@milvinnaa 10 ай бұрын

Мені подобаються ваші відео слухати, і подобаються теми, які ви обираєте. Для прасування відео, питання, який ваш улюблений напій? Мені подобається какао

@user-zg9ig7bw9c 10 ай бұрын

Моя ситуація з сім'єю схожа із хлопцем із відео, я нічого не відчуваю до людей і сім'я в тому числі, якщо вони завдали мені шкоди я не буду сумувати і спішити на допомогу тоді коли їм це потрібно тільки тому що ми сім'я, мені за це чомусь соромно, це ж сім'я. Але з часом я все більше розумію що цей тягар відсутності співчуття це психологічна проблема з якою потрібно працювати. Мені не повинно бути соромно вони мені не потрібні, ось і все.

@mr.felixblake9841 10 ай бұрын

Ні. Не повинно. Як на мене сім'ю робить сім'єю духовний зв'язок в першу чергу а не спільні гени. Якщо цей зв'язок зовсім відсутній і немає любові і взаємоповаги - то це просто зборище людей що живе під одним дахом, як в гуртожитку

@sunnyhelen2712 9 ай бұрын

Раз ви граєте в настільні ігри - ходіть іноді в клуби та на ігротеки. Наприклад по суботах мій дивовижний друг збирає дуже класні ігротеки в клубі Дирижабль. Настільні ігри привели в моє життя найкращих людей, яких я знаю.😊

@DNanaly07 9 ай бұрын

Го грати в настолки, солом'янський район, 26 років, живемо разом з чоловіком і котом) є кальян, але треба табаки , маю досить багато друзів

@KinoMozok 9 ай бұрын

В туалеті треба було написати: "Таємну кімнату відчинено. Вороги спадкоємця стережіться"

@antonmukha4527 10 ай бұрын

Антон, 23 роки. Також дупля не б'ю, як знаходити друзів(

@halushkaSma4na 9 ай бұрын

Доброго дня. Можна знайти непоганих друзів серед мам в садочку чи школі або дитячому майданчику, але для цього спочатку треба завести дітей))).

@diariush_reddit_ua 9 ай бұрын

Дякую, буду далі без друзів)))))

@Lnk_o 10 ай бұрын

Щодо друзів, можу сказати лиш про власний досвід, а саме як інтроверти: або ніяк або їх знаходять екстраверти і приручають)))

@user-zo4ei1ip2i 10 ай бұрын

Ще інтроверт може здибати такого, як сам)

@Lnk_o 10 ай бұрын

@@user-zo4ei1ip2i ага і вони будуть сидіти мовчати, є таке)

@user-zo4ei1ip2i 10 ай бұрын

@@Lnk_o Не завжди) Це може бути обговорення незрозумілих їм суспільних ритуалів чи особливості їхнього сприйняття світу

@chipichipichapachapa567 10 ай бұрын

8:00 чорт, це буквально мій випадок...колись я в інтернеті спілкувалася з декількома людьми, але наші шляхи розійшлися і ми більше не спілкуємося. Але серед них мені дуже запам'яталася одна людина. Вчора я на 5 сторінок формату А4 написала, так би мовити, спогади про ту людину і про те, як я за ним сумую і мрію побачитися в реальному житті... Я сподівалася знайти друзів в університеті, але війна не дозволила це зробити (дистанційне навчання):/

@Yunaww0 9 ай бұрын

Чому так мало лайків?

@Mr.Sunshine2023 10 ай бұрын

Ти могла зробити це анонімно))) просто розповісти його як пост з редіта)

@maxsamognizd1968 10 ай бұрын

А раптом вона саме так і зробила, але потім ще в кінці, щоб відвести підозри, розповіла це

@diariush_reddit_ua 10 ай бұрын

ну я думаю моя історія все одно вибивалась б серед усіх через контекст подій, тож))))

@yukiutena6364 10 ай бұрын

як я тебе розумію мені 26 я в польщі моя подруга в україні, і я теж зовсім нерозумію як шукати друзів, саме друщів а не знайомих.. хто хнае теж підскажіть

@zender1909 10 ай бұрын

одна хвилина... ну нашо ти так?

@kseniafedarovska2072 6 ай бұрын

я бісексуалка, робити камінг-аут я незбираюсь

@andreybessonov5895 10 ай бұрын

А в мене повно друзів, нових також, мені 29... Не знаю, в мене просто деякі люди з'являються в житті і я ризикую деяким довіряти.. Й ті, хто не підставляє - ті й друзі=) А ще я люблю провакувати людей.. Типу писати в українських чатах російською, русні - українською, а християнам, що я рідновір... Всі, хто на це реагує - ті точно не друзі=))