Це все ідеалізовано

І справді

Не забувай який там був час,і яке там кохання було,а зараз це не кохання

А в началі казали не прив'язуватися

Як, як ...мовчки :)

У меня 74

мне вобще лень читать

@@kra1nel630 я иза этого и нашел этот переказ

Рекомендую повнісьтю прочитати прикольний твір

@@user-uv2tr9wg6e Твір параша повна.Нічого цікавого

Виросла Маруся вродливою та привітною - справжня красуня. «Сорочка на ній біленька, тоненька, сама пряла і пишнії рукава сама вишивала червоними нитками. Плахта на ній картацька… Запаска шовкова, морева; каламайковий пояс, та як підпережеться так рукою і обхватиш, - ще ж то не дуже і стягнеться. Хусточка у пояса мережована і з вишитими орлами…». Маруся не була схожа на інших дівчат: скромна, покірна, тиха, роботяща. Вона не любила гуляти з дівчатами, допомагала вдома матері. Не ходила й на вечорниці. Лише на весілля до подруг Маруся не відмовлялася йти, але тримала себе там поважно. Як ходила до когось на весілля, то ніколи не затримувалась, прибігала додому готувати вечерю. Одного разу Марусю запросили бути дружкою. Серед бояр вона помітила Василя, який теж тримався спокійно, хоч був дуже вродливий. «Гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…». Василь був міським свитником, на весіллі був старшим боярином. Хлопець закохався в Марусю з першого погляду. Він наважився підійти до дівчини з горіхами, за весільним звичаєм. Маруся відповіла на запитання парубка про кількість горіхів «чіт», тим самим висловивши згоду познайомитися з ним. Вона й сама не розуміла, як так вийшло. Їй стало ніяково і в той момент розпочалися танці. Тоді вона вперше задумалась, чи залишитись на танцях. Василь зазвичай любив танцювати на весіллі під будь-яку музику, але у цей вечір був сумний, зовсім не схожий на себе. Хлопець думав про Марусю, й вирішив дізнатися про неї у друга Левка Цоьмкала. Левко розказав про її батьків, що вони багаті, про вдачу, її вдачу. Маруся теж була сумна, поглядала на Василя, не залишилася на танці, сиділа одна на вулиці. До неї підійшла подруга Олена Кубраківна і Маруся розпитувала її про Василя. Олена розповіла, що він служить у місті, а у його хазяїна дуже гарна дочка. Подруга пішла на танці, а Маруся хотіла повернутися додому, та згадала про горішки, з якими не знала що робити, повернути чи залишити на пам’ять. Дівчина потрусила їх і промовила: «Чи вiн мене любить? Чiт чи лишка?». Ці слова почув Василь і сказав, що той, про кого вона думає кохає її. Марусю покликала Олена, повідомила, що вона йде додому і запропонувала Марусі зранку сходити з нею в місто, щоб дещо купити. Не попрощавшись з Василем, Маруся відправилася з Оленою додому. Вдома Маруся була сумна, тому що думала, що Василь не любить її. Дівчина нічого не хотіла розповідати батькам, ледь змусила себе приготувати вечерю. Наум з Настею подумали, що дочка захворіла. Василь теж не спав, він почув розмову дівчат і дізнався про їхні плани. На ранок він перестрів подруг та зробив вигляд, що хоче їх оборонити дорогою від собак. Маруся все хотіла спитати його про хазяйську дочку, але не наважувалася. На базарі дівчина навіть забула, що мала купувати. Василь розпитав її й сам купив, чого треба. Він знову проводжав дівчат, вигадавши начебто у нього теж є там справи. Дорогою Олена згадала, що не забрала батькові чоботи і вернулась назад. І коли Василь з Марусею залишились самі, хлопець зізнався, що кохає її. І Маруся теж зізналась у своїх почуттях. Дочекались Олену, яка все поглядала на подругу та дивувалась. Біля села розійшлися, потім Маруся повернулася й попросила Василя прийти сьогодні до озера. Повернувшись додому, дівчина нічого не сказала матері про Василя. Батьки були раді, що вона повеселішала і знову працювала так, як раніше. Дівчина швидко виконала всю роботу і сказала матері, що йде по суниці, а сама направилась до озера, де дівчину чекав Василь. Біля озера вони цілувалися та розмовляли про своє кохання. Він попросив її поки не розповідати про нього батькам. Тоді Маруся вирішила більше з ним потай не зустрічатися. Дівчина сказала, що якщо вони ще раз побачаться, він її засватає. Через деякий час Василь допоміг на дорозі чоловікові з поламаним возом та заїхав до нього додому. Виявилося, що то батько Марусі. Батькам вони не призналися, що знайомі. Батько попросив Марусю провести хлопця до воріт, тоді закохані поговорили між собою, домовившись, що Маруся розкаже, як поставилися до хлопця її батьки. Якщо Василь сподобається їм, то вона зав’яже на голові червону скиндячку, якщо ні - чорну стрічку. Коли Василь прийшов у гості, то побачив червону скиндячку. Хлопець став приходити до них майже кожного дня, й батьки Марусі до нього звикли. Наум полюбив Василя як рідного сина, а через деякий час прийшов сватати кохану, але отримав відмову. Маруся плакала… Василь благав старого змилостивитися над ними, просила й Маруся. Підтримала молодих і Настя. Але Наум повернув старостам хліб та наказав прийти наступного дня. Маруся розповіла батьку правду про їх знайомство та кохання, але він не хотів, щоб його дочка була “салдаткою” і вони жили в злиднях. Дрот наказав йому відступитися від Марусі і сказав, що вони зможуть одружитися лише тоді, коли він принесе папір, де буде написано, що його не заберуть у солдати, що він когось найняв за себе. Під час прощання з коханим Маруся зомліла. Довго потім вона журилася, не маючи звістки про Василя. Маруся тяжко переживала розлуку, багато молодих хлопців її сватали, та всі отримували чарку горілки і відмову. Дівчина ні з ким не хотіла бути, окрім Василя.

На Великдень у церкві читати «Апостола» вийшов Василь. Після служби Наум запросив його до себе та почав розпитувати. Хлопець розповідає, що за добру службу хазяїн обіцяв найняти за нього найомщика. Тепер же він мусить їхати до Одеси, а потім до Москви. Наум пропонує Василеві засилати старостів. На цей раз Марусю засватали. Письменник докладно описує обряд сватання, подає весільні пісні. Після того, як відгуляли сватання, настав час прощання. Маруся випросила у Василя сватаний платок, щоб не загубився в дорозі, положила в нього горішки, які колись на весіллі їй дав Василь. Проводжала Маруся коханого через цвинтар, адже в той день проводи були і потрібно було вмерших пом’янути. Проходячи повз кладовище, заплакала та сказала, що знайде її Василь тут, коли повернеться. По від’їзді коханого Маруся дуже тужила, ходила, наче нежива, пов’язала чорну хустку і постійно Василя виглядала. А як настала спасівка, то стала веселіша, так як він вже скоро мав повернутися. На третій день після спаса пішла вона по гриби до озера. Там вона промокла під дощем, дуже замерзла і сильно застудилася. Вдома була лише хвора мати, яка не змогла натопити піч, Маруся змерзла ще більше і сильно захворіла. Наум кликав ворожку, але все марно. Запросив цилюрика, який теж пробував лікувати, потім лікаря-німця привіз, але і той нічого не міг вчинити. Хворіла Маруся дуже тяжко, батьки вирішили її причастити. На четвертий день дівчина попрощалася з батьками і … померла, так і не дочекавшись Василя. Коли Василь повернувся, то побачив кохану в труні. Він аж впав, як неживий, потім кинувся до Марусі. Потім хотів накласти на себе руки. Настя віддала зятю сватаний платок, який зберігала дівчина. Після похорон Василь відправився у монастир і від туги за коханою через два тижні помер.

О да😂

Чому не державною друзі

​@@Kanavokaне Ваше дело. У нас свободная страна, друзья 😊

А кохання, на жаль, не завжди щасливе. Навіть навпаки.

Дякую за спойлер

@@simensanal9319 я теж випадково до коментарів спустився(🤣😥

Українська література 😅👍

То Маруся і Василь одружилися ?

@@sofiapetrivv ні маруся померла від хвороби

Дуже допоміг

лучший

святой человек

Дякую🥺❤️

Какая Настя? Ее Маруся(Мария-Маша) зовут 😮

Лол+++ только у меня ласт день

Ты не с бучи случайно????

Тоже лень читать 😂

@@Anastasia_20.02 та людина яка це написала вже мабуть в десятому або поступила, ахахаха час летить

на те це і сентименталізм

Везёт кому-то, мне 36 надо

@@user-rj8kq1lu7l сочувствую

@@user-rj8kq1lu7l 120..

@@user-ji3ih4ww6k 180)

@@navinewboy4073 360блять

на сколько сдала?

@@marishamunaeva2397 175))

@@ktoytepridumal 💕🥵

А при чом тут Ромео и Джульетта? От народ таке враження , складаэться, коли нема чого сказати , то зразу им приходить на думку Ромео и Джульетту , тому як ранише це була ходова розмова, чи пару побачаит на вулици, и уже , кажуть, оце Ромео и Джульетта, а хотя сами и незнають ихню историю кохання , тильки на словах, тому що ранише мало було прикладив, мало фильмив познавательних, от и зразу викупаеш таку людину ну Ви зрозумили, иначеими словами из прошлого столиття, бильше н

​@@user-kg5ss9xc5hВи якою мовою..

​@@user-kg5ss9xc5hНічого спільного не бачите?) Заспокойтесь

ахпзахахп

hhha

солидарна, дослушала и сразу вырубилась

Тоді ще не знала; та вже так вийшло.

як написав?

Ну? Як написав?

@@staskiba6171 Кр перенесли на завтра)

@@Vlad-bt9ep Ну как?

@@Vlad-bt9ep ну шо,як написав?

Простудилась; судя по симптомам, острый нефрит.

чудесно. очень Вам сочувствую user-ef7yj9jy8m

?????

@Андрей 😂

вам теж тести по марусі задали так¿

Думать нуєно своей головой

@@vovlesh нуэно