Рет қаралды 8,267
«Сон» - український радянський біографічний кольоровий художній кінофільм 1964 року, присвячений Т. Шевченку. Фільм знято режисером В. Денисенком на кіностудії ім. Олександра Довженка. Прем'єра відбулася у Києві 3 листопада 1964 року.
У фільмі відтворено один з періодів життя Т. Г. Шевченка - від дитячих років до заслання. Засобами кіномистецтва автори фільму викривають «святих отців» - поборників темряви і мракобісся. Шевченко в фільмі - це людина, яка приходить до висновку про облудність релігії.[1] Насправді ж, завдяки виражальним кінематографічним метафорам, Шевченко постає перед глядачем не стільки як одноплощинний атеїст, скільки як справжній бунтар і гуманіст.
Фільм, на думку французького дослідника, історика українського кінематографа Любомира Госейка, побудовано на зіставленнях і непрямій хронології, сучасне переплітається з минулим, сон -- із дійсністю: «Наприкінці цього новаторського фільму, який коригує попередні версії в бік національної свідомости, Шевченко проходить коридором, де один за одним з’являються персонажі його поеми. Можна бачити, як зі свого портрета виходить цар, котрий починає невимушену розмову з поетом, чия особиста трагедія полягає в тому, що він бачить себе -- і звільненого -- серед кріпаків. …Володимира Денисенка більше хвилює етичний бік героїв, їхня та їхньої країни доля в боротьбі за справедливість і добро. Він одним із перших у післядовженківському поколінні, хто накреслює нові шляхи, робить нові пролами в національній свідомості, випереджаючи Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка, Леоніда Осику, Івана Миколайчука».[2]
Молодого Тараса Шевченка, автора крамольних віршів, викликають на допит. Замість пояснень, поет пише нові вірші, які присвячує безрадісній долі України. За «підбурливі» думки Шевченка віддають у солдати з забороною писати й малювати. Стрічка змальовує внутрішній стан митця в ті дні, його спогади про роки, прожиті в кріпацтві, роздуми про вітчизну, народ і свободу.
Займає 95-ту позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
В ролях:
Іван Миколайчук - Тарас Шевченко.
Юрко Леонтьєв - малий Тарас.
Дмитро Мілютенко - дядько Іван.
Наталія Наум - Ядвига Гусиковська.
Костянтин Степанков - Іван Сошенко.
Михайло Державін - Карл Брюлов.
Василь Дашенко - Венеціанов.
Дмитро Франько - Василь Жуковський.
В'ячеслав Воронін - Мокрицький.
Іван Кононенко - Григорович.
Володимир Гончаров - Енгельгардт.
Юхим Копелян - Прехтель.
Владислав Стржельчик - цар Микола 1.
Анатоль Іванов - цар Олександр 1.
Володимир Белокуров - Дубельт.
Раїса Недашківська - Причинна.
Микола Рушковський - Вільєгорський.
Микола Гринько - дяк.
Лев Перфілов - кріпак.
Знімальна група
Сценаристи: Дмитро Павличко, Володимир Денисенко
Режисер-постановник: Володимир Денисенко
Головний оператор: Михайло Чорний
Художник-постановник: Микола Рєзник
Композитор: Олександр Білаш
Режисер: Ю. Фокін
Оператор: Едуард Плучик
Редактор: М. Ткач
Звукооператори: Ростислав Максимцов, Анатолій Чернооченко
Костюми: Катерина Гаккебуш
Гример: М. Лосєв
Монтажер: Т. Бикова
Художники-декоратори: М. Арістов, Є. Парахоня
Оператор комбінованих зйомок: Павло Король
Художник комбінованих зйомок: М. Полунин
#українськекіно #фільм #ТарасШевченко
Щоб отримувати сповіщення про нові відео - натисніть дзвіночок 🔔 поруч з кнопкою
🔴 Підпишіться на канал - bit.ly/amzua
🔴 Читайте про Україну та все українське - bit.ly/2HiFrfD
🔴 Підпишіться на Telegram - t.me/amazingukraine_pro