Хмара Оорта Остання межа Сонячної системи

Рет қаралды 10,829

Күн бұрын

Хмара Оорта це найбільш віддалений кордон нашої Сонячної системи вона являє собою величезну хмару, що складається з комет і окреслює сферу навколо нашої зірки.
Що ми про неї знаємо? І як наші знання в підсумку допоможуть нам зрозуміти еволюційні процеси утворення зоряних систем. Що в майбутньому допоможе прокласти шлях людства до зірок.
00:00 Хмара Епіка - Оорта
02:06 Склад хмари Оорта
04:02 Походження хмари Оорта
06:48 Зв'язок Землі та хмари Оорта
#всесвіт #космос #наука #українською #зірки

Пікірлер: 55

@tsankovlad 5 ай бұрын

Дякую за цікаве відео. Є інформація, що цей пояс, не просто така собі хмара, а він утворений від розриву планети Фаетон, яка була колись у Сонячній системі. Історія цієї планети дуже цікава і на ній проживали Фаетяни, які і перенесли життя зі своєї планети на Землю, бо вже виходили за зону можливого біологічного життя. Фаетяни не захотіли покидати свою планету, були дуже розвинуті та мали такі технології, що вивели на свою орбіту 12 ядерних реакторів, які включались послідовно один за одним та обігрівали планету. Та сталась катастрофа, одного разу включились всі реактори, що утворило величезний вибух планети, полум'я якого було довгі роки ще видно у космосі. Горіла навіть і Земля. Це було величезна катастрофа, від якої утворились ті частинки, що опинились в космосі після розриву і зараз знаходяться у цьому поясі. Кому цікаво дізнатись більше про Сонячну систему, її утворення, то пропоную набрати у пошуковику просто текстом "знакомство с новой научной парадигмой", щоб перейти на офіційний сайт навчального закладу, де є ще багато важливої та дуже цінної інформації. Відповім на питання.

@tchotar1 9 ай бұрын

М'який голос диктора дуже вдалий для перегляду "космічного" контенту перед сном)

@user-nj9mm3hi1w 8 ай бұрын

Українською мовою ці відео суперова пігулка для засипання 🥰

@user-qs1mq6ul5l 9 ай бұрын

Дякую Вам за гарне пізнавальне відео - Дай Господь Вам здоровя - Слава Україні та її народові

@Lytvyniuk12 9 ай бұрын

Дякую за ще одне рідко під яке я буду засинати)

@paveltrue2796 9 ай бұрын

Дякую друже, Одеса на зв'язку.

@John_Goodwin 9 ай бұрын

Гарний випуск!

@dioline 9 ай бұрын

Дякую🙂👍

@MarkZakunaev-qk8gl 8 ай бұрын

Я обожнював астрологію, обожнюю передачі про космос, обожнюю пізнавати нове про Всесвіт. Українська на високому рівні.

@user-fm9wv2fo4x 7 ай бұрын

Дякую за топовий контент!❤‍🔥❤‍🔥❤‍🔥💙💛

@dioline 7 ай бұрын

Дякую🙂👍

@onuk-dajboga 9 ай бұрын

дуже цікаво. дякую

@michaelmng2159 9 ай бұрын

Захоплююче

@davidvayda2171 9 ай бұрын

🎉❤🎉❤🎉

@yaroslav7146 9 ай бұрын

Файно!

@user-fd5vh9sx6o 9 ай бұрын

👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻😘

@proffesor5267 9 ай бұрын

❤❤❤

@romaniman2214 9 ай бұрын

Автор, роби більше відео на тему інопланетних цивілізацій і внеземно життя будь ласка.

@Germes_ 9 ай бұрын

Прекрасне відео

@dioline 9 ай бұрын

Дякую🙂

@pavlo_atman 9 ай бұрын

Як завжди, цікаво. Приємно бачити, що кількість підписників росте)

@dioline 9 ай бұрын

Дякую😀😀😀

@vikaivanava3231 9 ай бұрын

Український контент вподобайка.

@user-de1cf6iv8s 9 ай бұрын

" Добрий вечір вам малятка любі хлопчики й дівчатка" дід Панас ♥️🌜🇺🇦👍

@dioline 9 ай бұрын

😀👍

@holm6540 9 ай бұрын

який же чудовий у тебе контент ❤

@dioline 9 ай бұрын

Дякую🙂👍

@TheWalkingBro 9 ай бұрын

Київ на зв'язку!🇺🇦

@user-rq8eu9ub1j 7 ай бұрын

Про космос перед сном, це як вечірня казочка для дорослих). Озвучення неквапливе і спокійне, але я всерівно ставлю на швидкість 0,75)

@mikolaparmynsky9490 9 ай бұрын

Пізнавальний контент українською. Дякую. Так тримати!

@dioline 9 ай бұрын

Дякую🙂

@user-jv7us6zr3f 9 ай бұрын

Розрахунок динаміки тіл в рукавах спіральних галактик показує, що зорі у них не можуть статично знаходитися одна поруч з іншою, а швидше за все вони обертаються/коливаються у великих зоряних системах навколо якихось центрів мас враховуючи гравітацію усіх тіл галактики. Можливо тому сонячна система регулярно проходить якісь/чиїсь пояси астероїдів. Питання циклічного бомбардування астероїдами можна вивчати на кратерах інших тіл сонячної системи, наприклад, на Місяці чи Марсі. А давність кратерів можна приблизно визначити на товщині осілого пилу на них.

@dioline 9 ай бұрын

Дякую за коментар, цікаві думки👍

@vasylmalchyn454 8 ай бұрын

🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍

@user-oj3ej6mj6w 7 ай бұрын

Доброго дня) зробіть, будь ласка, відео про час, чи дійсно існують місця у Всесвіті, де наприклад 1 година триватиме 20 земних років, як це показано в фільмі Інтерстелар, було б цікаво дізнатися)

@dizeldzhalovsky 9 ай бұрын

Всього 10 хв - я не встигаю заснути. Пане авторе, чи будуть ще годинні видео?

@dioline 9 ай бұрын

Звісно, до вихідних буде нове велике відео )))

@user-rk9zc8tt7s 9 ай бұрын

@ukrainian_pysanka 8 ай бұрын

Чути Ваш голос і витриману інтонацію - непересічна насолода. Ви озвучуєте фільми?

@dioline 8 ай бұрын

Дуже приємно. Дякую🙂 Начебто не озвучую)))

@user-py3ur1bx3f 9 ай бұрын

Привіт, зроби монобанку або дай свій тг. Дякую за контент ❤

@dioline 9 ай бұрын

Дякую, дуже приємно! Але мені не треба донатити)))) Найкраще що Ви можете для мене зробити це залишатися глядачем мого каналу. P.S. До зустрічі у нових космічних подорожах))))

@paveltrue2796 9 ай бұрын

Хотел предложить идею для размышлений. Принято считать, что в центре чёрных дыр сингулярность должна быть. Так считает научное мировое сообщество по крайней мере. А почему именно сингулярность!? Почему за горизонтом событий не может быть какого-то супер компактного обьекта ещё большей плотности, чем нейтронная звезда например, диаметр которого меньше шварцшильдовского, но не точка(сингулярность). Сингулярность - понятие, которое не очень помещается в голове человеческой ))

@dioline 9 ай бұрын

Так, поки що це загадка для нас, що вже говорити про завісу у вигляді горизонту подій, якщо навіть перший "знімок" чорної діри вдалося зробити тільки 2019 році. По суті саме поняття сингулярність лише спроба пояснити незрозуміле. Адже навіть її характеристика звучить не інакше як точка, в якій математична функція прямує до нескінченності або має будь-які інші нерегулярності поведінки, або ж точка, де матерія стискається до нескінченно крихітної точки, і всі уявлення про час і простір повністю руйнуються. А ви розумієте які зараз у людства уявлення про час і простір😀

@andriycherniyenko1469 9 ай бұрын

Доповню. Сингулярність в центрі Чорної діри - це результат використання математичної моделі, яка розраховує викривлення простору-часу в загальній теорії відносності (завдяки якій і були передбачені Чорні діри). Це одна з декількох основних гіпотез, але жодна з них не має експериментального підтвердження. "Почему за горизонтом событий не может быть какого-то супер компактного обьекта" Всі можливі траєкторії об'єктів (в тому числі частин цього гіпотетичного суперкомпактного об'єкту) в середині Чорної діри ведуть до її центру. І яку б силу до нього не прикладати, жоден об'єкт не може не досягнути цієї точки.

@promiiscoiitus 8 ай бұрын

Ми будемо з Хмари Оорта тягати водні брили на Землю і Марс. От тільки сусіда здолаємо.

@user-xd8om4eg6i 9 ай бұрын

Як вважаєте людство колись зможе досягти швидкості світла?

@dioline 9 ай бұрын

Суто механічно на рівні частинок або дослідів звісно))) Але якщо говорити про силові установки або двигуни, мені здається це тупикова гілка))) Не в'яжеться із законами фізики, щоб космічний корабель вагою від 100 до 100000....т. зміг досягти таких швидкостей (це під силу тільки фотонам з їхньою крихітною масою). Так, швидкість світла зараз здається нам величезною, можна навіть сказати недосяжною, але для між зоряного простору вона дуже мала, а для між галактичного, її можна взагалі не розглядати, тому що там рахунок вже йде на мільйони світлових років. Я гадаю людству варто все ж таки більше йти по дорозі технологій типу Бульбашки Алькуб'єрре (хоча для великих відстаней і вона повільна), ну або в ідеалі, якщо в далекому майбутньому в людства буде бажання і справді вільно подорожувати Всесвітом, то це тільки технології викривлення простору на кшталт кротячих нір (червоточен). Ну це суто моя думка😀😆

@andriycherniyenko1469 9 ай бұрын

@@dioline Згідно зі спеціальною теорією відносності жодна частинка, яка має масу, не може досягти або перевищити швидкість світла (якщо не враховувати розширення Всесвіту). Можна тільки наблизитися до неї. А також, фотон - це безмасова частинка (хоча фотон володіє енергією і система з декількох фотонів може мати масу).